Revised Common Lectionary (Complementary)
Душа, яка грішить, помре
18 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Що ви, люди, маєте на увазі, коли промовляєте це прислів’я про землю Ізраїльську:
„Батьки їли кислі грона,
а у дітей на зубах оскома[a]?”»
3 «Так само правда, як те, що Я живу,—проголошує Господь Бог,—ви більше не промовлятимете цього прислів’я в Ізраїлі. 4 Бо кожна жива душа належить Мені: батько так само, як і син. Той, хто грішить, той і помре».
25 Однак ви кажете: «Путь Господа несправедлива». Слухай, доме Ізраїлю! Чи несправедлива Моя путь? А чи то не ваші путі несправедливі? 26 Якщо праведний відвертається від своєї праведності й чинить гріх, він помре за це; через гріх, що він чинить, він умре. 27 Але якщо нечестивий відвертається від своєї нечестивості й чинить те, що є справедливим і праведним, він урятує життя своє. 28 За те що він усвідомив усі провини свої і відвернувся від них, він, безумовно, житиме, він не помре.
29 Однак дім Ізраїлю каже: «Путь Господа несправедлива. О доме Ізраїлю? Чи ж то не твоя путь несправедлива? 30 І за те, доме Ізраїлю, Я судитиму тебе. Я судитиму кожного за його поведінкою». Господь Бог проголошує: «Покайтеся! Відверніться від своїх злочинів, щоб більше вам не впасти в гріх! 31 Звільніться від усіх переступів, які ви скоїли, і дістаньте нове серце й новий дух. Навіщо тобі вмирати, о доме Ізраїлю? 32 Бо Мені немає втіхи від чиєїсь смерті. Тож покайся і живи!» Так проголошує Господь Бог.
25 [a] Псалом Давида.
До Тебе, Господи, підношу свою душу[b].
2 Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
і ворог мій не візьме верху наді мною.
3 Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
окрім приниження, нічого не здобуть.
4 О Господи, відкрий Свої шляхи.
Навчи мене Твої шляхи долати.
5 Веди мене,
навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
на Тебе сподіваюсь я щодня.
6 Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
адже вони були завжди.
7 Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
О Господи, щоб Свою ласку показати,
згадай мене у доброті Своїй.
8 Господь наш—добрий, чесний,
тож грішникам указує Він шлях.
9 Веде смиренних Він стежками доброчестя,
смиренних праведності вчить.
Єднайтесь і дбайте одне про одного
2 Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам. 2 Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді. 3 Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. 4 Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.
Приклад Христа
5 У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.
6 Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях,
та не вважав Свою рівність Богові скарбом,
за який треба триматися.
7-8 Замість того, Він полишив Своє місце із Господом,
ставши рабом, звичайною людиною.
І ставши таким, принизив Себе,
й був покірливим до останньої години,
аж до смерті на хресті.
9 Через те Бог возніс Його
і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я,
яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,
10 щоб усі, хто знаходиться на небі,
на землі і під землею,
схилили коліна на славу імені Ісусового.
11 І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос—
Господь на славу Бога Отця.
Будьте бездоганними та щирими
12 Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом. 13 Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.
Звідки влада в Ісуса
(Мк. 11:27-33; Лк. 20:1-8)
23 Коли Ісус прийшов до двору храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» 24 У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. 25 Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 26 А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)». 27 Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
Притча про двох синів
28 «От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”. 29 А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов. 30 Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду”,—але не пішов. 31 Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас. 32 Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International