Revised Common Lectionary (Complementary)
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
16 І прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.
17 І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одному домі. І породила я при ній у цьому домі.
18 І сталося третього дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.
19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
20 І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...
21 І встала я рано, щоб погодувати сина свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це син мій, що я породила...
22 А інша жінка відказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечались вони перед царем.
23 І сказав цар: Ця говорить: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.
24 І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.
25 І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!...
26 І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...
27 А цар відповів та й сказав: Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!
28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.
13 Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
18 А плід правди сіється творцями миру.