Revised Common Lectionary (Complementary)

100 Хвальна пісня.

Бог вдруге закликає Мойсея

^28-29 Коли Господь розмовляв з Мойсеєм в Єгипетській землі, Він казав йому так: «Я—Господь. Перекажи фараонові, єгипетському цареві, все, що Я кажу тобі». ³⁰ Але Мойсей відповів перед лицем Всевишнього: «Я—не добрий промовець, як же фараон послухає мене?»

Бог призначає Аарона

7 Господь сказав Мойсею: «Дивись, Я зробив так, що ти будеш мов Бог перед фараоном, а Аарон стане твоїм пророком. ² Ти говоритимеш усе, що Я накажу тобі, Аарон же, твій брат, розмовлятиме з фараоном; тоді він відпустить Ізраїлевих дітей зі своєї землі. ³ Але Я зроблю черствим фараонове серце і примножу знамення Свої та дива в Єгипетській землі. ⁴ Та фараон не слухатиме вас, тож Я простягну руку проти Єгипту і виведу Своїх людей, Ізраїлевих дітей з Єгипетської землі караючи гнобителів судом Всевишнім. ⁵ Тоді Єгиптяни знатимуть, що Я—Господь, коли Я простягну Свою руку проти них й виведу Ізраїлевих дітей з країни цієї».

⁶ Мойсей та Аарон зробили так, як Господь їм наказав. ⁷ Коли це сталося, Мойсеєві було вісімдесят років, а Ааронові вісімдесят три.

Мойсеїв ціпок перетворюється на гадюку

⁸ І мовив Господь до Мойсея та Аарона: ⁹ «Коли фараон скаже вам зробити диво, ти скажеш Ааронові: „Візьми свій ціпок і кинь на землю перед фараоновим, щоб він міг стати змієм”».

¹⁰ І пішли Мойсей з Аароном до фараона і зробили так, як Господь наказав їм. Аарон кинув на землю свій ціпок перед фараоном і його слугами, і ціпок перетворився на змія. ¹¹ Але фараон покликав своїх мудреців та чаклунів, і єгипетські ворожбити зробили те саме своїми чарами. ¹² Кожен із них кинув на землю свій ціпок так, що вони перетворилися на гадюк. Та Ааронів ціпок проковтнув їхні ціпки. ¹³ Але фараонове серце зачерствіло, і він уже не слухав їх, як і сказав Господь.

Закон Божий—важливіший від правил людських

(Мт. 15:1-20)

7 Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму. ² Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими. ³ Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином. ⁴ А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави^[a].

⁵ То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» ⁶ Ісус відповів їм:

«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:

⁸ Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».

⁹ І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв. ¹⁰ Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”^(B). А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”^(C). ^11-12 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”,—то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх. ¹³ Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».