Revised Common Lectionary (Complementary)
131 Пісня прочан.
О Господи, не гордий я і не пихатий
і не берусь за ті великі справи,
яких не здужаю зробити.
2 Але клянуся: я спокійний, не гнівливий,
душа моя впокорена, як в дитинча у матері обіймах,
яке от-от лиш відлучили від грудей.
3 Ізраїлю, на Бога покладайся відтепер і назавжди!
Покладайся, Ізраїлю, на Божу владу
31 Горе тим, хто йде в Єгипет шукати допомоги,
хто покладається на коней,
хто думає, що їх спасуть колісниці й дужі вершники.
Вони не звертаються до Святого Ізраїлю,
не просять у Господа допомоги.
2 Але Він—мудрий.
Він накличе нещастя на них
і виконає Свої погрози.
Господь підніметься на битву з кривдниками
й тими, хто допомагає нечестивцям.
3 Народ Єгипту—то лиш люди, а не Бог,
а їхні коні—то лиш тварини, а не дух.
Коли Господь занесе руку,
помічник затнеться й захитається,
а ті, хто шукав у нього допомоги,
не втримаються, упадуть.
Обидва будуть знищені разом.
4 Господь сказав мені:
«Подібно до того, як старий або молодий лев
рикає над здобиччю й не лякається криків пастухів,
що хочуть його відігнати, й не втікає,
переляканий тим галасом, який вони здіймуть,
так і Господь Всемогутній спуститься,
щоб битися на горі Сіон та її схилах».
5 Господь Всемогутній захищатиме Єрусалим,
як пташки захищають свої гнізда, в’ючись над ними.
Він захистить, пожаліє і врятує його.
6 О, люди Ізраїлю, поверніться до Того, проти Кого ви так затято повстали. 7 Тоді кожен із вас відвернеться від срібних та золотих бовванів, яких ви гріховно витворили своїми ж руками.
8 Ассирія впаде під ударами меча,
занесеного над нею не людиною.
Її знищить не меч в руках людини.
Ассирія ухилиться від меча,
але молодих ассирійський юнаків зловлять
і перетворять на рабів.
9 В ассирійському палаці більше ніхто не житиме.
Її вожді зневажать її прапор.
Так сказав Господь, вогонь Якого палає на Сіоні,
а горнило[a] якого—в Єрусалимі.
Влада Ісусова—від Бога
(Мт. 12:22-30; Мк. 3:20-27)
14 Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений. 15 Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
16 Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. 17 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе. 18 Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула[a]. 19 А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 20 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
21 Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці. 22 Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International