Revised Common Lectionary (Complementary)
131 Пісня прочан.
О Господи, не гордий я і не пихатий
і не берусь за ті великі справи,
яких не здужаю зробити.
2 Але клянуся: я спокійний, не гнівливий,
душа моя впокорена, як в дитинча у матері обіймах,
яке от-от лиш відлучили від грудей.
3 Ізраїлю, на Бога покладайся відтепер і назавжди!
22 Уста брехливі Господу огидні,
Йому приємні ті, хто заслуговує довіри.
23 Людина мудра не показує свої знання,
а серце дурня вихваляється невіглаством.
24 Роботящим рукам—керувати,
рукам ледачим—лише наймитувати.
25 Тривога крає серце,
а добре слово дарує щастя.
26 Людина праведна для інших відкриває шлях,
а шлях безбожника його ж в оману вводить.
27 Вайлакуватий не засмажить дичини,
а працьовитий матиме коштовність найдорожчу.
28 Життя—то значить праведним шляхом іти,
а інший шлях завжди веде до смерті[a].
Тимофій та Епафродит
19 Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас. 20 І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя. 21 Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа. 22 Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.
23 Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи. 24 Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International