Revised Common Lectionary (Complementary)

⁵ Тече така ріка,
    чиї потічки щастям повнять місто Бога,
    Всевишнього святу оселю.
⁶ Бог є у місті, то і місто вистоїть, не упаде.
    Ще й ранок займеться, а Бог йому вже допоможе.
⁷ Бунтуються народи, страхом обійняті;
    розвалюються царства,
    коли Господь наказує громово,
    і розплавляється земля.
⁸ Усемогутній з нами наш Господь,
    Бог Якова—притулок наш у горах. Села

⁹ Іди й дивись, яку могутню силу має наш Господь,
    поглянь, яку страшну руїну Він вчинив.
¹⁰ Спиняє війни Він по всьому світі, ламає луки,
    підрізає списи і спопеляє бойові щити^[c].
¹¹ «Доволі боротьби,—
    Він каже,—знайте, Я Бог Ваш.
Я народів переможець,
    то Я землі Господь».

¹² Усемогутній з нами наш Господь,
    Бог Якова—притулок наш у горах. Села

¹⁸ Тож ось що Господь Бог каже
    про Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї:
«Люди Юдеї не тужитимуть за ним:
    „В печалі я, о брате мій!”
    Чи „О горе, сестро моя!”
І не тужитимуть: „О горе, володарю!”
    Чи „Горе, ваша величність!”
¹⁹ Немов осла іздохлого його поховають,
    витягнуть за браму єрусалимську і кинуть.

²⁰ Ти піднімись, Юдеє, на Ливанські гори
    і так гукни, щоб голос твій почули у Башані.
Кричи на кручах Авариму^[a],
    бо всіх, кого любила ти, розбито.

²¹ Юдеє, Я попереджав тебе про небезпеку,
    та ти відказала: „Слухати не буду!”
Така ж у тебе звичка з юних літ,
    ти голосу Мого не слухалась ніколи.
²² Вітер віднесе всіх пастухів твоїх,
    всі, хто тебе любили, підуть у полон,
тоді ти будеш зганьблена й принижена
    за нечестивість свою.

²³ О царю Єгоякиме,
    ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого,
    немов в землі Ливанській.
Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє,
    але стогнатимеш ти, коли настане біль,
    немов той біль, що в жінки при пологах».