Revised Common Lectionary (Complementary)
50 Псалом Асафа[a].
Господь, Великий Бог заговорив,
озвавсь до всіх народів з заходу до сходу.
2 З Сіону Бог засяяв,
засяяв Він із міста незрівнянної краси.
3 Наш Бог іде, але нетихо,
вогонь пожадливий поперед нього мчить,
навкруг кидаючи завісу димну.
4 У свідки зве він небеса високі й землю,
коли збирається народ судить.
5 «Покличте вірних послідовників,
хто зв’язаний Угодою зі Мною,
жертвопринесеннями скріплена вона».
6 Тож небо свідок:
Бог наш—чесний. Він—наш суддя. Села
7 Народе мій, Ізраїлю! Послухай,
що мовлю Я, що свідчу: «Я твій Бог!»
8 Не дорікатиму, картати я не буду
за те, що пожертв і офір замало,
ви їх приносите щодня.
9 Не заберу бичка зі стайні,
ані ягня з кошари!
10 Та ж маю одомашнених і диких звірів,
які пасуться в незчисленних горах.
11 Я знаю і гірського птаха і звірятко польове—
усе, що повзає по землі й літає в небі.
12 Якби я зголоднів, не став би Я просити їсти,
бо Всесвіту господар Я, все тут моє!
13 Хіба телятину Я споживаю,
чи випиваю кров козла? Ні!
14 Я прагну, щоб приносили ви жертви дяки,
розподіляючи їх між собою.
Не відступіться від обіцяного Богу Всевишньому.
15 Позвіть Мене, коли обступлять лихоліття,
і возвеличте, вже коли врятую.
16 Але до нечестивця мовить Бог:
«Чому повторюєте правила Мої,
і теревените про Заповіт Мій повсякчас,
17 якщо ненавидите, коли вас навчають,
і до серця не берете слово мовлене Моє?
18 Як бачиш злодія, дружком йому стаєш,
з розпусниками знайдеш спільну мову.
19 Хитруєш, плетеш тенета замислів лихих,
щоб вразити людей, принести горе їм.
20 Ти брата рідного засуджуєш,
на сина матері своєї зводиш наклеп,
підступно, в спину їм наносиш ти удар.
21 Ти все оце чинив, а Я мовчав,
то й уявив собі, що ми з тобою схожі.
Тепер же я згадаю всі твої провини
і покараю за гріхи тебе.
22 Усі, хто відійшли, забули геть про Бога,
подумайте над всім, що Я сказав,
поки не розтерзав Я вас[b].
Тоді вже вас ніхто не порятує.
23 Той, хто приносить жертви дяки,
той може шанувати Мене.
Хто ж Моє вчення втілює в життя,
тому явлю Я Свою силу рятувати».
Останні настанови Неемії
13 Того дня вони читали книгу Мойсея для всіх людей і знайшли в ній запис про те, що ні аммонійці, ні моавійці не мали права брати участі в зібранні восхваління Бога, 2 оскільки вони не зустріли ізраїльтян хлібом-сіллю, а найняли Валаама, щоб той проклинав Ізраїль. Але Бог наш змінив прокляття на благословення. 3 Почувши той закон, вони вилучили чужинців з-поміж Ізраїлю.
23 Також у ті дні я побачив юдеїв, що одружувалися з жінками з Ашдоду, Аммону та Моаву. 24 Половина дітей розмовляли ашдодською або мовами інших народів, вони не вміли говорити гебрейською. 25 Я дорікнув їм, сказавши, що вони неправі, я прокляв їх, кількох побив, я видирав у них волосся й примушував їх присягатися іменем Божим. Я казав: «Не віддавайте своїх дочок за чужинців і не беріть чужинок за дружин своїм синам. 26 Хіба цар Соломон ізраїльський не вчинив гріх через такі ж одруження, як ці? Не було царя, подібного йому поміж інших народів, і Бог любив його й зробив царем над Ізраїлем. Але чужоземні жінки підбили і його на гріх. 27 Чи повинні ми слухати вас і чинити такий великий гріх, бути невірними нашому Богу, одружуючись із чужинками?»
28 Один із синів Йоада, сина первосвященика Еліашива, був зятем Санваллата горонійського. Я прогнав його від себе.
29 Пам’ятай їх, о мій Боже, і покарай їх, бо вони осквернили священство й Угоду священиків та левитів.
30 Отож я очистив їх від усього чужинського, я визначив обов’язки священикам та левитам, кожному дав свою роботу. 31 Я також встановив, що люди приноситимуть у належний час пожертви деревиною і першими плодами з урожаю.
Пам’ятай мене добром, о мій Боже!
9 Я писав у листі, що не слід вам спілкуватися з тими, хто піддався розпусті. 10 Та я не мав на увазі, що зовсім не слід знатися з розпусниками цього світу чи скнарами, шахраями чи ідолопоклонниками. Інакше вам треба було б залишити цей світ. 11 Я писав вам, щоб ви не зналися з тими, хто видає себе за віруючих, але є розпусником, скнарою, ідолопоклонником, наклепником, п’яницею чи хабарником. Навіть за стіл не сідайте з таким.
12 Чи моя це справа—засуджувати тих, хто не належить до церкви? Звісно ні! Ви повинні засуджувати тих, хто належить церкві. 13 Бог засудить тих, хто не належить до церкви. Бо у Святому Писанні сказано: «Женіть від себе лиху людину»[a].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International