Revised Common Lectionary (Complementary)
32 Маскіль Давида.
Благословенний той, чий злочин вже простили,
чиї гріхи вже відпущені,
2 кого не звинувачує Господь в провинах
і хто в душі облуду не плекав.
3 Оскільки ж я не каявся в гріхах,
то міць свою втрачав невпинно,
хоча молитви і повторював щодня.
4 І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене.
І сили в’янули, як цвіт в спекотний день. Села
5 Тож я рішив сповідати гріхи
і не приховувати ніякої вини.
І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому».
Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села
6 І через те всі вірні мусять помолитись.
Як будуть в змозі бачити Тебе,
тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7 Ти—моя схованка, Ти витягнув мене з біди,
Ти оточив мене піснями радісними порятунку. Села
8 Пожертва негідника Господу гидка,
молитва чесного Його втішає.
9 Шлях безбожника огидний Господу;
Він любить того, хто прагне праведності.
10 Сувора кара жде на того,
хто праведну путь зневажить;
загине той, хто зневажає повчання.
11 Усе, що трапляється, навіть після смерті—
для Господа не таємниця,
тим більше—серця людські!
24 Щоб не скотитися в Шеол,
мудрий ітиме вгору[a] дорогою життя.
25 Господь зруйнує вщент оселю зарозумілого,
та захистить межу вдови.
26 Злі наміри огидні Господу,
а дружнє слово чисте в Його очах.
27 Хто ласий до наживи, той руйнує власний дім,
а хто ненавидить хабар, той житиме.
28 Людина праведна замислюється, як відповідати,
уста лихого випльовують думки огидні.
29 Господь цурається безбожників,
та Він відгукується на молитви праведних.
30 Дружнє сяйво очей[b] наповнює радістю серце,
а добрі новини зміцнюють кістки.
31 Хто прислухається уважно до життєвих засторог,
той житиме серед мудрих.
32 Хто зневажає навчання, той нехтує своїм життям;
хто прислухається до повчань,
той набирається розуму.
33 Страх Господній—наука мудрості,
а скромність—перший крок до Господньої поваги.
Вітання коринтянам
1 Від Павла, волею Божою апостола Ісуса Христа, і брата нашого Тимофія до церкви Божої, що в Коринті, і також усім святим людям Божим по всій Ахаї. 2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.
Подяка Богу
3 Благословенний Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, милосердний Отець, Бог, Який є джерелом всілякої втіхи. 4 Він втішає нас у наших скорботах, щоб ми, в свою чергу, втішали інших у всіляких скорботах втіхою, яку ми самі отримали від Бога. 5 Бо як ми розділяємо страждання Христові, так і втіха приходить до нас через Христа. 6 Якщо ми страждаємо і терпимо скорботу, то це заради втіхи вашої і спасіння. Якщо ми втішені, то це через вашу втіху. Вона допомагає вам витерпіти ті страждання, які терпимо і ми. 7 Та ми маємо на вас непохитну надію. Ми знаємо, що як ви поділяєте наші страждання, так само поділяєте і втіхи наші.
8 Браття і сестри, ми хочемо, щоб знали ви, яких страждань зазнали ми в Азії. Надміру і над силу нашу були ми обтяжені, й вже не мали надії залишитися живими. 9 Так, у серцях ми відчували, що нам оголошено смертельний вирок. Так сталося для того, щоб ми більше не покладали надію на самих себе, а лише на Бога, Який воскрешає мертвих до життя. 10 Він врятував нас від близької смерті й рятує нас зараз. На Нього покладаємо наші надії. Він рятуватиме нас і надалі.
11 Якщо ви також допомагатимете нам своїми молитвами, тоді багато людей віддячать нам за Божу прихильність, що Він виявить нам завдяки молитвам багатьох людей.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International