Revised Common Lectionary (Complementary)
30 Псалом Давида. Пісня на освячення храму.
2 Я прославляю, Господи, Тебе,
бо Ти порятував мене від лиха
й не дав втішатися ворогам моїм.
3 До Тебе, Господи, звертався я,
і Ти мене зцілив, мій Боже.
4 З Шеолу Ти мене підняв,
спас мою душу і не дав зійти в могилу.
5 Усі, хто вірні, хто за Господом іде,
псалми співайте Господу своєму,
і славте всі Його святе ім’я!
6 Чому? Тому що гнів його—то смерть,
коли ж прихильний Він, тоді життя дарує.
Увечері я впав і сльози лив,
на ранок я підвівся вже щасливий!
7 Коли у мирі й злагоді я жив,
гадав, мене нещастя не торкнеться[a].
8 І справді, доки втішений Ти був,
я почувавсь, мов на вершині світу.
Коли ж від мене відвернувся Ти,
тоді перелякався я до смерті!
9 О Господи, як я Тебе благав
допомогти мені, як я молився,
Володарю, щоб Ти помилував мене:
10 «Що користі, якби зійшов я в яму?
Хіба покійники оспівують Тебе?
Чи кажуть нам про доброту Твою до нас? Ні!
11 О Господи, почуй мою молитву,
до мене Свою милість прояви,
і стань рятівником Моїм!»
12 Перетворив Ти сум на радість,
Ти з мене зняв печалі плащ
і вбрав мене у шати щастя.
13 Аби співало моє серце, не мовчало,
тебе, о Господи, я буду славити повік!
25 У всьому Ізраїлі не було гарнішого чоловіка, ніж Авесалом. З голови до п’ят він був бездоганний. 26 Хоч коли б він постригся, а він час від часу зрізав волосся, бо важко було тримати голову, він зважував волосся, і важило воно двісті шекелів[a] за царською мірою. 27 В Авесалома народилися три сини й донька. Дівчинку назвали Тамар. І виросла вона дуже вродливою жінкою.
Авесалом змушує Йоава прийти до нього
28 Два роки прожив Авесалом в Єрусалимі, ні разу не побачивши царського обличчя. 29 І послав Авесалом по Йоава, сподіваючись відрядити його до царя, але Йоав відмовився. Послав Авесалом по нього вдруге, але Йоав не йшов.
30 Тоді він наказав слугам: «Бачите, поле Йоава поруч з моїм, на ньому ячмінь росте. Ідіть і підпаліть його». Так і зробили слуги Авесалома, вони підпалили поле.
31 Прийшов таки Йоав до Авесалома, зайшов у дім і мовив: «Чому твоя челядь підпалила моє поле?» 32 Авесалом відповів: «Слухай, я посилав до тебе гінця з проханням: прийди, щоб я міг послати тебе до царя з таким запитанням: „Чому я повернувся з Ґешура? Краще було б, якби я там залишився!” Я хочу побачити царя, глянути йому в очі, і якщо я винен у чомусь, нехай ліпше стратить мене».
Авесалом приходить до царя
33 Йоав пішов до царя і все йому розповів. Тоді цар покликав Авесалома. Той з’явився й упав долілиць перед царем. Цар поцілував Авесалома.
2 І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
3 Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!» 4 Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших? 5 Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?” 6 Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»
7 Вставши, немічний подався додому. 8 Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International