Revised Common Lectionary (Complementary)
6 Для диригента хору зі стрункими інструментами. На октаві[a]. Псалом Давида.
2 О Господи, не докоряй, коли Ти в гніві,
і не карай, коли Ти розлютивсь.
3 О Господи, до мене милосердний будь.
Я слабую, тремтять кістки. Зціли мене!
4 Душа моя тремтить у переляці.
Чи довго, Господи, мені чекати втіхи?
5 Вернися, Господи! Спаси мене!
Дай мені сили, Ти ж бо милосердий.
6 Навіщо? Бо мерці ім’я Твоє не славлять.
З Шеолу шана вже до Тебе не прийде.
7 Себе я цілу ніч виснажував в молитвах,
аж постіль мокра вже від сліз моїх.
8 Печалі і турботи виїдають очі.
9 Напасники, від мене забирайтесь геть!
Чому? Бо вже Господь почув мій слізний голос.
10 Господь почув моє благання,
Господь прийняв мою молитву.
11 Всі вороги мої втечуть,
нажахані й ганьбою гнані.
16 Тепер із мене виливається душа,
впилися в мене дні мої скорботні.
17 Вночі Він штрикає зсередини мої кістки,
і біль гризе мене і не вщухає.
18 Щодуху шарпає Він одяг мій
і штурхає, вчепившись в комірець хітона.
19 Швиргає Бог мене в багнюку,
і перетворює на пил і попіл.
20 Волаю я про допомогу Твою, Боже,
та не озвався Ти.
Стою перед Тобою,
але Ти уваги не звертаєш.
21 Ти став безжалісним до мене.
Свою ненависть Ти на мене виливаєш.
22 Шторми турбот на мене насилаєш, вітер мене носить,
чи змушуєш від переляку мліти, бо ревеш громами.
23 Я знаю, Ти мене у смерть повернеш,
туди, де зустрічаються усі живі.
24 Ніхто, звичайно, руку не підніме
на того, хто уже на світі не жилець,
як той в смертельну мить на допомогу буде кликати.
25 Хіба не плакав я за тими, хто страждав?
Хіба душа моя за бідними не сумувала?
26 Я справді до добра тягнувся, а обернулося на зле.
Я світло виглядав, а непроглядна тьма спустилась.
27 Кипить у мене все всередині невпинно,
настали дні страждань.
28 Ходжу я почорнілий не від сонця.
На зібранні підвівся я і допомоги попросив.
29 Шакалам став я братом,
для страусів я друг.
30 І шкіра на мені вже почорніла,
горить в гарячці тіло.
31 Пісні жалобні—ось на що налаштовано арфу мою,
а сурми—на жалобний спів».
46 Ісус знову попрямував до міста Кани, що в Ґалилеї, де Він перетворив воду на вино. На той час у Капернаумі в одного царського чиновника хворів син. 47 Чиновник довідався, що Ісус прийшов до Ґалилеї з Юдеї. Він став перед Ісусом і почав благати завітати до Капернаума, щоби зцілити сина, бо той уже помирав.
48 Та Ісус каже йому: «Ви, люди, якщо не побачите знамення й чуда, ніяк не можете повірити в Мене». 49 Чиновник благав: «Господи, благаю Тебе, прийди, поки мій син іще не помер!»
50 І відповів йому Ісус: «Йди додому, твій син житиме». Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, й пішов додому. 51 По дорозі додому він зустрів своїх слуг, які сповістили, що син його одужав. 52 Він запитав, коли стало краще його синові, і йому відповіли: «Лихоманка залишила його вчора десь о першій годині по полудні». 53 І батько збагнув, що саме в цей час Ісус сказав йому: «Твій син житиме». І він повірив у Ісуса, а разом з ним і вся його родина. 54 Це було друге чудо, яке звершив Ісус у Ґалилеї, повернувшись з Юдеї.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International