Revised Common Lectionary (Complementary)
На все свій час
3 На все свій час, усякій справі в цім житті—своя пора.
2 Час для народження, і час для смерті,
час посадити й час вирвати посаджене з корінням.
3 Час убивати й час лікувати,
час руйнувати й час будувати.
4 Час плакати і час сміятися,
час сумувати й час танцювати.
5 Час розкидати каміння[a] й час збирати каміння,
час обнімати й час уникати обіймів.
6 Час шукати й час кидати пошуки.
Час тримати й час відпускати.
7 Час розривати одяг й час зшивати.
Час мовчати й час говорити.
8 Час кохати й час ненавидіти.
Час для війни і час для миру.
9 Що користі трудівникові з його праці? 10 Я бачив усе, що Бог відвів людині робити. 11 Він робить усе прекрасним у свій час. Він також вклав відчуття вічності[b] в її серце, але людина не в змозі пізнати від початку й до кінця усе створене Богом. 12 Я зрозумів, що найкраще для людини: втішатися й творити добро в цьому житті. 13 А ще: якщо людина їсть і п’є, й насолоджується своєю роботою, то це також Божий дарунок.
8 Для диригента. В супроводі ґіттіта[a]. Псалом Давида.
2 Господи, наш Володарю!
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі
уславляє тебе в небесах!
3 Із уст дітей і немовлят хвала Тобі злітає.
Цим співом могутнім Ти їх наділив,
для того, щоб недоброзичливці змовкли.
4 Коли я подивлюсь на Небеса,
які Ти виліпив, на ясні зорі з місяцем,
які створив Ти, я думаю:
5 «Хто є той син людський,
що Ти про Нього пам’ятаєш,
хто є той чоловік, котрого помічаєш Ти?»
6 Мало не Богом Ти його зробив,
коронував і славою, і честю.
7 Ти владу дав йому над всім, що Ти створив,
до ніг його поклав усе на світі:
8 овець, худобу, диких звірів степових,
9 птахів небесних, риб з глибин морських.
10 Господи, наш Володарю,
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі!
Новий Єрусалим
21 Тоді побачив я «нове небо і нову Землю», бо ті небо й Земля зникли, і моря більше не існувало. 2 Також побачив я святе місто, Новий Єрусалим[a], що сходив з небес від Бога, як наречена, вбрана для свого нареченого.
3 І почув я гучний голос, що лунав з престолу. Він промовляв: «Ось оселя Бога з людьми. Він оселиться з ними, і будуть вони Його народом, й Сам Бог буде з ними їхнім Богом. 4 Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і не буде більше смерті. Не буде більше ні суму, ні плачу, ні болю, бо все старе минеться».
5 Потім Той, Хто сидить на престолі, сказав: «Дивіться! Ось Я творю все нове!» І додав: «Запиши все це, бо слова ці правдиві та істинні».
6 І сказав Він мені: «Збулося! Я—Альфа і Омеґа[b], Початок і Кінець. Я напуватиму спраглих водою із джерела життя.
Син Людський судитиме світ
31 «Коли Син Людський прийде у славі Своїй з усіма Ангелами Своїми, Він сяде на троні Своєму величному. 32 І тоді зберуться перед Ним усі народи, і Він розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз у стаді своєму. 33 Він збере овець праворуч від себе, а кіз—ліворуч. 34 І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство, призначене вам від дня створення світу. 35-36 Це вам нагорода, бо голодного Мене ви нагодували, а спраглого напоїли. Перехожому Мені дали притулок, нагого вдягнули, хворого доглядали, а коли Я був у в’язниці, ви прийшли провідати Мене”.
37 І тоді праведні запитають: „Господи, коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували, а спраглого напоїли? 38 Коли це було, щоб ми перехожому Тобі дали притулок, а нагого вдягнули? 39 Коли ми бачили Тебе недужим, і коли це Ми приходили до Тебе у в’язницю?” 40 Тоді Цар відповість їм: „Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене”.
41 Тоді скаже Цар до тих, хто буде ліворуч від Нього: „Геть від Мене, ви, прокляті, геть у вогонь вічний, що приготований дияволові та його ангелам. 42 Це вам покарання за те, що голодного Мене ви не нагодували, а спраглого не напоїли. 43 Перехожому Мені не дали притулку, а нагому не дали ніякої одежини. Коли ж Я був хворий і у в’язниці, ви не подбали про Мене”.
44 І тоді вони у відповідь скажуть: „Господи, коли таке було, щоб ми Тебе бачили голодним чи спраглим, перехожим мандрівником чи нагим, хворим чи ув’язненим—і не допомогли Тобі?” 45 А Він їм на те: „Істинно кажу вам: щоразу, коли ви відмовляли в допомозі одному з братів Моїх найменших, ви відмовляли й Мені”. 46 І приймуть тоді всі неправедні вічну кару, а праведні—вічне життя».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International