Revised Common Lectionary (Complementary)

Земля Зелофехадових дочок

36 Голови родин у роді Ґілеада, сина Макіра, сина Манассії, одного з колін синів Йосипа вийшли й промовили перед Мойсеєм та вождями, головами колін народу ізраїльського. ² І сказали вони: «Господь наказав тобі, наш володарю, дати землю народу Ізраїлю у спадщину, за жеребом, і наказав дати спадщину родича нашого Зелофехада дочкам його. ³ Якщо вони вийдуть заміж за когось із колін народу Ізраїлю, їхня спадщина буде відібрана від спадщини наших батьків і додана до спадщини того коліна, куди вони вийдуть заміж. Так вона буде відібрана від нашої спадщини, що ми її отримали за жеребом. ⁴ Коли для народу Ізраїлю настане Ювілейний рік, їхню спадщину додадуть до спадщини того коліна, в яке вони вийдуть заміж. Їхню спадщину віднімуть від спадщини батьків наших».

⁵ Тож Мойсей дав такий наказ народу Ізраїлю як настановив Господь: «Те, що кажуть сини Йосипа,—правда. ⁶ Ось що Господь заповідає щодо дочок Зелофехада: вони можуть виходити заміж за кого схочуть, але у межах їхнього коліна, тобто коліна їхніх батьків. ⁷ Ніяка спадщина народу Ізраїлю не повинна переходити від одного коліна до іншого, бо кожен із народу Ізраїлю повинен триматися спадщини коліна батьків своїх. ⁸ Будь-яка дочка серед колін ізраїльського народу, яка дістане спадщину, повинна одружитися з кимось із коліна батька її, щоб кожен з народу Ізраїлю міг дістати спадщину батьків своїх. ⁹ Спадщина не повинна переходити від одного коліна до іншого, бо кожне з колін народу Ізраїлю повинне триматися спадщини своєї».

¹⁰ Дочки Зелофехадові зробили так, як Господь наказав Мойсею. ¹¹ Махла, Тирца, Гоґла, Милка і Ноа, дочки Зелофехадові, вийшли заміж за синів своїх дядьків. ¹² Вони вийшли заміж на синів роду Манассії, сина Йосипа, тож їхня спадщина лишилася в коліні їхнього батьківського роду.

¹³ Оце заповіді та настанови, які Господь дав народу Ізраїлю через Мойсея на рівнинах Моаву біля річки Йордан, навпроти міста Єрихона.

⁶ Свого часу Христос помер за нас, лихих людей, хоча ми ще самі були немічні. Та, у призначений час, Він віддав Своє життя, рятуючи нас. ⁷ Рідко буває, щоб хтось віддав життя за іншу людину, навіть якщо то дуже добра людина.

⁸ Та Бог показав, як сильно Він нас любить, тим, що Христос помер заради нас, коли ми були ще грішниками. ⁹ Оскільки тепер ми виправдані перед Богом кров’ю Христовою, тож і від гніву Божого врятуємося через Ісуса. ¹⁰ Коли ми були ще ворогами Богу, Він примирив нас з Собою через смерть Свого Сина. Надто ж зараз, коли ми стали Його друзями, врятуємося життям Його Сина. ¹¹ Більше того, ми радіємо тому, що Всевишній зробив для нас через Господа нашого Ісуса Христа, завдяки Якому ми тепер примирилися з Богом.