Revised Common Lectionary (Complementary)
Тав
169 Я сподіваюся, що Ти помітиш мою радість,
дай розуміння, як пообіцяв.
170 Я сподіваюся, почуєш Ти мою молитву,
спаси мене, як обіцяв колись.
171 Я величальної Тобі співав,
тому що Ти мене Своїх законів вчиш.
172 Допоможи мені Твої слова промовить,
бо кожна заповідь Твоя правдива.
173 Мені у допомозі не відмов,
адже Твої накази я обрав.
174 О Господи, як хочу я, щоб Ти мене порятував,
Твоє вчення мені приносить щастя.
175 Ти відроди мене, щоб я Тобі хвалу співав,
Твої повчання завжди йдуть мені на користь.
176 Якщо я заблукав, мов та вівця з отари,
прийди на пошуки Свого раба,
адже я заповідей не забув Твоїх.
12 Коли Володар мій закінчить усі справи на горі Сіон та в Єрусалимі, Він провчить нахабного хвалька—царя ассирійського, та скарає його за погорду в очах. 13 Бо цар Ассирії говорить:
«Я перемогу власними силами здобув,
власною мудрістю, бо маю розум.
Я зруйнував кордони між народами,
захопив їхнє багатство.
Мов бик, я звалив мешканців тих країв.
14 Як із гнізда видирають яйця,
покинуті напризволяще,
так і моя рука зібрала на землі багатство,
заграбала всю землю.
І не знайшлося нікого,
хто б забив на сполох крилами,
хто розтулив би уса й запищав».
15 Чи може сокира твердити,
що вона краща, ніж той, хто нею змахне?
Чи може пилка твердити,
що важливіша, ніж її хазяїн?
Чи жезл керує тим, хто піднімає його,
чи ціпок піднімає людину?
16 Тому Володар, Господь Усемогутній
пошле хворобу на розгодованих ассирійців,
і вона висушить їх.
Слава Ассирії згорить, як горить пожежа,
поки не спалить усе вщент.
17 Світло Ізраїлю стане вогнищем нищівним,
а Святий його—полум’ям,
яке спалить, знищить бур’яни й колючки за один день.
18 А потім вона спопелить славний ліс і сад,
який зачахне, як згасає хворий.
19 Дерев залишиться так мало,
що й дитя їх порахує.
20 Відтоді вцілілі ізраїльтяни, врятовані люди з роду Якова вже не залежатимуть від своїх ворогів, а щиросердно покладуться на Господа, Святого Ізраїлю.
Люди вважають, що Ісус—Христос
25 Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити? 26 Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він—Христос? 27 Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
28 Навчаючи у храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він—істинний, але ви Його не знаєте. 29 Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
30 Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов. 31 І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
Юдеї намагаються схопити Ісуса
32 Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали храмову варту схопити Його. 33 Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене! 34 Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
35 Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків? 36 Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International