Revised Common Lectionary (Complementary)
Тав
169 Я сподіваюся, що Ти помітиш мою радість,
дай розуміння, як пообіцяв.
170 Я сподіваюся, почуєш Ти мою молитву,
спаси мене, як обіцяв колись.
171 Я величальної Тобі співав,
тому що Ти мене Своїх законів вчиш.
172 Допоможи мені Твої слова промовить,
бо кожна заповідь Твоя правдива.
173 Мені у допомозі не відмов,
адже Твої накази я обрав.
174 О Господи, як хочу я, щоб Ти мене порятував,
Твоє вчення мені приносить щастя.
175 Ти відроди мене, щоб я Тобі хвалу співав,
Твої повчання завжди йдуть мені на користь.
176 Якщо я заблукав, мов та вівця з отари,
прийди на пошуки Свого раба,
адже я заповідей не забув Твоїх.
Божий чоловік із Юдеї
13 Згідно зі словом Господнім, Божий чоловік прийшов з Юдеї до Бетела, коли Єровоам стояв перед вівтарем і приносив жертви. 2 Він вигукнув до вівтаря слова Господа: «О вівтарю, вівтарю! Ось що каже Господь: „Син на ім’я Йосія народиться в домі Давидовому. На тобі він принесе в жертву священиків узвиш, які зараз приносять жертви тут, і людські кістки будуть спалені на тобі”». 3 Того ж дня Божий чоловік подав знак, сказавши: «Це знак, який проголосив Господь: вівтар розколеться на частини й попіл з нього буде розвіяно».
4 Коли цар Єровоам почув, що Божий чоловік прокричав до вівтаря в Бетелі, він простягнув руку до вівтаря і сказав: «Схопіть його!» Але рука, простягнута до чоловіка, зсохлася так, що він не зміг опустити її. 5 І вівтар розколовся на частини, і його попіл розвіявся, згідно зі знаком, який подав Божий чоловік за словом Господнім.
6 Тоді цар сказав Божому чоловікові: «Поклопочи перед Господом твоїм Богом, чи можна відновити мою руку». Тож Божий чоловік поклопотав перед Господом, і рука царя відновилась, і стала такою ж, як була раніше.
7 Цар сказав Божому чоловікові: «Ходімо зі мною додому поїмо, і я нагороджу тебе».
8 Але Божий чоловік відповів царю: «Навіть якщо ти даси мені половину того, що маєш, я не піду з тобою, не буду їсти хліб чи пити воду тут. 9 Оскільки я виконую наказ слова Господнього: „Не їж хліба, не пий води, не повертайся тим же шляхом, яким прийшов”». 10 Тож він пішов іншою дорогою і не став повертатися тим шляхом, яким прийшов до Бетела.
9 Що ж виходить? Чи ми, юдеї, маємо перевагу над поганами? Анітрохи! Бо я вже казав, що як юдеї, так і неюдеї,—всі однаково винні у гріху. 10 Як сказано у Святому Писанні:
«Праведного жодного немає!
11 Немає жодного,
хто розуміє Бога або шукає Бога.
12 Всі люди відвернулися від Нього,
всі до одного стали нікчемними.
Немає тих, хто робить добрі справи.
Немає жодного!»(A)
13 «Уста їх подібні до гробниць розкритих,
на язиці ж у кожного брехня».(B)
«На устах їхніх зміїна отрута».(C)
14 «Прокляття й гіркота на їхніх устах».(D)
15 «Швидкі вони пролити кров.
16 Хоч би куди ішли вони,
з собою скрізь несуть руїну і страждання.
17 Їм геть дорога миру не відома».(E)
18 «І страху перед Богом в них немає».(F)
19 Зараз ми знаємо: все, що сказане в Законі, звернене до тих, кому Закон був даний. І це замкне уста всім, хто намагатиметься мовити хоч слово у своє виправдання, та щоб увесь світ був у відповіді перед судом Божим. 20 Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International