Revised Common Lectionary (Complementary)
23 Тоді Господь розверзнув хмари.
24 Мов дощ, злетіла з неба манна на поживу,
Він дав їм хліб небесний.
25 Тож їжа Ангелів дісталась людям,
послав їм Бог достатньо, щоб наїстись.
26 Тоді їм Бог подарував південно-східний вітер.
27 На них дощем посипались птахи небесні,
немов пісок морський, упало з неба м’ясо.
28 Птахів сідати змусив просто в їхній табір, між наметів.
29 Бог дав їм все, чого хотіли,
тож мали люди досхочу, чим поживитись.
33 Єгиптяни підганяли народ ізраїльський, щоб швидше вигнати їх із землі, бо казали: «Ми всі будемо мертві». 34 І взяли ті люди своє тісто, що ще не зійшло, свої діжі позагортали в одяг і понесли на плечах.
35 Ізраїлеві діти вчинили так, як і казав був Мойсей. Вони випросили у єгиптян срібні й золоті речі, а також одяг. 36 Господь дарував людям милість в очах єгиптян, і ті виконали їхні прохання. Отже, ізраїльтяни обібрали єгиптян.
37 І вирушили Ізраїлеві діти від Рамзеса до Суккота. Ішло їх тисяч шістсот чоловіків, не рахуючи дітей. 38 І йшло з ними безліч різного люду, а також величезні отари овець і стада худоби. 39 І напекли вони з тіста, що принесли з Єгипту, прісних коржів, бо було те тісто незаквашене, оскільки їх виганяли з Єгипту, і вони не могли зволікати, не могли пригодувати собі харчі.
40 Ізраїлеві діти жили в Єгипті чотириста тридцять років. 41 Отже, через чотириста тридцять років, того самого дня, усе воїнство (тому що народ підтримувався військового порядку) Господнє[a] вийшло з Єгипетської землі. 42 То була ніч пильнування Господа, Який дбав, щоб вивести ізраїльтян з Єгипетської землі. Якраз ця ніч і є ніччю пильнування Господа за всіма Ізраїлевими дітьми для всіх поколінь.
Вечеря Господня
17 Даючи вам наступний наказ, я не хвалю вас, бо ваші зустрічі приносять вам більше шкоди, ніж користі. 18 По-перше, я чув, що коли ви збираєтеся разом[a], то серед вас є розбіжності. Та в це неважко повірити, 19 бо за вашим міркуванням, розділення церкви є ознакою істинних послідовників Христових.
20 На ваших сходинах ви не їсте Господню вечерю[b]. 21 Бо коли ви збираєтеся, то кожен поспішає з’їсти своє: один залишається голодним, а інший впивається. 22 Хіба не маєте ви осель, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зневажаєте Божу церкву? Може, ви хочете принизити бідних? Що мені сказати? Чи слід вас хвалити? Тут я вас не хвалитиму.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International