Revised Common Lectionary (Complementary)
Нааман, зцілений від корости
5 Нааман очолював військо арамійського царя[a]. В очах царя був він видатною, високоповажною людиною, адже через нього дав Господь перемогу Араму. Він був хоробрим воїном, але хворів на коросту.
2 Загони арамійців ходили в походи і з якогось набігу захопили з собою молоду ізраїльтянку, яка стала служницею дружини Наамана. 3 Вона сказала своїй пані: «От якби мій володар побачився з пророком, який мешкає в Самарії! Той би його вилікував від прокази!»
4 Нааман пішов до свого володаря й повідомив йому все, що сказала ізраїльтянка. 5 «Неодмінно піди,—погодився цар Арама.—Я пошлю листа царю Ізраїлю». Отак і поїхав Нааман, прихопивши з собою десять талантів[b] срібла, шість тисяч шекелів[c] золота і ще десять перемін одягу. 6 В листі, який він мав вручити ізраїльському царю, писалося: «З цим листом я посилаю до тебе свого слугу Наамана, сподіваючись, що ти вилікуєш його від прокази».
7 Прочитавши листа, цар Ізраїлю розірвав на собі одяг, промовляючи: «Та чи ж я Бог? Хіба я можу вбивати й оживляти? Чому цей чоловік посилає когось до мене, аби я зцілив від прокази. Ви тільки погляньте, як він намагається роздмухати між нами сварку!»
8 Коли Еліша, Божий чоловік, прочув, що цар Ізраїлю порвав на собі одяг, він послав йому звістку: «Навіщо ти одяг на собі порвав? Пришли до мене цього чоловіка, і він довідається, що в Ізраїлі є пророк».
9 Так Нааман з усіма кіньми й колісницями опинився біля дверей Елішевої оселі. 10 Еліша вислав до нього посланника з такими словами: «Піди до Йордану й помийся в ньому сім разів, так зцілиш своє тіло й очистишся».
11 Але Нааман розлютився й сказав: «Я гадав, він неодмінно вийде мені назустріч, стане переді мною, звернеться до імені Господа Бога свого, змахне рукою над ураженим місцем на моєму тілі й вилікує від прокази. 12 Хіба ж Авана й Арпар, річки Дамаска, не кращі за будь-які води Ізраїлю? Хіба я не міг помитися в них і очиститись?» Тож він повернувся й, розлючений, подався геть. 13 До Наамана підійшли його слуги й почали вмовляти: «Батьку[d] наш, якби пророк говорив тобі щось надзвичайне, хіба ти не зробив би того? Наскільки ж більше, коли він сказав тобі: „Помийся й очистишся!”»
14 То він спустився до Йордану й сім разів омився в ньому, як наказав Божий чоловік. Тіло його зцілилося, шкіра очистилася й стала такою, як у юнака.
30 Псалом Давида. Пісня на освячення храму.
2 Я прославляю, Господи, Тебе,
бо Ти порятував мене від лиха
й не дав втішатися ворогам моїм.
3 До Тебе, Господи, звертався я,
і Ти мене зцілив, мій Боже.
4 З Шеолу Ти мене підняв,
спас мою душу і не дав зійти в могилу.
5 Усі, хто вірні, хто за Господом іде,
псалми співайте Господу своєму,
і славте всі Його святе ім’я!
6 Чому? Тому що гнів його—то смерть,
коли ж прихильний Він, тоді життя дарує.
Увечері я впав і сльози лив,
на ранок я підвівся вже щасливий!
7 Коли у мирі й злагоді я жив,
гадав, мене нещастя не торкнеться[a].
8 І справді, доки втішений Ти був,
я почувавсь, мов на вершині світу.
Коли ж від мене відвернувся Ти,
тоді перелякався я до смерті!
9 О Господи, як я Тебе благав
допомогти мені, як я молився,
Володарю, щоб Ти помилував мене:
10 «Що користі, якби зійшов я в яму?
Хіба покійники оспівують Тебе?
Чи кажуть нам про доброту Твою до нас? Ні!
11 О Господи, почуй мою молитву,
до мене Свою милість прояви,
і стань рятівником Моїм!»
12 Перетворив Ти сум на радість,
Ти з мене зняв печалі плащ
і вбрав мене у шати щастя.
13 Аби співало моє серце, не мовчало,
тебе, о Господи, я буду славити повік!
Будьте стримані в усьому
24 Хіба ви не знаєте, що всі бігуни біжать на змаганнях, а винагороду одержує один? Тож біжіть так, щоб перемогти й одержати її! 25 Кожен, хто змагається, напружено тренується. Він робить це для того, щоб одержати тлінний лавровий вінок, а ми—щоб одержати вінок нетлінний. 26 Отже, я біжу так, як той, хто має мету перед собою; б’юся так, щоб не просто розмахувати кулаками. 27 Навпаки, я стримую і приборкую тіло своє, щоб, проповідуючи іншим, самому не виявитися відкинутим Богом.
Зцілення прокаженого
(Мт. 8:1-4; Лк. 5:12-16)
40 Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». 41 Перейнявшись милосердям[a], Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» 42 Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим. 43 Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому: 44 «Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику[b], та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей[c]. Це й буде свідченням твого одужання».
45 Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International