Revised Common Lectionary (Complementary)
110 Хвальна пісня Давида.
Господь сказав володарю[a] моєму:
«Праворуч сядь від Мене, доки не покладу Я
ворогів Твоїх до ніг Твоїх».
2 Господь твою владу поширить за межі Сіону
й на землі ворожі, де правити будеш.
3 У час борні прийде на допомогу твій народ,
вбереться на зорі в священні шати,
і сила молодеча поведе тебе.
4 Господь пообіцяв, що не зрадить Він обітниці Своєї.
Священик ти навіки за Мелхіседековим[b] чином.
5-6 Володар мій стоїть праворуч тебе,
судитиме народи Він у судний день, в день гніву,
розтрощить голови правителів країн могутніх
і трупами засіє неозорий лан.
7 Щоб вгамувати спрагу,
Він схилиться над придорожнім джерелом,
і підведе Він голову Свою[c].
7 Господь сказав: «Я добре бачив лихо народу Мого в Єгипті й чув його волання через гнобителів. Я знаю про їхні страждання. 8 Тож Я зійшов, щоб визволити їх від єгиптян і вивести з цієї землі до землі гарної і просторої[a], до землі, де молоко тече й мед, до місця, де живуть ханаанці, хиттити, аморійці, перизійці, хивійці та євусити. 9 І от плач дітей Ізраїлевих дійшов до Мене, і Я побачив, як єгиптяни гноблять їх. 10 Іди ж, Я посилаю тебе до фараона, щоб ти зміг вивести Мій народ, дітей Ізраїлевих, з Єгипту».
11 Мойсей звернувся до Бога: «Хто я такий, що маю йти до фараона й вивести дітей Ізраїлевих з Єгипту?»
12 І сказав Бог: «Я буду з тобою. Це буде знаком того, що Я посилаю тебе. Коли ти виведеш людей з Єгипту, то помолитеся Богу на цій горі». 13 Мойсей запитав: «Коли я піду до Ізраїлевих дітей і скажу їм: „Бог пращурів ваших послав мене до вас”. Коли ж вони спитають мене: „Як Його ім’я?”—то що я їм скажу?» Бог відповів: «Я Той, Хто Є»[b]. І сказав Він: 14 «Ось що кажи Ізраїлевим дітям: „Господь послав мене до вас”».
15 І ще Бог сказав Мойсею: «Ось що скажи Ізраїлевим дітям: „Ягве, Бог ваших пращурів, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас”. Це навіки Моє ім’я, нагадування для кожного покоління.
39 І відповіли Йому юдеї: «Наш батько—Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив. 40 Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так. 41 Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені,—мовили вони,—у нас один батько—це Бог!»
42 На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене. 43 Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє. 44 Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню. 45 А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду.
46 Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду? 47 Той, Хто від Бога—слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».
Ісус говорить про Себе й про Авраама
48 Юдеї Йому відповіли на те: «Хіба ж ми не праві, коли кажемо, що Ти самаритянин, і що біс змусив Тебе втратити глузд?» 49 Ісус мовив: «Не навіжений Я, але шаную Отця Мого, та ви намагаєтеся ганьбити Мене. 50 Я не шукаю слави для Себе. Є Той, Хто прагне прославити Мене. Він же є і Суддею. 51 Істинно кажу вам: хто дотримуватиметься вчення Мого, той ніколи не спізнає смерті».
52 Юдеї мовили до Ісуса: «Тепер ми точно знаємо, що Ти навіжений. Навіть Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що той, хто прийме вчення Твоє ніколи не спізнає смерті. 53 Чи, може, Ти вважаєш Себе величнішим за нашого батька Авраама? Але ж він помер, і пророки теж. То ким же Ти Себе вважаєш?»
54 Ісус мовив: «Якби Я Сам славив Себе, то це нічого не означало б. Той же, Хто прославляє Мене—це Мій Отець, Кого ви називаєте своїм Богом. 55 Ви Його ніколи не знали, а Я знаю. Якби Я сказав, що не знаю Його, то був би таким же брехуном, як і ви, але Я знаю Бога й виконую волю Його. 56 Батько ваш Авраам був радий, що міг побачити день, коли Я прийшов. І, побачивши це, він сповнився щастям».
57 Юдейські правителі сказали: «Тобі ще й п’ятдесяти років немає, а ти кажеш, що бачив Авраама». 58 І мовив Ісус до них: «Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я—Сущий». 59 Почувши це, вони схопили каміння, щоб закидати Його. Та Ісус сховався, а потім вийшов із храму.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International