Revised Common Lectionary (Complementary)
110 Хвальна пісня Давида.
Господь сказав володарю[a] моєму:
«Праворуч сядь від Мене, доки не покладу Я
ворогів Твоїх до ніг Твоїх».
2 Господь твою владу поширить за межі Сіону
й на землі ворожі, де правити будеш.
3 У час борні прийде на допомогу твій народ,
вбереться на зорі в священні шати,
і сила молодеча поведе тебе.
4 Господь пообіцяв, що не зрадить Він обітниці Своєї.
Священик ти навіки за Мелхіседековим[b] чином.
5-6 Володар мій стоїть праворуч тебе,
судитиме народи Він у судний день, в день гніву,
розтрощить голови правителів країн могутніх
і трупами засіє неозорий лан.
7 Щоб вгамувати спрагу,
Він схилиться над придорожнім джерелом,
і підведе Він голову Свою[c].
Мойсей допомагає своєму народові
11 На той час, коли Мойсей подорослішав, він пішов і побачив тяжку працю своїх братів-євреїв. Одного разу, помітивши, як єгиптянин б’є єврея, одного з його братів, 12 Мойсей озирнувся навколо, і пересвідчившись, що нікого нема, убив єгиптянина і сховав його в піску.
13 Вийшов Мойсей наступного дня і, побачивши як б’ються два єврея, звернувся він до кривдника: «Навіщо б’єш свого ближнього?» 14 А той каже: «Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи ти й мене надумав убити, як учора[a] вбив єгиптянина?» Мойсей злякався й подумав: «Певно, це стало відомо».
15 Довідавшись про це, фараон шукав Мойсея, щоб стратити його. Мойсей же втік від фараона й зупинився в землі Мидіанській. Він поселився біля криниці.
16 У мидіанського священика було сім дочок. Вони прийшли набрати води, щоб наповнити ринви й напоїти батькових овець. 17 Та прийшли вівчарі й повідганяли їх. Тоді встав Мойсей, захистив дівчат і напоїв їхніх овець. 18 Коли прийшли вони до свого батька Реуела[b], він спитав їх: «Чому ви так швидко повернулися сьогодні?» 19 Дочки відповіли: «Якийсь єгиптянин урятував нас від вівчарів, набрав води для нас і напоїв овець». 20 Реуел сказав своїм дочкам: «То де ж він? Чому ви залишили чоловіка самого? Запросіть його поїсти».
21 Мойсей погодився залишитися в того чоловіка, а він віддав за Мойсея свою дочку Циппору. 22 Вона народила сина й назвала його Ґершомом[c], бо Мойсей сказав: «Я був зайдою в чужій землі».
Бог вирішує допомогти
23 Минуло багато часу, і єгипетський фараон помер. Діти Ізраїлеві стогнали від тяжкої праці й голосили. І їхнє благання про допомогу дійшло до Бога. 24 І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом. 25 Бог бачив дітей Ізраїлевих, Бог знав їхнє становище.
27 Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. 28 Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті[a] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International