Revised Common Lectionary (Complementary)
103 Псалом Давида.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Єство моє, благослови Його святе ім’я!
2 Душе моя, слав Господа,
не забувай ніколи Його благих діянь.
3 Це ж Він простить твої тяжкі гріхи,
це ж Він зцілить від недугів.
4 Це ж Він твоє життя відверне від могили,
це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю.
5 Це Він тебе наповнить добротою,
дасть другу молодість,
і тоді орлом себе відчуєш юним.
6 Пригнобленим Господь
приносить праведність і справедливість.
7 Це Він навчив шляхів життя Мойсея,
це Він Ізраїлю явив Свої діла великі.
8 Господь—предобрий, милосердний,
терплячий, доброчинний Він.
9 Не стане Він зненацька нападати,
не буде пантрувати за кожним кроком.
10 Як грішимо, Він не карає,
як завинили, Він не мститься.
11 Як небо височенне над землею,
так і любов Його—висока і правдива.
12 Та непокірливих відрине Бог від Себе,
далеко так, як схід від заходу далеко.
13 Як батько діток, пестить слуг Своїх Господь.
22 Благословляйте Господа усі, кого створив Він,
благословляйте всюди в Його царстві!
Душе моя, благословення Господу пошли!
53 Однак, я відновлю Содом і Самарію та їх дочок, і тебе серед них також. 54 Ти втіху матимеш від Мене. Ти нестимеш свою ганьбу, соромлячись всього, що наробила. 55 Ти і сестри твої знову відбудовані будуть: Содом та Самарія із їх дочками обернуться тим, ким вони були раніше, а ти й твої дочки розквітнуть як і раніше. 56 Ти навіть не згадувала сестру твою Содом за днів гордині твоєї. 57 Ти не згадувала її до того, як нечестивість твою було викрито. А зараз тебе зневажають дочки Едома[a] і всі їхні сусіди, і дочки филистимські—всі, хто навколо тебе, ставляться до тебе з презирством. 58 Тобі нести наслідки твоєї розпусти й твоєї мерзоти»,—проголошує Господь Бог.
59 Ось що Господь Бог говорить: «Я чинитиму з тобою так, як ти заслуговуєш, бо ти зневажала мою запоруку, порушивши Угоду. 60 Однак Я пам’ятатиму Заповіт, який Я уклав з тобою за днів твоєї молодості, і встановлю з тобою Заповіт віковічний. 61 Тоді ти пригадаєш свою поведінку і засоромишся, коли отримаєш сестер своїх, як старших за тебе, так і молодших. Я віддам їх тобі за дочок, але не на підставі Моєї Угоди з тобою.
62 Тож Я встановлю Мій Заповіт тобі, й ти знатимеш, що Я—Господь. 63 Тоді, коли Я прощу все те, що ти наробила, ти пригадаєш і засоромишся і більш ніколи не розімкнеш уста через своє приниження». Так проголошує Господь Бог.
53 Після цього всі вожді юдейські розійшлися по своїх домівках.
Звинувачення жінки в перелюбі
8 Ісус вирушив на Оливну гору. 2 Рано-вранці наступного дня Він знову пішов у храм. Коли усі люди посходилися до Нього, Він сів і почав навчати. 3-4 Книжники й фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу, поставили її перед людьми й сказали Йому: «Вчителю, цю жінку якраз застали, коли вона чинила перелюб. 5 Закон Мойсеїв наказує нам закидати таких жінок камінням. А що Ти на це скажеш?»
6 Вони говорили так, щоб випробувати Ісуса й використати Його відповідь проти Нього Самого. Ісус же нахилився й почав писати щось пальцем на землі. 7 А вони не переставали питати. Тоді Він устав і мовив до них: «Той серед вас, хто без гріха, нехай перший кине в неї камінь». 8 Знову, нахилившись, Він почав писати по землі.
9 Почувши ці слова, всі почали розходитися: спочатку старші, а за ними й молодші. Зосталися лише Ісус та жінка, яка стояла перед Ним. 10 Підвівшись, Ісус мовив до неї: «Жінко, де ж усі, хто обвинувачували тебе? Чи жоден із них не визнав тебе винною?»
11 «Жоден, Добродію»,—відповіла вона.
«То й Я не виню тебе,—сказав Ісус.—Іди собі й більше не гріши!»[a]
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International