Old/New Testament
Господь—вічний творець
41 Господь говорить:
«Далекі береги і острови,
послухайте мене безмовно!
Нехай народи наберуться сили[a],
наблизяться, а потім заговорять,
зустрінемось разом на справедливому суді.
2 Хто розбудив того, хто йде зі сходу
і здобуває перемогу, хоч би де ступив?
Господь йому передає народи і упокорює царів.
Він їх на порох перетворює мечем,
а луком—на солому, що летить за вітром.
3 Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає,
крокує землями, у яких раніше не бував.
4 Хто це зробив, хто спричинив усе це?
Хто з самого початку історію вершить?
Це Я, Господь,—це Я був на початку,
Я буду і наприкінці».
5 Далекі береги та острови побачили й злякались,
від жаху затремтіли всі кінці землі,
зібралися, зійшлись докупи.
6 Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!» 7 Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено»,—і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.
Тільки Господь може спасти нас
8 Господь говорить:
«А ти, Ізраїле,—Мій слуго,
ти, Якове, якого Я обрав,—
нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.
9 Тебе зібрав Я із усіх кінців землі,
з куточків найвіддаленіших я тебе покликав:
„Ти—Мій слуга, тебе Я вибрав
і не відштовхнув тебе”.
10 Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог.
Тебе зміцню й допоможу тобі,
звитяжною правицею підтримаю тебе.
11 Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе,
очікує зневага і ганьба.
Усі, хто виступає проти тебе,
в ніщо обернуться і щезнуть.
12 Шукатимеш ти ворогів своїх,
але не знайдеш їх.
Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.
13 Тому що Я, Господь, твій Бог,
тримаю твою праву руку.
Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.
14 Не бійся, черво, Якове,
маленька гусенице,[b] Ізраїлю.
Я Сам поможу тобі”»,—Господь говорить.
Той, Хто спасе тебе—Святий Ізраїлю!
15 Поглянь, зроблю тебе Я гостим,
зубцями всіяним новим молотилом,
ти будеш молотити й руйнувати гори,
а з пагорбів полову зробиш.
16 Ти їх підкинеш догори,
а вітер їх підхопить, понесе,
і буря розкидає їх.
А ти щасливим будеш з Господом,
пишатись будеш Святим Ізраїлю.
17 Коли шукають марно воду бідні і нужденні,
коли у роті в них пересихає від спраги,
то Я, Господь, їм відповім:
«Я, Бог Ізраїлю, на самоті їх не залишу».
18 Я утворю річки між скель сухих,
в долинах потечуть струмки.
Перетворю пустелі на озера,
джерелами наповню землю спраглу.
19 Я кедри посаджу в пустелі, акації, оливи,
мирт, кипариси, берест і сосну.
20 Я все це зроблю,
щоб усі бачили і знали, думали й розуміли,
що це зробила Господа рука,
що це створив Святий Ізраїлю.
Господь проти лжебогів
21 Господь, Яків цар, говорить:
«Люди Ізраїлю, принесіть Мені свою справу,
подайте ваші переконливі докази.
22 Нехай ваші боввани скажуть про минулі події,
про їхнє значення,
щоб ми могли їх осягнути й зрозуміти їхні наслідки,
або про майбутнє нехай скажуть нам.
23 Скажіть, що чекає на нас,
щоб ми знали, що ви—боги.
Принаймні зробіть щось добре чи зле,
щоб ми стривожились і злякалися разом.
24 Але ж ви самі—ніхто і ні на що не здатні,
а хто вам поклоняється, той—огидний[c]».
Господь доводить, що Він—справжній Бог
25 На півночі[d] його збудив Я, тож Він прийшов.
Зі сходу кликали його на ймення.
Він топче управителів, немов багно,
немов гончар, що розминає глину.
26 Хто з ваших рукотворних бовванів
з самого початку дав про це нам знати?
Хто попередив, щоб могли сказати: «Він правий».
Ніхто із ваших лжебогів насправді не сказав нічого,
ніхто не попередив, ніхто не чув від них ні слова.
27 Я перший сповістив Сіон,
гінця послав Я до Єрусалима сказати:
«Глянь, поглянь, ідуть вони!»
28 Дивлюся Я, але нема нікого
серед бовванів, хто б пораду дав.
Немає відповіді, коли їх питаю.
29 Вони усі—ніщо,
подоби їхні, наче вітер, безтілесні,
й ні нащо не здатні.
Слуга Господній
42 Ось Мій слуга, обранець Мій.
Йому підтримку надаю, від нього втіху маю.
Свій Дух у нього Я вселив,
народи він розсудить справедливо.
2 Він не кричатиме, він голос не підвищить,
на вулицях його не чутно буде.
3 Він не зламає вже підтятий очерет
і не загасить світло тліючого гнота.
Напевне справедливість ствердить він.
4 Він не зламається і не надломиться,
допоки не встановить справедливість на землі.
Далекі береги чекатимуть його науки.
Господь—творець і правитель
5 Ось що сказав Господь, Бог,
Який створив небеса й розкинув їх,
Хто розпросторив землю і все, що росте на ній,
Який вдихає життя у всіх людей і дає життя всім,
хто ходить по землі:
6 «Я, Господь, до справедливості закликав тебе,
тримав за руку і оберігав.
Я через тебе укладу Угоду з людством,
тебе призначив освітити шлях народам.
7 Ви маєте відкрить незрячим очі,
свободу дати в’язням,
тим, хто у темних казематах скніє.
8 Так, Я—Ягве, Мене так називають.
Я Свою славу не віддам нікому,
не поступлюсь бовванам похвалою,
яка співається Мені.
9 Усе, що передбачив Я, збулось.
Тепер же розповім про те, що вас чекає,
скажу, поки воно не почалось».
Хвальна пісня Богу
10 Хваліть Господа в нових піснях,
в краях далеких піснею Його вславляйте.
Усі, хто морем плаває й живе в безодні океану,
оспівуйте Його.
Далекі береги і острови, усі, хто має там оселю,
співайте Йому славу!
11 Пустелі і міста в пустелях, Господа вславляйте,
і мешканці селищ Кедара теж.
Хай торжествують в пісні мешканці Сели,
з вершин гірських нехай покотиться луна.
12 Хай восхваляють Господа,
нехай Його вславляють у краях далеких.
13 Господь, як воїн, переможно виступає,
немов боєць, Він будить гнів Свій,
вигукує Він згуки бойові
і силою Своєю перемагає ворогів.
Бог терплячий
14 Бог каже: «Я довгий час мовчав,
не промовляв ні слова, стримувався довго.
Тепер, як породілля, закричу,
не стримаю дихання, ані крику.
15 Я знищу гори і узвишшя, і все, чим гори поросли,
я висушу на порох все.
Я ріки поверну в посушливі пустелі
і висушу озера до краплини.
16 Незрячих поведу шляхом, їм невідомим,
вони дорогою незнаною підуть.
Перетворю Я темряву на світло,
покручені шляхи на рівну путь.
Ось що для них зроблю, не полишу самих.
17 А той, хто на бовванам покладається
і хто говорить їм: „Ви—наші боги”,—
того Я відштовхну, того ганьба чекає.
Глухі й сліпі
18 Послухайте всі, хто не чує,
погляньте, хто не бачить, і побачте.
19 Ніхто так не засліплений, як Мій слуга[e],
ніхто так не глухий, як Мій посланець.
Хто ще такий сліпий, як відданий Мені народ,
хто ще такий сліпий, як Господа слуга?
20 Багато бачив ти, та не звертав уваги,
відкриті вуха, та вони не чують».
21 Господь є праведний, тож Він щасливий,
Свою науку зробить славною й великою[f].
22 Але народ був пограбований і ниций,
потрапив в пастку, кинутий за ґрати.
Нема кому ошуканих порятувати,
їх повели, мов здобич.
Нема кому сказати: «Віддай, що взяв!»
23 Хто з вас прислухається до цього?
Хто зверне увагу й послухає заради майбутнього?
24 Хто віддав Якова на пограбування,
хто передав Ізраїль грабіжникам?
Хіба то був не Господь, проти Якого ми згрішили,
шляхами Якого не хотіли йти,
вчення Якого не прийняли?
25 Тому й повернув Господь проти Якова
увесь жар свого гніву і наслав нещадну війну.
Гнів оточив його вогнем, але той не зрозумів,
Він палив його, але той нічого не затямив.
Вітання
1 Вітання від Павла, Силуана й Тимофія церкві солунській, яка належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир.
Про життя і віру солунян
2 Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах. 3 Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа.
4 Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом. 5 Бо наша Благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням у її істинності. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас. 6 І ви стали подібними до нас і Господа. Ви прийняли Послання серед багатьох мук із радістю, що йде від Святого Духа.
7 Отож бо й стали ви взірцевим прикладом для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. 8 Бо Слово Господнє йшло від вас, й було його чути поза межами Греції, і про віру вашу стало відомо повсюди. Тож нам не треба нічого казати.
9 Усюди люди самі говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів, щоб служити живому та істинному Богові. 10 І щоб очікувати пришестя Його Сина з небес—Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International