Old/New Testament
Застереження Північному Ізраїлю
28 Горе прекрасній Самарії,
пишному ґрону Ефраїмових п’яниць.
Горе квітці в’янучій славної його краси,
що серед долини родючої на горі всихає
перед очима тих, хто заливається вином.
2 Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий,
мов злива з градом, наче вітер руйнівний,
мов повінь безупинна від штормової зливи.
Самарію[a] він до землі пригне рукою.
3 Вона затоптана ногами буде.
4 А квітка в’януча славної його краси,
яка серед родючої долини на горі стоїть,
постане, як та перша стигла фіґа перед літом.
Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить.
5 Тоді Господь Всемогутній стане схожим
на прекрасний вінок, для свого народу, який уцілів.
Він буде пишною короною, увінчаною квітом.
6 Тим, хто в суді сидить,
Він дасть дух справедливості,
а тим, хто захищає від вторгнення браму міську,
подарує мужність.
7 Але ці правителі зараз сп’янілі,
бо напилися вина і пива.
Вони спотикатимуться й падатимуть на землю,
пророки п’яні, коли бачать свої з’яви,
а судді сп’янілі приймають рішення.
8 Усі столи у блювотині,
ніде немає чистого місця.
Бог прагне допомогти Своєму народу
9 Вони кажуть: «Кого Він навчатиме розуму,
кого Він змусить зрозуміти почуте?
Відлучених від материнського молока,
забраних від груді?
10 Він розмовляє з нами, наче з немовлям:
„Сав ласав, сав ласав,
кав лагав, кав лагав,
зеер шам, зеер шам”[b].
11 Тоді справді Господь говоритиме кумедною,
дивною мовою з цим народом,
12 якому Він сказав: „Ось затишний куточок.
Це місце відпочинку.
Нехай притомлені знайдуть спочинок
у цьому затишному куточку”.
Але вони не хотіли слухати.
13 Ось чому Господь звертатиметься до них саме так:
„Сав ласав, сав ласав,
кав лагав, кав лагав,
зеер шам, зеер шам”.
Люди зробили, що їм заманилося зробити;
впали, побилися й потрапили в полон».
Нікому не уникнути Божого суду
14 Тож слухайте слово Господнє,
пихаті чоловіки, правителі Єрусалима.
15 Тому що ви сказали:
«Ми уклали Угоду зі смертю і договір з Шеолом.
На нас не впаде жахливе покарання,
воно пройде мимо.
Бо ми знайшли притулок у неправді
й сховалися за брехнею».
16 Через це Господь, мій Володар, сказав:
«На Сіоні Я встановлю камінь як підвалину,
випробуваний камінь, цінний наріжний камінь—
надійну основу, й той, хто вірить,
не матиме розпачу[c].
17 Я зроблю справедливість відвісом,
а праведність—лотом.
Град поб’є ваш притулок олжі,
повінь накриє і зруйнує ваші схованки.
18 Вашу угода зі смертю буде відмінено,
ваш договір з Шеолом порветься.
Коли насуватиметься жахливе покарання,
воно вас втопче в землю.
19 Воно прийде уранці,
та продовжуватиметься до пізньої ночі.
Ваше розуміння послання Господа
нічого вам не дасть крім страху.
20 Тільки тоді ви зрозумієте цю приказку:
„чоловік спав на ліжку, замале,
щоб на ньому простягнутися, та ковдрою,
завузьку, щоб накритися нею”.
Такі ж нікчемні та безглузді будуть й ваші союзи.
21 Бо підніметься Господь на битву,
як на горі Перазим, і розлютиться,
як в долині Ґівеоновій[d].
Він зробить Він свою незвичну справу
і завершить свою дивну роботу.
22 А ви не насміхайтеся,
бо ще тугіше затягнуться навколо вас вузли.
Я довідався, що мій Володар,
Господь Всемогутній прийняв рішення
знищити всю землю.
Господній суд справедливий
23 Послухайте й почуйте мій голос,
зважте на мої слова і зрозумійте їх.
24 Хіба сіяч постійно оре землю?
Хіба він увесь час розбиває грудки
і не скородить поле?
25 Хіба він не висіває кріп і тмин після того,
як розрівняв землю?
Хіба не сіє пшеницю рядками,
ячмінь—у належному місці, а полба—по межі?
26 Його навчає Бог, як треба працювати на землі.
27 Землероб не молотить кріп зубчастим катком
і не котить молотильне колесо по тмину,
щоб вибити зерно.
Землероб вибиває зерно кропу невеличким ціпом,
а тмин—кийком.
28 Зерно на вимолочують, щоб мати хліб,
а не колотять по ньому без упину.
Чоловік котить по ньому молотильне колесо,
яке тягнуть коні[e], але не розбиває його.
29 Ці знання ідуть також від Господа Всемогутнього.
Він дає прекрасні поради, Він дуже мудрий!»
Божа любов до Єрусалима
29 Ось що Бог говорить:
«Горе Аріелу, місту, де Давид отаборився.
Рік за роком там череда численних свят тривала.
2 Тоді на Аріел накликав Я біду,
наповнив місто сльозами й жалобою,
і вівтарем для мене став Аріел.
3 Я отаборився навколо тебе
й оточив місто укріпленнями з усіх боків,
звів повсюди штурмові башти.
4 Ти був до землі пригнутий, промовляв із землі,
просив пощади з пороху.
Твій голос, мов голос привида,
з землі долинав, твій шепіт долітав з порохняви.
5-6 Були стерті на порох твої численні вороги,
жорстоке військо відлетіло, немов полова.
І зненацька Господь встає Всемогутній з громом
і гуркотом, і землетрусом, і бурями,
й сильним вітром, і вогнем нищівним.
7 Усі численні народи, що пішли в бій на Аріел,
усі, хто обложив тебе й твої укріплення,
щоб туди потрапити, здавалися маревом,
страшним видінням нічним.
8 Як голодний снить про їжу,
а прокидається все одно неситий,
як спраглий тягнеться у сні до джерела з водою,
а вранці відчуває спрагу і знесилення,
таке ж довелося пережити й тим народам,
що йшли війною проти гори Сіон.
Ніхто з них не отримає те, що хоче».
9 Оглушіть себе й глухими будьте,
засліпіть себе й сліпими будьте,
п’янійте, та не від вина,
хай ноги заплітаються, хоча ви пива й не ковтали.
10 Бо то Господь на вас навіяв сон.
То Він примусив вас глибоким сном заснути.
Пророки, вам Він очі затулив,
провидці, затьмарив Він голови ваші.
11 Передбачення ці стали для вас книгою з нерозрізаними сторінками, змісту якої ви ще не знаєте. Якщо дати таку книгу людині, що вміє читати, і сказати: «Прочитай, що там написано»,—той відповість: «Не можу, бо сторінки нерозрізані». 12 Або якщо дати цю книгу тому, хто не вміє читати, й попросити: «Прочитай!»—у відповідь почуєте: «Я не вмію читати».
13 Мій Володар говорить:
«Цей народ на лиш словах стверджує,
що він зі Мною, тільки устами промовляє,
що вшановує Мене, а серцем далекий від Мене
і шанує Мене тільки тому, що так годиться.
14 Тому Я знову дивуватиму цей народ
неймовірними, вражаючими дивами.
І мудреці перестануть щось розуміти,
зникне їхня мудрість».
15 Горе тим, хто намагається
щось дуже глибоко приховати від Господа
або втаємничити свої плани.
Горе тим, хто творить зло у темряві
й при цьому примовляє:
«Хто нас бачить? Хто про нас знає?»
16 Недалекоглядні! Ви вважаєте,
що глина те саме, що й гончар.
Хіба може річ сказати тому, хто її створив:
«Не він мене зробив!»
Хіба може виліплений горщик відізватися
про свого творця: «Він нічого не розуміє?»
Наближаються кращі часи
17 Чи справді Ливан незабаром стане садом,
а Кармел[f] розростеться, наче ліс?
18 Тоді глухий почує слова книги.
Після мороку й темряви очі сліпого прозріють.
19 Бідні знову возрадуються Господу,
а найнужденніші знайдуть своє щастя у Святого Ізраїлю.
20 Це станеться тому, що зникнуть жорстокі,
пропадуть зарозумілі, не стане більше всіх тих,
хто тче лихі наміри.
21 Зникнуть ті, хто обмовляє людей,
хто розставляє пастки при розслідуванні в суді,
хто оббріхує невинного,
щоб несправедливо звинуватити його.
22 Тому Господь, який звільнив Авраама, ось що говорить роду Якова:
«Народ Якова не буде більше посоромлений,
ніколи не збліднуть їхні обличчя від сорому.
23 Коли вони побачать усіх своїх дітей, створених Мною,
вони шануватимуть[g] Моє святе ім’я.
Вони шануватимуть Якова Святого
й благоговітимуть перед Богом Ізраїлю.
24 А ті, хто вперто не корився,
зрозуміють гріхи свої й приймуть Мої настанови».
Христос понад усе
3 Більш того, брати і сестри мої, радійте в Господі. Мені не важко писати вам знову про одне й те саме, а для вас це повчально. 2 Стережіться «собак», чиї вчинки приносять лише лихо! Стережіться тих, хто калічать[a] тіла ваші! 3 Бо ми—це ті, хто справді обрізані[b], служить Господу Духом Святим, хто пишається Христом Ісусом і не покладає надії на власні сили.
4 Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше. 5 Та ось чому: мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, й належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, як і мої батьки, а за своїм ставленням до Закону—фарисей. 6 Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості моїй релігії[c], то я був бездоганним.
7 Завдяки Христові все те, що колись було надбанням для мене, зараз я вважаю втратою своєю. 8-9 Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за нікчемне сміття, нездатним допомогти здобути Христа і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри[d] в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою.
10 Я хочу пізнати Христа і ту силу, що виявилася під час Його воскресіння із мертвих. Я також хочу розділити страждання Христа і уподібнитися Йому навіть в Його смерті. 11 Так я сподіваюся досягти воскресіння з мертвих.
Намагайтеся досягти мети
12 Я не маю на увазі те, що вже досягнув мети або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос.
13 Браття і сестри, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося у минулому, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду мене, у майбутньому. 14 Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса.
15 Тож нехай всі з нас, хто є Духовно зрілими, думають саме так. Якщо ж ви маєте іншу думку про те чи інше, то Бог і це вам пояснить. 16 Давайте триматися лише тієї істини, яку ми вже пізнали.
17 Браття і сестри мої, наслідуйте мене. Дивіться на тих, хто живе за прикладом, що ми його вам показали. 18 Бо як я вам уже багато разів казав і зараз, плачучи, кажу знову, багато хто живе як ворог хресту Христовому. 19 Доля їхня—загибель, їхній бог—власні бажання. Вони вихваляються тим, чого слід було б соромитися, та думають лише про справи земні. 20 Наше громадянство—на небі! Звідти ми також чекаємо на Спасителя Господа Ісуса Христа. 21 Силою, якою Він може підкорити Собі все, змінить Він наші принижені тіла, щоб вони стали подібними до Його славного тіла.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International