Old/New Testament
Ізраїль повернеться додому
14 Господь явить милосердя до Якова і знову вибере народ Ізраїлю, поселить його на власній землі. До нього приєднаються інші народи, і ввіллються в рід Якова. 2 Ці народи приведуть народ Ізраїлю на рідні землі, а Ізраїль зробить їх своїми рабами й рабинями на Господній землі, Ізраїль захопить своїх колишніх поневолювачів і правитиме своїми гнобителями. 3 Коли Господь дасть тобі звільнення від болю, від клопотів, від тяжкої підневільної праці, яку ти мусив виконувати.
Пісня про царя вавилонського
4 Тоді Ізраїль заспіває переможну пісню про царя вавилонського:
«Погляньте, чим скінчив жорстокий цар,
як припинилось гноблення!
5 Господь потрощив жезл поганця,
берло правителів зламав,
6 яким народи карав той цар у гніві,
що вибухав невпинно,
народами у гніві правив,
їх переслідував весь час.
7 Тепер уся країна заспокоїлась, затихла,
народ співати починає.
8 І навіть кипариси та ливанські кедри
радіють, що тебе немає.
Вони шумлять: „Відтоді, як загинув ти,
ніхто вже не рубає наше віття”.
9 Шеол у захваті тебе зустріне,
як тільки-но зійдеш униз.
Він марища померлих збудить,
усіх правителів землі.
Усіх царів, що правили народами колись,
він змусить підвестися з трону.
10 Вони всі відгукнуться і промовлять:
„Ти теж знесилився, як ми,
ти став таким, як ми!”
11 Твоя гординя у Шеол спустилась
під звуки арф тужливі.
Черва, звиваючись, тобі за постіль править,
тебе прикриють зверху черв’яки.
12 О вранішня яскрава зірко,
як низько ти з небес упав.
Тебе зрубали при землі,
ти горілиць простягся.
13 Собі казав ти: „Я у небеса зійду,
престол свій вознесу я вище зірок Божих.
Я сяду на Святій горі, де боги зустрічаються,
аж на верхівці Зафон-гори[a].
14 Я вознесусь над хмарами,
мов Бог Всевишній”.
15 Але тебе жбурнули у Шеол—
в найдальші пекла закутки.
16 Хто тебе бачитиме,
очам своїм нізащо не повірить.
Вони подумає про це і скажуть:
„Хіба це той, хто землю потрясав,
і хто наводив жах на царства?
17 Невже це той, хто світ увесь пустелею зробив,
хто зруйнував міста,
не відпускав на рідну землю полонених?”
18 Усі царі народів поховані у славі й шані,
покоїться в своїй могилі кожен цар.
19 Тебе лиш викинули із могили,
мов зайву гілку відрубали.
Тебе накрили саваном, як тих,
хто від меча поліг, кого в кам’яну яму опускають,
як стоптаного копитами на полі бою.
20 Ти з ними не з’єднаєшся в могилі,
тому що власну ти країну загубив,
народ свій власний ти на смерть прирік.
Нехай те плем’я лиходіїв
ніколи не згадають більше.
21 Готуй різню його синам
за батька їхнього провини.
Вони вже правити не будуть на землі,
свої міста по світу не зведуть».
22 «Я встану на боротьбу з ними»,—сказав Всемогутній Господь. «Я повстану на Вавилон, покладу край його та його нащадків славі,—говорить Господь.— 23 Я зроблю його осідком дикобразів, перетворю його на болото. Я змету Вавилон мітлою розрухи». Так сказав Всемогутній Господь.
Кара Господня Ассирії
24 Господь Всемогутній дав клятву:
«Неодмінно все збудеться так, як Я замислив.
Все здійсниться так, як Я задумав.
25 Я вигублю Ассирію в Моїй країні,
Я розтопчу її на Моїй горі.
Я зніму з Юдеї ассирійське ярмо,
спаде цей тягар з їхніх плечей.
26 Ось що задумано для всієї землі,
а ось та Рука, що простерта над усіма народами».
27 Коли Господь Всемогутній задумав щось,
хто може його спинити?
Коли Господня рука занесена для покарання,
хто може її відвести?
Пророцтво филистимлянам
28 Це послання[b] надійшло в рік смерті царя Агаза[c]:
29 Не радійте, филистимляни,
що жезл, яким вас карали, зламано.
Бо зі зміїного роду виповзе ще отрутніша гадюка,
а її нащадок буде змієм крилатим.
30 Найбідніші будуть ситими,
а нужденні спочинуть у безпеці.
Але ваше коріння Я виморю голодом,
а тих, хто виживе, доб’ю.
31 Ридайте, брами! Плач, о місто!
Лякайтеся, усі филистимляни!
Дивіться, з півночі повзе навала димна,
нема відсталих у вояцьких лавах.
32 Що відповісти посланцям народу?
Господь безпечним встановив Сіон,
безпечний буде там Його бідак.
Пророцтво про Моав
15 Ось сумне послання про Моав:
Оскільки Ар зруйновано за ніч,
Моава не стало.
Оскільки Кир зруйновано за ніч,
Моава не стало.
2 Жінки Дівона піднялися на узвишшя[d].
Оплакує Моав Нево[e] й Медеву[f].
Всі поголили голови і бороди зняли[g].
3 На вулицях усі в жалобному вбранні,
на зібраннях у місті, на дахах ридання чути,
і їхні очі витікли сльозами.
4 Плачуть у Хешбоні й Елеалі,
долітають голосіння до Ягаза.
Тож воїни Моава закричали,
і душі їхні затремтіли.
5 Ридає моє серце за Моавом,
за біженцями до Зоара та Еґлат-Шелішії.
Гірські стежки наповнені плачем
людей, що йдуть угору до Лугіта.
І по дорозі на Хоронаїм ридають люди,
бо навколо все—руїна.
6 Повисихали води повноводого Німріма.
Пожухли трави і рослини вмерли,
не стало зелені.
7 Тож все раніш нажите переносять
через порослий тополями яр.
8 Повсюди у Моаві плач, ридання.
І долинає голосіння аж у Еґлаїм,
в Беер-Елім донеслося ридання.
9 Дімона води повні крові[h],
так, у Дімон Я принесу ще більше.
На тих вцілілих, що втекли з Моава,
Я лева напущу.
16 Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.
2 Дочки Моава на переправі Арнона,
товктимуться, мов перелітна зграя,
немов пташата, викинуті із гнізда.
3 Вони говорять:
«Дай пораду, рішення прийми!
У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».
Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!
4 Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.
Нехай сховаються тут від свого руйнівника!
Коли припиниться грабіжництво в Моаві,
коли не стане вже розрухи,
коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.
5 Тоді зведуть любовно й віддано престол,
і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі[i],
судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.
6 Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий
у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.
Вони мають довгі язики й нахваляються марно.
7 Тож хай Моав тужить,
хай кожен оплакує Моав.
Хай побиваються, прибиті горем,
за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета[j].
8 Ні виноградники Хешбона,
ні лози Сівми рости не можуть.
Володарі народів їх зрубали,
а вони розкинулися аж до міста Язера.
Вони в пустелі виросли,
а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.
Тужна пісня про Моав
9 Тому і я, як жителі Язера,
оплакувати буду виноградник Сівми.
Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.
Не милуватимуся вже дозрілими плодами,
бо на сади, в поля прийшла війна.
10 Не чуть пісень, ні вигуків веселих
у полях родючих.
Ніхто не чавить молоде вино в давильні.
Замовкнути звелів я збирачам врожаю.
11 Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,
за Кір-Харесетом[k] сумую я.
12 Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,
притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,
коли дістануться до місць святих, щоби молитись,
не в змозі будуть слово вимовить вони.
13 Таким було слово Господа про Моав у минулому. 14 А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».
Будьте дітьми світла
5 Будьте послідовниками Бога, як Його улюблені діти. 2 Живіть у любові, як Христос любив і Він віддав Себе за нас, як запашне приношення і пожертву Богу.
3 Про розпусту, нечисть усіляку чи пожадливість нехай навіть не згадують поміж вас, бо це не личить Божим людям. 4 Не повинно бути ні ганебних промов, ні марнослів’я, ні непристойних жартів. Це також не личить вам. Нехай краще буде вдячність. 5 Будьте певні, що жоден розпусник, нечистий або лихий чоловік не успадкує Царства Христового й Божого, бо це те саме, що й ідолопоклонство.
6 Нехай ніхто не обманює вас марними словами, бо за це впаде гнів Божий на непокірливих. 7 Тож не будьте їхніми спільниками.
8 І кажу я так, бо колись ви були сповнені темряви, а зараз сповнені світла як послідовники Бога. Тож живіть як діти світла. 9 Бо вплив світла видно в кожному прояві доброти, в праведності й правді.
10 Завжди намагайтеся збагнути, що до вподоби Господу. 11 Не беріть участі у марних і безплідних справах темряви, а краще викривайте їх. 12 Соромно навіть казати про те, що деякі люди чинять потай. 13 Та світло викриває усі ті злі й негідні вчинки. 14 Так, все проясняється у світлі! Ось чому ми кажемо:
«Встань, той, хто спить!
Воскресни з мертвих,
і Христос освітить тебе».
15 Тож пильнуйте, як ви живете: не чиніть, як нерозумні, але будьте розумними. 16 Використовуйте кожну нагоду творити добро, бо часи зараз недобрі.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International