Old/New Testament
Ці притчі Аґура, сина Яке
30 Ось слова Аґура[a], сина Яке з Масси[b]:
«Я змучений, Боже,
я стомлений, Господи, і вже не маю сил[c].
2 Бо я дурніший за всіх,
мене й людиною неможна вважати.
3 Я не навчився мудрості,
однак я знаю те, що й святі.
4 Хто піднісся до небес і спустився вниз?
Хто зібрав вітри в долоні?
Хто море в одяг загорнув?
Хто встановив усі кінці землі?
Як звуть Його, яке в Його Сина ім’я?
Скажи, якщо знаєш!
5 Збувається кожне слово Бога,
Він служить щитом кожному,
хто шукає в Ньому захист.
6 До сказаного Ним не додавай нічого,
інакше Він тебе скарає, і брехуном тебе назвуть.
7 До тебе маю два прохання,
тож не відмовляй мені, допоки я живу:
8 неправду і брехню подалі від мене тримай,
не давай мені ні бідності, ані багатства,
дай їжі стільки, скільки потребую.
9 Інакше пересиченим я стану й Тебе відрину,
запитавши: „Як мого Бога звуть?”
Або ж в убозтві красти розпочну
і Господа ім’я спаплюжу.
10 Не пліткуй хазяїну про раба його,
бо прокляне тебе володар і зробить винним.
11 Бувають люди, що проклинають батька
й не благословляють матір.
12 Дехто думає, що він чистий,
хоч і не змитий їхній гріх із них.
13 Дехто має зарозумілий вигляд,
він кидає на всіх зневажливі погляди.
14 У декого зуби, як мечі, а щелепи, як ножі,
якими він пожирає убогих і злиденних на цій землі.
15 Ненажера тільки й репетує[d]: „Дай! Дай!”
Три речі невгамовні є й чотири,
що не скажуть: „Годі!”
16 Це—шеол, неплідне лоно, земля пересохла
й вогонь, який ніколи не скаже: „Досить!”
17 Те око, що з батька глузує,
що насміхається із матері старої,
виклюють круки, що в долині гніздяться,
орлята його зжеруть.
18 Для мене незбагненні три явища,
чотири речі я не розумію:
19 як орел кружляє в небі,
як гадюка по скелі повзе,
як морем корабель пливе,
і як юнак з дівчиною кохаються.
20 Ось як невірна дружина діє:
вона поїсть, витре рота й скаже:
„Я не зробила нічого поганого”.
21 Існують три явища, які потрясають землю,
насправді вона не може витримати цих чотирьох речей:
22 коли раб береться царювати,
коли дурень має їжі вдосталь;
23 як жінка ненависна вийде заміж,
а прислуга хазяйку свою прожене.
24 Є чотири найдрібніші речі на землі,
однак вони ж і наймудріші:
25 Мурашки—це спільнота, що не має сил,
та вміє запастись на зиму.
26 Борсуки не мають сили, бо маленькі,
але собі будують житло в скелі.
27 У сарани немає командира,
але ж вона йде лавою військовою.
28 Невеличку ящірку можна зловити руками,
але вона і в царських палацах живе.
29 Поважно ступають три,
а то й чотири тварини:
30 лев—наймогутніший серед звірів,
який ні від кого не втікає,
31 гордий півень, козел і цар,
який підносить свій народ.
32 Якщо ти зверхній був,
погордливий чи лихо замишляв,
закрий уста рукою.
33 Як збивання молока дає масло,
удар по носу викликає кров,
так і роздмухування гніву приводить до сварки».
Настанови царя Лемуела
31 Висловлювання Лемуела, царя Масси, яких його навчала мати:
2 Послухай, сину, вислухай, дитя мого лона!
Послухай-но, сину, обітниці мої!
3 На жінок не розтрачуй свою чоловічу силу,
не віддавайся палко тим жінкам, які гублять царів.
4 Не годиться царям, Лемуеле, пити вино хмільне,
ані правителям віддаватися трункам міцним,
5 щоб не напитися й не забути про закон,
щоб не змінити права, які мали пригноблені.
6 Дайте хмільного напою вмираючим,
вино пропонуйте всім, кого охопив відчай.
7 Нехай собі п’є й забуде про бідність,
нехай не тримає у серці лиха свого.
8 Розтули уста на захист тих,
хто говорити про себе не може,
захисти права всіх, хто жертвою випадку став.
9 Розтули уста і справедливий присуд винеси,
на захист прав пригноблених, нужденних стань.
Ідеальна дружина
10 [e] Хто знайде собі ідеальну дружину[f]?
Ніякі коштовності її не варті!
11 Довірився їй серцем чоловік,
їй завдяки не матиме нужди ні в чому.
12 Лише добро вона йому несе, нічим не зашкодить,
щодня свого життя.
13 Вона шукає вовни, льону,
і з радістю рукам своїм спокою не дає.
14 Мов торговельні судна, що борознять усі моря,
вона приносить хліб щоденний для родини.
15 Ще ніч глуха—вона вже на ногах,
готує для родини добру їжу,
прислузі роздає роботу.
16 Вона задумує купити землю,
ось приглянувся добрий лан.
Із плоду рук своїх вона насадить виноградник.
17 Вона придасть наснаги стегнам для тяжкої праці
і зміцнить свої руки.
18 Вона прекрасно розуміє: праця її—на користь.
Світильник не згасає навіть уночі.
19 Вона бере у руки прядку,
веретено в її долонях.
20 Убогим вона руку подає,
і до нужденних простягає руки.
21 Не страшно їй за рідних, коли сніг надворі,
бо кожний має тепле, гарне вбрання.
22 Вона на ліжко покривало шиє,
сама вбирається в тонке полотно.
23 Її чоловіка шанують у міській громаді,
серед старійшин міста він сидить.
24 І полотняний одяг шиє, продає його,
купцям постачає пояси.
25 Гідність і силу кожен у ній побачить,
вона упевнено прийдешній день зустріне.
26 Її вустами мудрість промовляє,
наука гідна на її устах.
27 Вона стежить за ладом в оселі,
без діла хвильки не сидить.
28 Діти встають, благословляють її,
її похвалить щиро чоловік.
29 Багато в світі є жінок достойних,
але не порівняти жодну з них з тобою.
30 Оманлива чарівність, а краса не вічна,
лиш жінка богобоязна завжди буде в шані.
31 Воздай належне за плоди невтомних рук її
і привселюдно вихваляй її за працю.
Павло і лжеапостоли
11 Хотів би я, щоб ви зглянулися на мою нерозсудливість. Будьте терпимі до мене! 2 Я вас ревную Божими ревнощами, бо я обіцяв вас обвінчати з Одним Чоловіком—Христом. Тож хочу я віддати вас Йому, як незайману дівчину[a]. 3 Але боюсь, щоб, як Єву[b] змій обманув хитрістю своєю, так і розум ваш може розбеститися, і ви відхилитеся від істинної відданості і чистоти, якими ми зобов’язані Христу.
4 Бо коли хтось приходить і проповідує вам іншого Ісуса, не Того, Котрого ми проповідували, або якщо ви приймаєте Дух, зовсім інший, ніж той, що маєте, або якщо ви приймаєте якусь Добру Звістку, що відрізняється від тієї, що ви прийняли, то ви б з великим бажанням погодилися з усім цим, чи не так?
5 Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів». 6 Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.
7 Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку? 8 Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам. 9 А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі. 10 Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї! 11 Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.
12 Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються. 13 Бо ці люди—лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових. 14 І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла[c]. 15 Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International