Old/New Testament
13 Розумний син порадам батьківським радіє,
насмішник відмітає повчання.
2 Плоди людського розуму—на благо,
а лицемірам лиш насильство дістається.
3 Хто стежить за вустами, той береже своє життя,
хто не тримає за зубами язика, той себе губить!
4 Нероба має прагнення великі, та марно,
а працьовитий має всього вдосталь.
5 Людина праведна ненавидить брехню,
безбожник чинить недостойно і немилосердно.
6 Цнотливого боронить справедливість,
а грішника зборює зло.
7 Один заможним прикидається, не маючи нічого,
а інший злиднем прикидається, хоча й багатий.
8 Багатий платить за життя своїм багатством,
а вбогий навіть не звертає уваги на погрози.
9 Праведника світло звеселяє[a],
а світильник безбожника гасне.
10 Пиха породжує сварки самі,
мудрі ті, хто радиться з іншими.
11 Безчесно нажите багатство зведеться нанівець,
багатство, нажите у поті чола, незмірно зросте.
12 Довге чекання спустошує душу,
а здійснене бажання—це дерево життя.
13 Хто зневажає настанови, той собі зашкодить,
а хто накази шанує, матиме винагороду.
14 Вчення мудреця—то джерело життя,
воно не дасть потрапити в лабети смерті.
15 Добрий розум приносить втіху,
шлях безвірних веде до погибелі.
16 Кожна розумна людина діє розважливо,
а нерозумна виставляє свою тупість напоказ.
17 Неправедний посланець спричиняє біду,
а праведний приносить порятунок.
18 Хто не зважає на повчання,
того чекають бідність і зневага;
всі поважатимуть того, хто застереження шанує.
19 Бажання сповнене—то втіха для душі,
а відвернутися від зла—для дурня то відраза.
20 Хто з мудрими спілкується, мудрішим стане,
хто з телепнями водиться, потрапить у халепу.
21 Грішників переслідують невдачі,
на праведних чекає добра доля.
22 Добра людина залишає спадок онукам,
а грішника добро до праведника перейде.
23 Необроблена земля бідака може дати гарний врожай,
та нерідко його наділ несправедливо відбирають[b].
24 Хто з малку не повчає дитину,
той її не любить, а сина любить той,
хто поспішає навчити мудрості його.
25 Праведний має їжі вдосталь,
а шлунок неправедного буде порожній.
14 Жіноча мудрість будує дім,
а нерозважливість сама[c] його руйнує.
2 Хто йде в житті чесним шляхом, той Бога шанує,
а хто блукає манівцями, той зневажає Його.
3 Дурні вуста собі на спину різки накликають,
а вуста розумного його ж і захищають.
4 Без волів ясла порожні,
а добрий віл дає прибуток.
5 Правдивий свідок не збреше,
а лживий свідок дихає брехнею.
6 Чванько шукає мудрості, та не знаходить,
а мудрий легко всотує знання.
7 Уникай нерозумного,
бо переконливого слова для нього не знайдеш.
8 Розумний мудрістю керується своєю,
а дурня власна дурість дурить.
9 Бентежить покарання дурня,
а мудрий знає, що воно—на благо.
10 Кожне серце має свою гіркоту,
і радість його не розділить ніхто.
11 Оселю безбожника буде зруйновано,
оселя праведника буде процвітати.
12 Людині може шлях здаватися прямим,
та зрештою він приведе до смерті.
13 Навіть від сміху може боліти серце,
а радість може скінчитися смутком.
14 Непокірливий дорого заплатить за скоєне,
а добрий буде винагороджений за діла свої.
15 Простодушний вірить кожному слову,
а обачливий зважує кожен свій крок.
16 Мудра людина обережна і цурається зла,
а нерозумна—відчайдушна й самовпевнена.
17 Запальний чинить нерозумно,
підступного ж ненавидять усі.
18 Наївні успадкують глупоту,
а помірковані увінчані знанням.
19 Зло схиляється перед добром,
а лиходії—перед брамою праведників.
20 Жебрака ненавидить навіть ближній,
а в багатія—чимало шанувальників.
21 Хто зневажає ближнього,—грішить,
а той, хто добрий до нужденного,—
обласканий долею.
22 Хіба не збочують ті, хто намислив лихе?
А хто добро творити прагне,
знаходять любов і вірність.
23 Тяжкий труд приносить здобутки,
вуста базікала ведуть його до бідності.
24 Короною мудрого є його багатство,
а вінцем неука—глупота.
25 Правдивий свідок життя рятує,
брехливий свідок плодить брехню.
26 Знайдеш безпеку в поклонінні Господу;
це надійний притулок для Його дітей.
27 Благоговіння перед Господом—
то життєдайне джерело,
та спасіння від капканів смерті.
28 Слава царя—то численний народ,
а без народу правитель—ніхто.
29 Розсудливість терплячий проявляє,
гарячкуватий лиш примножує дурниці.
30 Здоровий глузд плекає здорове тіло,
а заздрощі—то ракова пухлина на кістках.
31 Хто збиткується з бідних, той ображає Творця,
хто милосердний до злидня, той шанує Творця.
32 Підкошує лихого власна злість,
а праведник і через смерть зміцнить віру[d].
33 Мудрість мешкає в розумного у серці,
а дурням вона невідома.
34 Праведність окрилює народ,
а гріх його приводить до ганьби.
35 Цар виявляє ласку спритному слузі,
а на нікчемного впаде царевий гнів.
15 Сумирна відповідь вгамовує гнів,
різкі слова розбурхують лють.
2 Уста мудреця жаданими роблять знання,
а вуста нерозумних скипають дурницями.
3 Очі Господні повсюди,
вони стежать за злом і добром.
4 Лагідна мова—це життєдайне дерево,
а підступний язик роз’ятрює душу.
5 Нерозумний зневажає батьківські поради,
а хто прислухався до настанов,
той набирається розуму.
6 Дім праведного нагромаджує скарби,
а надбання безбожника несуть йому нещастя.
7 Вуста мудреця поширюють знання,
а душі нерозумних—ненадійні.
8 Пожертва негідника Господу гидка,
молитва чесного Його втішає.
9 Шлях безбожника огидний Господу;
Він любить того, хто прагне праведності.
10 Сувора кара жде на того,
хто праведну путь зневажить;
загине той, хто зневажає повчання.
11 Усе, що трапляється, навіть після смерті—
для Господа не таємниця,
тим більше—серця людські!
12 Насмішник не любить, коли його повчають,
він не піде по науку до мудрого.
13 Радісне серце випромінює щастя,
а щемне серце дух руйнує.
14 Серце тямущого тягнеться до знань,
уста нерозумного живуть глупотою.
15 У злидаря всі дні тяжкі,
бадьоре серце має вічне свято.
16 Ліпше вдовольнятися малим і шанувати Господа,
ніж мати скарб великий і тремтіти від небезпеки.
17 Смачніша тарілка овочів, піднесених з любов’ю,
аніж телятина найкраща, приправлена ненавистю.
18 Запальна людина розбурхує суперечку,
а поміркована втихомирює сварку.
19 Шлях ледачого, наче лабіринт,
а путь цнотливого—то шлях прямий.
20 Мудрий син тішить батька,
а нерозумний зневажає матір.
21 Глупота приваблива для нерозумного,
а розважлива людина ходить прямим шляхом.
22 Без доброї поради наміри приречені.
Коли ж багато радників, то плани будуть втілені.
23 Людина може тішитися своєю відповіддю,
але яке важливе слово, мовлене в хвилину слушну!
24 Щоб не скотитися в Шеол,
мудрий ітиме вгору[e] дорогою життя.
25 Господь зруйнує вщент оселю зарозумілого,
та захистить межу вдови.
26 Злі наміри огидні Господу,
а дружнє слово чисте в Його очах.
27 Хто ласий до наживи, той руйнує власний дім,
а хто ненавидить хабар, той житиме.
28 Людина праведна замислюється, як відповідати,
уста лихого випльовують думки огидні.
29 Господь цурається безбожників,
та Він відгукується на молитви праведних.
30 Дружнє сяйво очей[f] наповнює радістю серце,
а добрі новини зміцнюють кістки.
31 Хто прислухається уважно до життєвих засторог,
той житиме серед мудрих.
32 Хто зневажає навчання, той нехтує своїм життям;
хто прислухається до повчань,
той набирається розуму.
33 Страх Господній—наука мудрості,
а скромність—перший крок до Господньої поваги.
Живіть у вірі
5 Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на небесах, вічне і нерукотворне. 2 Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю. 3 Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими. 4 Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
5 І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя. 6 Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом. 7 Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо. 8 Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа. 9 І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
10 Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі—добро чи зло.
Любов Христа панує над нами
11 Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас. 12 Ми не вихваляємося знову перед вами. Ми просто хочемо, щоб ви мали підстави пишатися нами. Тоді ви знатимете, що відповісти тим, хто вихваляється своєю зовнішністю, та не звертає уваги на те, що в серці.
13 Бо якщо ми безумні, то це для Бога. Якщо ж у здоровому глузді, то для вас. 14 Любов Христова панує над нами, бо ми усвідомлюємо, що одна Людина померла заради всіх, і тому всі померли. 15 І Він помер заради всіх, щоб живі не жили більше заради себе, а щоб ми жили заради Того, Хто помер і воскрес із мертвих для них. 16 Тому віднині ми ні про кого не думаємо як мирські люди. Хоч колись ми й про Христа думали так, проте більше так не думаємо. 17 Отже, хто перебуває в Христі, той є вже новим створінням[a]. Старе минуло, а нове настало!
18 І все це йде від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа. Він уповноважив нас служити примиренню людей з Богом. 19 І зміст послання нашого в тому, що Бог примирив світ з Собою в Христі, незважаючи на людські гріхи. Він довірив нам Слово примирення людей з Богом. 20 Отож ми є посланцями Христа. Бог звертається до вас через нас. Від імені Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом». 21 Того, хто не знав гріха[b], Бог зробив жертвою за гріх[c], щоб через Нього ми могли стати праведними перед Богом.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International