Old/New Testament
1 Славімо Господа!
Вславляй-но Господа, душе моя!
2 Допоки житиму, я Господу співатиму осанну;
пісень співатиму я Богу, поки я живий.
3 Не покладайтесь на правителів-вельмож,
на них самих чекає смерть, вони не порятують.
4 Дух їхній відлітає теж, у землю повертаються вони,
всі їхні задуми щезають разом з ними.
5 Блаженний той, кому на поміч Бог Якова іде,
хто покладається на Господа у сподіваннях!
6 Господь—це Той, Хто сотворив і небеса, і землю,
і море, і все те, що заселяє їх.
Він Той, Хто вічно вірність зберігає.
7 Він—Той, Хто із пригнобленими справедливий,
Він—Той, Хто хліб щоденний дасть голодним,
Господь ув’язненим дає свободу.
8 Господь сліпому очі розкриває,
Господь на ноги зводить тих, хто впав, спіткнувшись.
Господь любов дарує праведним Своїм.
9 Господь чужинців, що пригрілися в Ізраїлі, захищає[a].
Він боронить сиріт і вдів,
але неправедним влаштовує тяжке життя.
10 Нехай Господь повіки править!
Нехай, Сіоне, твій Господь повік царює!
Славімо Господа!
1 Славімо Господа, бо щедрий Він!
Пісень співаймо Богу,
бо вславлять Його—приємно!
2 Господь побудував Єрусалим,
народ Ізраїлю поверне Він з полону.
3 Зціляє Він людей, серця яких розбиті,
і перев’язує їм рани.
4 Він знає лік зіркам на небі,
усім їм імена дає.
5 Володар наш—величний, всемогутній,
безмежна Його мудрість.
6 Господь підтримує душею скромних,
пихатих—пригинає до землі.
7 До Господа звертайтеся із жертвами подяки,
співайте Господу пісень, на лірі грайте!
8 Це Він по небу хмари розкидає,
дощами напуває землю,
в горах травою проростає.
9 Це Він худобі корм дає
й крукам, які кричать до Нього.
10 Могутність коней не вража Його,
Йому не до вподоби дужі людські воїни.
11 А тішать Господа всі Його вірні,
хто покладається на Його щиру ласку.
12 Єрусалиме, Господа хвали!
Сіоне, свого Бога прославляй!
13 Бо міцність Він дає засувам брам твоїх,
аби сини твої молитися могли у місті вільно.
14 Це Він дав мир твоїм кордонам,
комори збіжжям найдобірнішим наповнив.
15 Це Він накази віддає землі,
й вона спішить виконувати Його веління.
16 Це Він, мов вовною, встилає землю снігом
і розсіває паморозь, мов попіл, у морозному повітрі.
17 Це Він на землю сипле град, мов камінь.
Хто витримає холод, посланий від Нього?
18 А потім за Його наказом починає танути усе,
з Його наказу вітер дме й вода тече.
19 Він заповіти Якову віддав,
Ізраїлю закони дав і настанови.
20 Бог не робив цього для жодного народу,
Його повчань народ ніякий більш не має.
Славімо Господа!
Божа Звістка про Христа
15 Зараз я хочу нагадати, брати і сестри мої, про Добру Звістку, що я проповідував вам. Ви її одержали і на ній засновуєте життя своє. 2 Завдяки їй ви врятуєтеся, якщо добре пам’ятаєте те, що я вам проповідував. Якщо ж ні, то марно ви повірили.
3 Я передав вам насамперед те, що сам отримав: Христос прийняв смерть за наші гріхи, як сказано у Святому Писанні. 4 Його було поховано, і Він воскрес на третій день, як сказано у Святому Писанні. 5 Він з’явився Петрові, а потім дванадцятьом апостолам. 6 Після того Він з’явився більш як п’ятистам віруючим одночасно. І більшість із них досі ще живі, хоча дехто вже й помер. 7 Тоді з’явився Він Якову, а після цього і всім апостолам.
8 Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові. 9 Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву. 10 Я—апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це. 11 Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили.
Усі ми воскреснемо з мертвих
12 Та якщо ми проповідуємо, що Христос воскрес із мертвих, то чому ж дехто з вас каже, що ніхто не воскресає з мертвих? 13 Якщо ніхто не воскресає, тоді й Христос не воскрес. 14 А якщо Христос не воскрес із мертвих, то те, що ми проповідуємо—марне, і марна віра ваша. 15 Тоді ми є лжесвідками проти Бога, бо клятвенно засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа. А раз ніхто не воскресає з мертвих, тоді ж і Бог не воскресив Христа. 16 Та якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес із мертвих. 17 А якщо Христос не воскрес, тоді й віра ваша марна, і гріхи ваші залишаються з вами. 18 Тоді ж виходить, що ті, хто вже померли у Христі, загинули.
Запорука воскресіння
19 Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей. 20 Але Христос насправді воскрес із мертвих. Він—первісток тих, хто помер. 21 Бо як смерть прийшла через гріх однієї людини, так і воскресіння з мертвих прийшло через іншу. 22 Я маю на увазі, що всі вмирають через Адама, та завдяки Христу всі знову житимуть.
23 Та кожен матиме свою чергу: Христос був першим, Хто воскрес, а коли Він знову прийде, то воскреснуть й усі ті, хто Йому належить. 24 Тоді настане кінець. Христос знищить усіх правителів, і владу, і силу, та передасть Царство Богу-Отцю. 25 Бо Христос мусить правити, доки Бог не покладе всіх ворогів до ніг Його[a]. 26 І смерть буде знищено, як останнього ворога. 27 Бо: «Він усе впокорене кинув до ніг Його»(A).
І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе—Всевишнього Бога. 28 А коли все покориться Христу, тоді й Сам Син буде у владі Божій, Який підкорив усе Христу, щоб Бог був всім у всьому.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International