Old/New Testament
1 Псалом Давида.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Єство моє, благослови Його святе ім’я!
2 Душе моя, слав Господа,
не забувай ніколи Його благих діянь.
3 Це ж Він простить твої тяжкі гріхи,
це ж Він зцілить від недугів.
4 Це ж Він твоє життя відверне від могили,
це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю.
5 Це Він тебе наповнить добротою,
дасть другу молодість,
і тоді орлом себе відчуєш юним.
6 Пригнобленим Господь
приносить праведність і справедливість.
7 Це Він навчив шляхів життя Мойсея,
це Він Ізраїлю явив Свої діла великі.
8 Господь—предобрий, милосердний,
терплячий, доброчинний Він.
9 Не стане Він зненацька нападати,
не буде пантрувати за кожним кроком.
10 Як грішимо, Він не карає,
як завинили, Він не мститься.
11 Як небо височенне над землею,
так і любов Його—висока і правдива.
12 Та непокірливих відрине Бог від Себе,
далеко так, як схід від заходу далеко.
13 Як батько діток, пестить слуг Своїх Господь.
14 Він пам’ятає, як створив нас, ми ж бо—порох.
15 Короткочасний вік людини, як в трави,
як в квітки польової, що розквітне,
16 та й облетить, лиш суховії нападуть.
Ніхто й не скаже, де той цвіт буяв.
17 Але завжди жива любов Господня вірна,
але завжди Господь вершити буде добрі справи
для всіх нащадків слуг Своїх.
18 Завжди за тих Він буде,
хто Заповітом і веліннями Його живе.
19 Адже Господь установив престол на Небесах
і звідти править цілим світом.
20 Господні Ангели, благословіть Його!
Могутні воїни, покірно слухайте Його накази!
21 Благословляйте Господа, усі Небесні сили,[a]
Його наказів слухайтесь усі!
22 Благословляйте Господа усі, кого створив Він,
благословляйте всюди в Його царстві!
Душе моя, благословення Господу пошли!
1 Душе моя, благословення Господу пошли!
О Господи, мій Боже, Ти—величний,
Ти вбраний в шати доблесті і слави.
2 Як в тогу, Він огорнений у світло,
Він небо розгортає, мов завісу.
3 Небеса—підмурівок Його дому,
небесні хмари—колісниці Бога,
на крилах вітру Він мандрує небесами.
4 Зробив Він Ангелів подібними до вітру,
а слуг Своїх—до полум’я.
5 Він землю на підвалини міцні поставив,
отож ніколи не впаде вона.
6 Мов ковдрою, безоднею вкрив землю,
вершини гір Він вкрив водою.
7 Коли Він дорікнув і гримнув грізно,
то води ринули, помчались хутко з гір.
8 Здійнялися гірські вершини, а долини впали вниз,
все стало на свої місця, як Ти звелів.
9 Ти встановив кордони для води,
щоб суходіл не затопила.
10 Струмкам вказав Ти шлях поміж горами.
11 Вони звірині польовій дають напитись,
і дикі віслюки вгамовують в них спрагу.
12 Птахи небесні гнізда в’ють біля води,
щебечуть в верболозах при потоці.
13 Він гори напуває з джерел небесних,
земля втішається плодами рук Його.
14 Він спричиняє ріст трави, аби паслась худоба,
і зернових, аби людей нагодувати,
щоб люди харчувалися землі плодами,
15 вино, щоб серце звеселяти,
оливу, щоби сяяли обличчя,
і хліб, щоб тіло підкріпити.
16-17 Господні велетні-дерева вологи вдосталь мають:
ливанські кедри, породи інші хвойні,
де горобці й лелеки—всі птахи гніздечка звили.
18 Високі гори—для гірських козлів домівка,
у скелях влаштувались борсуки.
19 Створив Він місяць, щоби визначати час святих зібрань,
призначив сонцю місце, де сідати.
20 Бог темряву створив, щоб ніч могла прийти,
щоб звірина нічна могла бродити в лісі.
21 Тож леви молоді гарчать
і здобичі у Бога просять.
22 Коли сходить сонце, звірі всі нічні
у лігва повертаються свої і сплять.
23 Виходять потім люди працювати
і пораються дотемна.
24 Всього, що Ти зробив, і не злічити!
І скільки мудрості у всіх Твоїх діяннях,
наповнена земля усім, що Ти створив!
25 Візьми хоч великий океан, що не охопити.
Він повний крихітних створінь, тварин,
що незліченні,—великих і малих.
26 Поверхню моря розтинають кораблі,
морські потвори[b] в глибині пустують.
27 В належний час усі до Тебе мчать,
аби дістати здобич.
28 Ти руки розкинув і дав їм поживу,
і вже вони вдоволені і ситі.
29 Але коли ховаєш Ти від них лице,
вони лякаються, повітря їм бракує,[c]
втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.
30 Коли ж Ти дихаєш на них,[d]
це зцілення для них й оновлення землі.
31 Нехай Господь прославиться навіки,
хай Богу втіха буде від Його творінь.
32 Він дивиться на землю, і тремтить земля,
Він докоряє горам, і з тих струмує дим.
33 Хоч скільки б жив, я Бога прославлятиму в піснях,
допоки житиму, псалми Йому співати буду.
34 Вірші складатиму для Нього,
щасливий в Господі я буду.
35 Коли з землі піде останній грішник
і кривдників не лишиться на ній.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Благословен Господь!
Звістка про Христа
2 Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість. 2 Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті. 3 Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом. 4-5 Слова мої і проповіді були донесені не з переконливістю людської мудрості, а в доказах сили Духа. Нехай ваша віра спирається не на людську мудрість, а на Божу силу.
Божа мудрість
6 Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець. 7 Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на славу іще до початку світу. 8 Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа. 9 Так сказано у Святому Писанні:
«Очі не бачили, вуха не чули,
і на думку людям не спадало те,
що Бог залишив для тих,
хто любить Його».(A)
10 Та Бог відкрив нам це через Духа, Який знає все, навіть найприхованіші таємниці Божі.
11 Бо хто з людей знає думки іншого? Тільки той дух, який в ньому живе. Так само ніхто не знає думок Божих, крім Духа Божого. 12 А ми приймаємо не дух, який належить світу цьому, а Дух, Який йде від Бога, щоб знати те, що щедро було нам дароване Богом. 13 І говоримо ми про ці речі не словами, яких мудрість людська навчила нас, а словами, яких навчив нас Дух. Ми пояснюємо духовні речі, використовуючи слова від Духа.
14 Земна людина не сприймає істин, які відкриває Дух Божий. Вона вважає їх безглуздям, та не може зрозуміти це, бо їх можна оцінити тільки за допомогою Святого Духа. 15 А духовна людина може судити все, та її саму ніхто не може судити. 16 Сказано у Святому Писанні:
«Хто знає думки Господні?
Хто може повчати Його?»(B)
Але ми маємо розум і думки Христові.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International