Old/New Testament
Слово Білдата
25 Тоді почав Білдат із Шуа говорити:
2 «Йому належать влада й страх.
Він втихомирює усе,
бо Він—у висоті найвищій.
3 Хіба злічити можна Його військо[a]?
На кого Його світло не зійде?
4 Як перед Богом може праведною буть людина?
Як може чистим бути той,
хто вийшов з материнської утроби?
5 Насправді навіть місяць не яскравий,
зірки, і ті в очах Його не чисті.
6 Тим більше чоловік, він є лише личинка.
Таж син людський—не більше черв’яка!»
Відповідь Йова
26 Йов відповів на те:
2 «То як же ви убогому допомогли?
То ж як безсилі руки ви зміцнили?
3 Яку пораду слушну ви дали дурному?
Якої мудрості його навчили?
4 Хто допоміг вам вимовити ці слова
і хто натхнення дав вам говорити?
5 Померлих духи корчаться у муках
під водою[b] з істотами, що там живуть.
6 Шеол оголений з’являється на очі Богу,
і Абаддон нічим прикритися не може.
7 Над порожнечею розкинув північ Він,
підвісив небо до нічого.
8 У хмарах Він збирає води,
і хмари не розірвуться від їхньої ваги.
9 Він повен місяць затуляє від очей,
його лице за хмарами ховає.
10 Проклав межу Він на поверхні вод,
від темряви щоб світло відділити.
11 Тремтять небесні основи,
нажахані погрозами Його.
12 Він втихомирив море силою Своєю[c],
3 а розумом Своїм звалив насмерть Рагава.
13 Він прояснив Своїм диханням небеса,
Він наздогнав втікаючого змія[d] і проткнув[e].
14 І це лише дещиця того, що може Він здійснити.
Ми чуємо лиш Його шепіт.
Кому під силу осягнути грім могутності Його?»
27 По тому Йов вів далі мову:
2 «Поки існує Бог, Який позбавив справедливості мене,
поки існує Всемогутній,
що гіркотою мені душу отруїв,
3 наскільки вистачить мені дихання,
наскільки Божий Дух мене тримати буде,
4 уста мої не вимовлять брехні,
і з язика зрадливе слово не злетить.
5 Ні, вам я не скажу про вашу правоту,
поки живий, не визнаю, що в чомусь схибив.
6 Невинність я відстоюю й не відступлюсь,
поки живий, не матиму я докорів сумління.
7 Нехай зловмисниками будуть вороги мої,
нехай несправедливі напади жорстокою карою відізвуться.
8 Адже яку надію матиме безбожник,
коли відмовиться від нього Бог,
коли Він забере життя у нього?
9 Хіба до Бога долітає крик про допомогу,
коли страждання валяться раптово?
10 Чи ласку він знайде у Всемогутнього?
Чи буде він звертатися щораз до Бога? Ні!
11 Пораджу дещо Вам про те, що в Божій владі,
не приховаю намірів Усемогутнього від вас.
12 Авжеж, ви все це бачили самі.
Чому тоді ведете марні балачки?
13 [f] Для кривдника такою Божа воля є,
ось що дістанеться від Всемогутнього злостивцю.
14 Якщо синів багато має він, то меч дістане їх;
не буде вдосталь хліба у його нащадків.
15 Знайдуть хвороба й смерть усіх,
хто після нього буде жити,
не будуть вдови голосить за ним.
16 Хоча громадить срібло буде злодіяка, як пилюку,
і назбирає одягу собі, мов глини,
17 нашиє він, та праведники зносять,
і безневинні срібло розподілять.
18 Він розбудує дім свій, нетривке гніздо,
як свій курінь будує сторож лиш на літо.
19 Багатим він лягає спати, але прокинеться убогим,
розплющить очі вранці, а багатства вже нема.
20 Мов повінь, його страхи поглинають,
вночі буремний вітер викрадає його.
21 Здіймає східний вітер бідолаху і несе,
із дому вимітає його навіки.
22 Жбурляє й крутить без жалю у вирі,
хоч як людина прагне врятуватись від стихії.
23 В долоні плеще і свистить
шипить до Бога зі свого осідку».
Нові переслідування віруючих
12 Десь у той же час, цар Ірод почав переслідувати декого з тих, хто належав до церкви. 2 Він наказав стратити мечем Якова, Іоанового брата. 3 Побачивши, що це схвалюють юдеї, він задумав також заарештувати й Петра. То було під час свята Прісних Хлібів.
Ув’язнення апостола Петра
4 Схопивши Петра, Ірод кинув його до в’язниці, і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його. Ірод мав намір після свята влаштувати суд над Петром. 5 Отже, Петра тримали у в’язниці, а церква ревно молилася Богу за нього. 6 У ніч перед тим, як Ірод збирався вивести його на суд, Петро спав між двох воїнів, скутий двома ланцюгами. Вихід із в’язниці сторожила варта.
Чудесне звільнення апостола Петра
7 Раптом Ангел Господній з’явився перед ним, і світло засяяло в в’язниці. Ангел штовхнув Петра в бік і збудив його промовивши: «Вставай мерщій!» І кайдани впали з Петрових рук. 8 Тоді Ангел сказав йому: «Підпережися і взуй сандалії». Петро виконав це. Тоді Ангел промовив: «Загорнися в плащ і йди за мною». 9 Петро вийшов за ним, не знаючи, що всі ці події відбуваються насправді. Він думав, що бачить видіння.
10 Проминувши перший і другий пости варти, вони підійшли до залізної брами, що вела в місто. Вона сама собою відчинилася перед ними, й вони вийшли. Після того, як вони пройшли одну вулицю, Ангел несподівано залишив Петра. 11 Тоді Петро отямився й промовив: «Тепер я бачу, що все насправді: Господь послав цього Ангела, й врятував мене від Іродових рук та від смерті, яку чекав народ юдейський».
Апостол Петро у Марії
12 Збагнувши це, Петро вирушив до дому Марії, Іоанової матері (Іоана ще звали Марком), де зібралося багато людей помолитися. 13 Петро постукав у хвіртку брами, і дівчина-служниця на ймення Рода пішла запитати, хто там. 14 Упізнавши голос Петра, вона, радісна, побігла назад, навіть забувши відчинити браму, і повідомила, що Петро стоїть біля воріт. 15 Присутні сказали їй: «Ти божевільна!» Та вона наполягала, що каже правду, й через те вони сказали: «То його Ангел».
16 Та Петро все стукав, і коли вони відчинили й побачили його, то були дуже здивовані. 17 Але він подав їм знак рукою, заспокоївши їх, і пояснив, як Господь вивів його з в’язниці. Петро сказав: «Розкажіть Якову і братам про це». І, залишивши їх, він подався до іншого місця. 18 Коли настав день, варта була дуже збентежена. «Що могло статися з Петром?»—питали воїни. 19 Ірод послав шукати Петра, але його не знайшли. Тоді він допитав вартових, віддав їх під суд і наказав стратити. Пізніше Ірод вирушив з Юдеї до Кесарії і деякий час перебував там.
Смерть Ірода
20 Ірод був розгніваний на людей Тира й Сидона, і вони великим гуртом прийшли до нього просити миру, попередньо заручившись підтримкою наближеного царського слуги Власта. Вони просили миру, тому що їхні міста отримувала харчі з країни Ірода.
21 У призначений день Ірод, вбраний у свої царські шати, сів на престолі й звернувся до них з промовою. 22 Люди вигукнули: «Це голос бога, а не чоловіка!» 23 Та Ірод не славив Бога, і тому Ангел Господній вдарив його смертельною хворобою. Ірода сточили черви і він помер.
Шириться Слово Господнє
24 Та Слово Боже ширилося й здобувало все нових прихильників.
25 Варнава і Савл завершили свої діяння в Єрусалимі й повернулися до Антиохії, взявши з собою Іоана, якого ще називали Марком.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International