Old/New Testament

Землі колін Манассії та Ефраїма

16 Земля, що дісталася за жеребом нащадкам Йосипа, починалася від Йордану коло Єрихона, простиралася на схід від Єрихонського джерела і звідти тягнулася до гірського краю Бетел. ² Вона пролягала від Бетела до Луза^[a] і далі вздовж аркійського кордону з Атаротом. ³ Їхні землі спускалися до кордону з яфелітами, аж до нижнього Бет-Горона та Ґезера і закінчувалася біля Середземного моря. ⁴ От землі, що їх одержали у спадщину сини Йосипа Манассії та Ефраїма.

⁵ Ось землі, дані коліну Ефраїмову за його родами: кордони їхніх володінь простяглися від Атарот-Аддара на сході до Верхнього Бет-Горона. ⁶ А звідти кордон простягався на захід аж до самого моря. На півночі від Мікметату кордон звертав на схід до Таанат-Шило і пролягав на схід до Яноа. ⁷ Далі кордон спускався від Яноа до Атарота і Наари, доходив до Єрихона і закінчувався при річці Йордан. ⁸ Від Таппуа кордон біг на захід до вод Кани і закінчувався в Середземному морі. Ці землі стали спадщиною коліна Ефраїмового, згідно з його родами.

⁹ Також синам Ефраїмовим дісталися міста з довколишніми селами за межами їхніх земель—на землях коліна Манассіїного. ¹⁰ Але вони не прогнали ханаанців, які жили в Ґезері. Тож і живуть ханаанці поміж людей ефраїмових і понині. Але вони стали рабами, змушеними виконувати тяжку роботу.

Землі коліна Манассіїного

17 Потім згідно жеребу була надана така земля колінові Манассія, який був старшим сином Йосипа. Ґілеад і Башан уже належали Макіру, старшому сину Манассії і володарю^[b] Ґілеада. Він був хоробрим воїном. ² Інші роди коліна Манассіїного також одержали свої наділи: нащадки Авіезера, Хелека, Азріела, Сихема, Хефера і Шеміда. Ось імена інших нащадків Манассії, сина Йосипа, родини цих чоловіків дістали свою частку землі згідно з родовим поділом.

³ Зелофехад син Хефера, сина Ґілеада, сина Макіра син Манассії не мав синів, у нього були тільки дочки. Ось їх імена: Махла, Ноа, Гоґла, Милка, Тирца. ⁴ Вони прийшли до священика Елезара, Ісуса сина Навина та старійшин і сказали: «Господь наказав Мойсею дати нам землю нарівні з чоловіками». То Елеазар дав їм землю нарівні з братами їхнього батька, як і наказував Господь.

⁵ Отож коліно Манассія одержало десять земельних наділів, крім Ґілеада і Башана по той бік ріки Йордан. ⁶ Адже дочки Манассії одержали спадщину, як і сини. Земля Ґілеада тепер належала решті нащадків Манассії. ⁷ Кордони земель Манассії простяглися від Ашера до Мікметата, що навпроти Сихема, а потім тягнувся на південь, де живуть люди Ен Таппуа. ⁸ Земля Таппуа належала коліну Манассії, але саме місто Таппуа, що було на кордоні, належало Ефраїмовим нащадкам. ⁹ Далі кордон спускався до потоку Кана. Міста на південь від потоку належали коліну Ефраїмову. Кордон землі Манассіївої йшов на північ від потоку і закінчувався в Середземному морі. ¹⁰ Земля на південь належала колінові Ефраїма, а на північ—Манассії. А Середземне море було західним кордоном земель Манассієвих. Кордон доходив до Ашерових земель на півночі й до Іссаха́рових земель на сході.

¹¹ В Іссаха́рі та Ашері коліну Манассії належали міста Бет-Шеан, Івлеам та маленькі селища довкруж, населення Дора, Ендора, Таанаха, Меґіддо і маленьких навколишніх поселень, а також три міста Нафота. ¹² Люди Манассії не змогли здолати населення тих міст. Тож ханаанці й далі жили на цій землі. ¹³ А як ізраїльтяни зміцніли, то примусили ханаанців працювати на себе, та позбутися їх зовсім так і не змогли.

Йосипові люди просять нових земель

¹⁴ Люди Йосипа звернулися до Ісуса: «Чому Ти дав нам лише один наділ землі у спадщину? Ми численний народ, бо Господь благословив нас на те». ¹⁵ Ісус відповів їм так: «Якщо ви коліно велике, то ідіть у гори, в ліси. Розчистіть і освоюйте землі перизійців та рефаїв, якщо гірська країна Ефраїма замала для вас». ¹⁶ Люди Йосипа сказали: «Гірська країна недостатня для нас, але ханаанці, що живуть у долині, мають залізні колісниці, як і ті в Бет-Шеані й маленьких прилеглих містечках та в долині Єзреел». ¹⁷ Тоді сказав Ісус Йосиповим, Ефраїмовим та Манассієвим людям: «Ви—чисельний народ, і сила у вас велика. Не тільки цей земельний наділ буде вашим, ¹⁸ а й гори. І хоч вони лісисті, ви освоїте їх і одержите в спадок. Бо ви проженете ханаанців, хоч у них і є залізні колісниці, й хоча вони справді є сильним народом».

Розподіл інших земель

18 Уся громада ізраїльтян зібралася в Шило. Там поставили намет зібрання. Цю землю вони підкорили. ² Залишилося ще сім ізраїльських колін, які не одержали наділ землі у спадщину. ³ Тож Ісус звернувся до ізраїльтян: «Скільки бути ледачими боягузами замість того, щоб піти і взяти землю, яку віддав вам Господь, Бог ваших предків. ⁴ Призначте по три чоловіки з кожного коліна, і я відішлю їх по країні. Вони зроблять карту земельних наділів і повернуться до Мене. ⁵ І розділять вони ту землю на сім частин. Юдине коліно залишиться на своїй землі на півдні, а коліна Йосипові—на своїй землі на півночі. ⁶ І як буде зроблений розподіл семи земельних наділів, тоді принесіть Мені все сюди. Тоді я за жеребом у присутності Господа, Бога нашого розподілю ці землі між вами. ⁷ Тільки левити не матимуть свого земельного наділу серед вас, бо їх спадщиною є Богослужіння. Ґад, Рувим і половина коліна Манассіїного одержали свою спадщину на східному боці ріки Йордан, яку Мойсей, слуга Господа віддав їм».

⁸ Отож чоловіки зібралися й вирушили в путь. Ісус наказав тим, що пішли, зробити мапу тієї землі: «Ідіть і роздивіться той край, гарно опишіть його й повертайтеся до мене. Тоді я кину жереб тут, у Шило, перед Господом».

⁹ Отже, помандрували собі чоловіки тим краєм і описали в списку всі тамтешні міста, розподіливши їх на сім частин. Потім вони повернулись до табору в Шило. ¹⁰ Ісус кинув жереб для них у Шило, перед Господом. Тоді Ісус поділив землю на сім наділів для ізраїльтян.

Землі коліна Веніаминового

¹¹ Одну частку було віддано коліну Веніаминовому за його родами. Землі їхнього коліна лежали між краями колін Юди та Йосипа. ¹² На півночі кордон починався біля річки Йордан і проходив північніше Єрихона, потім піднімався в західні гори і виходив у пустеля Бет-Авен. ¹³ Звідти кордон огинав Луз (тобто Бетел) з південного краю, а далі йшов униз до Атарот-Аддара, через гори південніше Нижнього Бет-Горона. ¹⁴ Там він круто завертав, і з західного боку йшов на південь від гори, що південніше Бет-Горона, і закінчувався при Киріат-Ваалі (тобто Киріат-Єаримі). Це місто належало людям Іуди. Таким був західний кордон.

¹⁵ Південний же, починався на краю Киріат-Єарима і тягнувся долиною до витоків Нефтоа. ¹⁶ Далі кордон спускався до підніжжя гори, що навпроти долини Бен-Гінном—це на півночі долини Рефаїм. Потім ішов униз долиною Гінном на південні землі Євуса і спускався до Ен-Рогелу. ¹⁷ Там він різко завертав на північ і йшов уздовж потоку до Ен-Шемешу, і далі за потоком до Ґелілоту, що навпроти проходу Адуммим, і спускалася вниз до каменя Вогана, Рувимового сина. ¹⁸ Потім кордон огинав Бет-Араву з північної сторони й спускався до Йорданської долини. ¹⁹ Він закінчувався у північному краї Бет-Хоґли, північному березі Мертвого моря й у південному гирлі Йордану. Такі були південні кордони.

²⁰ Річка Йордан служила східним кордоном. Такі землі одержало коліно Веніамина і такі були їхні кордони. ²¹ Отож тепер коліну Веніамина належали такі міста: Єрихон, Бет-Хоґла, Емек-Кезиз, ²² Бет-Арава, Земараїм, Бетел, ²³ Аввім, Пара, Офра, ²⁴ Кефар-Аммоні, Офні та Ґева—дванадцять міст із навколишніми селами.

²⁵ Крім того коліну Веніаминовому дісталися такі міста: Ґівеон, Рама, Беерот, ²⁶ Міцпа, Кефіра, Моза, ²⁷ Рекем, Ірпеел, Тарала, ²⁸ Зела, Гаелеф і місто євуситів (тобто Єрусалим), Ґівея та Киріат—чотирнадцять міст і навколишні села. Такою була спадщина коліна Веніаминового за його родами.

Народження Ісуса Христа

(Мт. 1:18-25)

2 На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії. ² То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії. ³ Усі люди пішли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста. ⁴ Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків. ⁵ Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у той час вона вже чекала дитину. ^6-7 Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.

Пастухам являється Ангел Господній

⁸ Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари. ⁹ І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів. ¹⁰ Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям. ¹¹ Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель—Христос Господь. ¹² І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».

¹³ Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:

¹⁵ Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати». ¹⁶ Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах. ¹⁷ Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину. ¹⁸ І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її. ¹⁹ Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці^[a]. ²⁰ А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили—точнісінько так, як було їм сказано.

Ісус у храмі

²¹ Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі. ^22-24 А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»^[b], й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят»^(A).