Old/New Testament
Про землі, ще не завойовані
13 Коли Ісус постарів, Господь сказав йому: «Ти вже в дуже похилому віці, а чимало земель іще не завойовано. 2-4 Ще лишились такі землі: весь край филистимлян, уся Ґешуритська земля, від річки Шихор, що на сході Єгипту, до кордону з Екроном на півночі. А ще землі п’яти правителів филистимських у Ґазі, Ашдоді, Ашкелоні, Ґаті та Екроні, а також землі Аввіма на півдні. Також слід завоювати всі землі Ханаанські та Меару, що належить сидонянам, аж до Афеку, до самого кордону з аморійцями. 5 І ще землі ґеваліїв, і весь Ливан на схід від Ваал-Ґазу, що біля підніжжя гори Хермон, аж до фортеці Лебо-Гамат.
Розподіл земель
6 Усіх мешканців Сидона, що живуть у горах від Ливану до Місрефот-Маїму, Я сам змушу залишити землі перед синами Ізраїлю. Тільки розподіли землю у спадок, як Я наказував тобі. 7 Отож поділи цю землю і віддай у володіння дев’яти колінам і половині коліна Манассіїного». 8 Отож половина коліна Манассіїного, Рувимові й Ґадові успадкували землю, що її Мойсей, слуга Господній, дав їм на східному боці ріки Йордан. 9 То були землі від Ароера, що тягнеться вздовж ріки Арнон, і міста посеред долини, і все плато Медева аж до Дівона. 10 То були також усі міста, де правив цар аморійський Сихон. А царював він у Хешбоні аж до кордону з аммонійцями. 11 То були й землі в Ґілеаді, в краях ґешуритському та маакейському, гора Хермон увесь Башан і Салха. 12 Туди входило і все царство Оґа в Башані, який правив в Аштароті та Едреї і був одним з останніх рефаїв. Мойсей підкорив цей народ і забрав їхні землі. 13 Але ізраїльтяни не прогнали ґешурійців і маакатійців. Вони і понині живуть поміж ізраїльтян.
14 А коліну Левія Мойсей не дав землі. Але, як обіцяв, віддав їм усі офіри, що їх приносили Господу Богу Ізраїлю на вогні.
Рувимова частка
15 Мойсей наділяв землею коліно Рувимове, родину за родиною. 16 Їм дісталася земля, що простяглася від Ароера вздовж ріки Арнон, місто посеред долини, і вся рівнина при Медеві. 17-19 Сюди ж належав і Хешбон і всі невеличкі міста на рівнині: Дівон, Бамот-Ваал, Бет-Ваал-Меон, Ягаз, Кедемот, Мефаат, Киріатаїм, Сівма, Церет Шахар, що на узвишші долини. 20 Рувимові відійшли Бет-Пеор, що на схилах Пізґи, і Бет-Єшимот. 21 То були всі міста на рівнині і все царство Сихона, царя аморійського, який правив у Хешбоні. Мойсей розгромив його, як і мидіанських правителів: Евія, Рекема, Зура, Гура та Реву—князів Сихона, які жили на цій землі. 22 Ізраїльтяни разом із іншими вбили й провидця Валаама, сина Беора. 23 Отже, кордонами рувимців були береги ріки Йордан. Ці землі були віддані Рувимовим родинам разом із усіма містами й угіддями.
Ґадова частка
24 Також кожному роду коліна Ґадового було надано землю. 25-26 Їм дісталася земля Язера, усі міста Ґілеада й половина земель аммонійців, аж до Ароера, що на схід від Равви, й від Хешбона до Рамат-Міцпи та Бетоніма, і від Маганаїма до землі Девіра. 27 І ще в долині Бет-Арам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, решта царства Сихона, царя Хешбона, на східному боці ріки Йордан та її береги, аж до берегів Ґалилейського озера. 28 Така спадщина була віддана родинам Ґада з усіма містами та угіддями.
Частка Манассієва
29 Мойсей наділив землею і половину коліна Манассієвого, згідно його родам. 30 Їм належали землі від Маганаїма, через увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського та всі поселення Яїра у Башані, всього шістдесят міст. 31 Їм відійшла й половина Ґілеада, Аштарот і Едреї, міста царства Оґа в Башані. Усі ці землі були віддані нащадкам Макіра, сина Манассії, половині синів макірієвих за їхніми родами. 32 Оце ті землі, що їх роздав Мойсей у спадщину на рівнинах Моаву, по той бік Йордану, на схід від Єрихона. 33 Та не наділив Мойсей спадщиною коліно Левія. Сам Господь Бог Ізраїля став їх спадщиною, як він і обіцяв їм.
Розподіл земель, що на захід від Йордану
14 Ось землі, одержані ізраїльтянами у спадщину на землі Ханаану, які священик Елеазар і Ісус, син Навина, та старійшини родів Ізраїлю розподілили між ними. 2 Розподіл відбувався за жеребом між дев’ятьма колінами та половиною коліна Манассієвого, як і повелів був Господь через Мойсея. 3 Оскільки Мойсей по той бік Йордану віддав землі у спадщину двом колінам: Рувимову та Ґадову і півколіну Манассієвому—а левитам не дав ніякого наділу. 4 Від Йосипа пішло два коліна: Манассієве та Ефраїмове—а левити не одержали у спадщину ніякої землі, крім міст, де вони могли жити, та прилеглих пасовиськ для їхніх стад і отар.
5 Ізраїльтяни зробили саме так, як звелів Господь Мойсею. Вони розподілили землі.
Частка Калева
6 Якось до Ісуса у Ґілґал прийшли люди з коліна Юдиного, і Калев, син кенизіта Єфунне, сказав йому: «Ти знаєш, що Господь сказав Мойсею, людині Божій[a], про тебе і про мене у Кадеш-Барнеа. 7 Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга Господа, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землі. Повернувшись, я щиросердо про все доповів. 8 Але інші, хто ходив зі мною, залякували народ своїми розповідями. Я ж цілком вірив Господу, Богу своєму. 9 Того дня Мойсей пообіцяв мені: „Без сумніву, земля, яку ти розвідав, належатиме тобі й нащадкам твоїм назавжди, бо ти справді вірний Господу моєму Богу”.
10 І ось подивися: Господь зберіг мені життя, як і сказав, ще на сорок п’ять років відтоді, як Господь сказав це Мойсею, доки ізраїльтяни блукали пустелею. І тепер я тут, і мені вісімдесят п’ять років. 11 Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися. 12 Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь. Бо ти чув тоді, що анакійці живуть там, і в них великі укріплені міста. Та як Господь буде зі мною, я вижену їх звідти, як Господь і обіцяв».
13 Тож Ісус благословив його і віддав Хеврон у володіння Калеву, сину Єфунне. 14 Отож, Хеврон і сьогодні належить Калеву, сину кенизіта Єфунне і його нащадкам, бо він вірив і підкорявся Господу Богу Ізраїлю. 15 (Раніше Хеврон називався Киріат-Арва, на честь видатного чоловіка з роду анакійців, якого звали Арва). Тоді на цій землі запанував мир.
Землі коліна Юдиного
15 Земля, яку, за жеребом, розділили між собою роди коліна Юдиного, простягалася на південь до кордону Едома, аж до пустелі Сін на самому півдні. 2 То південний кордон Юдиних земель тягнувся від південної затоки Мертвого моря. 3 Він сягав перевала Скорпіона[b], огинав Сін, тягнувся на південь до Кадеш-Барнеа, далі йшов через Хезрон до Аддара і звертав до Карки. 4 Південний кордон простягнувся через Азмон, вздовж Єгипетського потоку і виходив до Середземного моря.
5 Східним кордоном було Мертве море аж до гирла ріки Йордан.
А на півночі він ішов від морської затоки у гирлі ріки Йордан і тягнувся до Бет-Хоґли. 6 Кордон проходив на північ від Бет-Арави, сягала аж каменя Вогана, Рувимового сина. 7 Далі він ішов від долини Ахор до Девіра, а потім повертав на північ до Ґілґала, що навпроти Адуммимського узвишшя, на південь від потоку, далі тягнувся до Ен-Шемешу й закінчувався в Ен-Роґелі.
8 Звідти кордон ішов долиною Бен-Гінном з півдня до схилів євуситських, тобто до Єрусалима. Далі кордон піднімався на вершину пагорба, що у західній частині долини Гінном, і на північному краї долини Рефаїм. 9 З пагорба кордон спускався до джерела «Води Нефтоа», а потім долиною до міст, що при горі Ефрон. Звідти кордон звертав до Ваали, тобто Киріат-Єариму. 10 Від Ваали кордон повертав на захід до гори Сеїр і тягнувся до північного схилу гори Ярим, тобто Кесалон, і знову збігав донизу, до Бет-Шемешу, а далі йшов до Тимни. 11 Потім кордон простував долиною до північного схилу Екрона, а звідти звертав до Шіккерону, тягнувся до гори Ваал і доходив до Ябнеела. Закінчувався він аж біля Середземного моря.
12 Західним кордоном був берег Середземного моря. Такі були кордони земель коліна Юдиного та його родів.
Ісус наділяє Калева
13 Ісус, як звелів йому Господь, наділив землею Калева, сина Єфунне, поміж родів Юди. Ісус віддав Калеву Киріат-Арву, тобто Хеврон. (Арва був нащадком Анака). 14 А Калев вигнав звідти трьох синів Анака: Шешая, Агімана й Талмая, нащадків Анакових. 15 Далі він пішов проти людей, що мешкали в Девірі. (Раніше Девір мав назву Киріат-Сефер). 16 Тоді Калев сказав: «За того, хто нападе на Киріат-Сефер і захопить його, я віддам свою дочку Ахсу».
17 Отніел, син Кеназа, Калевого брата, захопив місто, і Калев віддав заміж за нього свою дочку Ахсу. 18 Коли вона приїхала до Отніела, свого чоловіка, він намовив її піти й попросити в її батька землі. Як злазила вона з віслюка, Калев запитав її: «Чого ти хочеш?» 19 Вона відповіла: «Зроби мені милостивий дарунок. Бо раз віддав ти мені засушливу пустелю Неґев, то дай також і джерела». Отож Калев віддав їй верхні та нижні джерела.
Перелік земель коліна Юдиного
20 Ось землі коліна Юдиного за родами його.
21 Усі ці міста належать синам коліна Юди біля кордону з Едомом, У Неґеві:
Кавзеел, Едер, Яґур, 22 Кіна, Димона, Адада, 23 Кедеш, Хазор, Іфнан, 24 Зиф, Телем, Беалот, 25 Хазор-Хадатта, Керіот-Хезрон (тобто Хазор), 26 Амам, Шема, Молада, 27 Хазар-Ґадда, Хешмон, Бет-Пелет, 28 Хазар-Шуал, Беершеба, Бизіофія, 29 Ваала, Їм, Езем, 30 Елтолад, Кезил, Хорма, 31 Зиклаґ, Мадманна, Сансанна, 32 Лебаот, Шилхім, Аїн та Риммон. Усього двадцять дев’ять міст із довколишніми селами.
33 А також міста на західному поділлі:
Ештаол, Зора, Ашна, 34 Заноа, Ен-Ганним, Таппуа, Енам, 35 Ярмут, Адуллам, Соко, Азека, 36 Шаараїм, Адітаїм та Ґедера (Ґедеротаїм)—чотирнадцять міст із довколишніми селами.
37 Ці міста також належали синам коліна Юди:
Зена, Хадаша, Миґдал-Ґад, 38 Дилеан, Міцпа, Йоктеел, 39 Лахиш, Бозкат, Еґлон, 40 Каббон, Лахмас, Китлиш, 41 Ґедерот, Бет-Даґон, Наама і Маккеда—шістнадцять міст із довколишніми селами.
42 Ливна, Етер, Ашан, 43 Іфта, Ашна і Незів, 44 Кейла, Ахзив, і Мареша—дев’ять міст із довколишніми селами. 45 Юдиному коліну дісталося також місто Екрон із своїми містами та селами. 46 А також на захід від Екрона, всі міста та села коло Ашдода. 47 Їм відійшов і Ашдод зі своїми містами та селами, Ґаза з довколишніми містами та селами—аж до ріки Єгипетської—та узбережжя Середземного моря.
48 У горах вони одержали:
Шамір, Яттір, Соко, 49 Данна, Киріат-Санна (тобто Девір), 50 Анав, Ештемо, Анім, 51 Ґошен, Холон, Ґіло—одинадцять міст і довколишні села.
52 Юдиному коліну дісталися також:
Арав, Дума, Ешан, 53 Янім, Бет-Таппуа, Афека, 54 Хумта, Киріат-Арва (тобто Хеврон) та Зіор—дев’ять міст і довколишні села.
55 Коліно Юдине одержало також міста:
Маон, Кармел, Зиф, Ютту, 56 Єзреел, Йокдеам, Заноа, 57 Каїн, Ґівеа, Тимна—десять міст разом з довколишніми селами.
58 Дісталися Юдиному коліну такі міста:
Халхул, Бет-Зур, Ґедор, 59 Маарат, Бет-Анот і Елтекон—шість міст й прилеглі села.
60 І ще Киріат-Ваал (тобто Киріат-Єарим) і Равва—два міста й прилеглі села.
61 У пустелі вони отримали:
Бет-Араву, Миддін, Секаху, 62 Нібшан, Соляне Місто й Ен-Ґеді—шість міст і прилеглі села.
63 Та не змогли люди Юдиного коліна вигнати євуситів, що мешкали в Єрусалимі. Тож євусити живуть і понині між людьми Юдиного коліна в Єрусалимі.
Народження Іоана Хрестителя
57 Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина. 58 Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею. 59 І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька. 60 Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном». 61 Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали». 62 Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові. 63 Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
64 Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога. 65 І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи. 66 Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
Пророцтво Захарії
67 А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
68 «Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю,
бо прийшов Він, щоб допомогти
народові Своєму і дати йому волю.
69 І Він прислав нам могутнього Спасителя
з дому слуги Свого Давида,
70 як і обіцяв устами святих пророків,
які жили в давнину.
71 Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших
і від влади всіх, хто нас ненавидить,
72 аби виявити милість нашим предкам
і пам’ять про Свій святий Заповіт[a],
73 про клятву, яку Він приніс нашому
предкові Аврааму:
74 визволити нас з-під влади ворогів наших
і дозволити нам служити Йому без страху,
75 а лише зі святістю й праведністю перед Ним
у всі дні життя нашого.
76 Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”,
оскільки прийдеш перед Господом,
аби приготувати шлях Йому
77 і сказати людям Його,
що вони будуть спасенні
через відпущення гріхів їхніх.
78 Через велике милосердя нашого Бога
новий день[b] засяє на нас з висоти,
79 щоб освітити тих,
хто живе під чорною тінню смерті,
і щоб направити стопи наші на шлях миру».
80 Хлопчик ріс і міцнів у дусі. Він лишався в безлюдних місцях, доки не надійде йому час постати перед людьми Ізраїлю.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International