Old/New Testament
Нові скрижалі
10 Сказав тоді мені Господь: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших, і зійди до Мене на гору. Зроби також дерев’яну скриню. 2 Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив, тоді поклади їх до скрині».
3 Тож зробив я скриню з дерева акації і витесав дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Тоді піднявся я на гору з двома скрижалями. 4 І написав Господь на скрижалях ті ж слова, що Він написав першого разу—десять заповідей, які Господь промовив до вас на горі з вогню того дня, коли ви там зібралися. Тоді Господь віддав їх мені. 5 Тоді повернувся я й пішов з гори і поклав скрижалі в скриню, яку виготовив. Там вони лишилися, як і заповів мені Господь.
6 Діти Ізраїля рушили від колодязів народу Яакана до Мосери. Аарон помер і був похований там. Натомість священиком став син його Елеазар. 7 Звідти вони помандрували до Ґудґода, а звідти—до Йотвати, краю водних потоків. 8 Господь призначив тоді рід Левія носити скриню Заповіту Господнього, стояти перед Господом[a] і служити Йому[b], і благословляти ім’я Його. (Вони й донині це роблять). 9 Через це коліно Левія не має власного наділу землі, як інші коліна. Господь—ось його наділ, як Господь Бог його обіцяв йому.
10 Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, як і першого разу. І Господь знову послухав мене й вирішив не губити тебе. 11 Господь сказав мені: «Встань, іди і рушай на чолі народу, і ввійдуть вони, і займуть землю, яку Я пообіцяв батькам їхнім дати їм».
Чого насправді хоче Бог
12 Тепер чого Господь Бог твій хоче від тебе. Тільки того, щоб ти шанував Його, жив, як Він каже, любив Його, служив Йому всім серцем своїм, 13 дотримувався заповідей Господа і Його настанов, які я даю тобі сьогодні на добро.
14 Поглянь, кожен клаптик небес, земля і все на ній належать Господу. 15 То Господу сподобалися батьки твої, і полюбив Він їх і вас обрав з-поміж народів, нащадків їхніх, як це є сьогодні.
16 Вповні віддайте себе Господу[c], відкиньте впертість свою[d]. 17 Бо Господь Бог ваш—це Бог усіх богів і Господь над владиками. Він великий, могутній і страшний Бог, Який не зважає на особи й не бере хабарів. 18 Він захищає вдів і сиріт. Він любить чужинця і дає Йому хліб і одяг. 19 І ви любіть чужинця, бо ви самі були чужинцями в землі Єгипетській.
20 Поклоняйся Господу Богу своєму, бійся Його, служи Йому, будь відданий Йому і Його іменем присягайся. 21 Він єдиний, кого величати маєш, Він Бог твій. Він Той, Хто зробив для тебе все те величне й страшне, що ти бачив на власні очі. 22 Твоїх предків було лише сімдесят, коли прийшли вони в Єгипет, а тепер Господь Бог твій зробив тебе таким численним, як зірки на небі.
Пам’ятай Господа
11 Люби Господа Бога свого і завжди виконуй настанови й накази Його, дотримуйся законів Його та Його заповідей. 2 Пам’ятай сьогодні, що то не діти ваші знали й бачили науку Господа Бога вашого, велич Його, велику силу Його й міць[e] 3 знаки Його та діла, які Він вчинив у Єгипті над фараоном, царем єгипетським і всім його краєм, 4 і що зробив Він з військом єгипетським, з кіньми й колісницями, коли примусив води Червоного моря зімкнутися над ними, коли вони гналися за вами (тож Він остаточно вигубив їх до цього дня), 5 і що робив Він для вас у пустелі, доки ви не прийшли сюди, 6 і що зробив Він якраз посеред Ізраїлю з Датаном та Авірамом, синами Еліава з родини Рувима, коли земля роззявила пащу свою і поглинула їх і разом з ними родини їхні, і намети їхні, і все живе слідом за ними. 7 Ні, то були ви самі, хто бачив усі великі діла, які Господь зробив.
8 Підкоряйтеся кожному наказу, що я даю вам сьогодні, щоб були ви достатньо сильними, щоб увійти й заволоділи землею, якою саме йдете, щоб посісти її, 9 і щоб жити довго на цій землі, що тече молоком і медом, яку Господь пообіцяв віддати вашим батькам і нащадкам їхнім. 10 Бо земля, яку ти посядеш, не схожа на твій колишній дім у землі Єгипетській, де ти сіяв зерно і зрошував її стопами своїми[f] немов город. 11 Земля, якою ти маєш заволодіти,—це земля з горами й долинами зрошуваними дощем небесним. 12 Це земля, про яку дбає Господь Бог твій і за якою стежить невтомно від початку до кінця року.
13 «Якщо ви дотримуватиметеся Моїх заповідей, які Я сьогодні вам даю: любити Господа Бога вашого і служити Йому всім серцем своїм і всією душею, 14 тоді Я дам дощ землі вашій у належний час, осінній дощ і дощ весняний, і ви зберете хліб, молоде вино й оливу. 15 І дам Я траву полям твоїм для худоби, і матимеш ти їжі вволю».
16 Стережися, щоб не спокуситися, не збочити й не служити іншим богам і не поклонятися їм. 17 Бо тоді Господь розлютиться на вас і замкне небеса, і більш не буде дощу, і земля більше не родитиме врожаю. Тоді ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.
18 Пам’ятайте завжди ці мої заповіді і прив’яжіть їх як знак собі на руку й на чоло стрічкою. 19 Навчіть їх дітей своїх, переповідаючи, коли сидите в оселях своїх, коли йдете дорогою, коли лягаєте і встаєте. 20 Напиши їх на одвірках дому свого й на воротах, 21 щоб ви й діти ваші довго жили на землі, яку Господь пообіцяв дати батькам вашим, так довго, як небеса будуть над землею.
22 Якщо будете ви пильно дотримуватись усіх цих заповідей, що я наказую вам виконувати,—любити Господа Бога вашого, жити так, як Він вам велить, лишатися відданими Йому, 23 тоді Господь прожене всі ті народи перед вами, і ви запануєте над народами, численнішими й могутнішими за вас. 24 Кожне місце, куди ступить нога ваша, належить вам. Земля ваша буде від пустелі до Ливану, від ріки Євфрат до Західного моря. 25 Ніхто не встоїть проти вас. Господь Бог ваш змусить боятися вас народи по всій землі, хоч куди б ви пішли, як пообіцяв Він вам.
Вибір Ізраїлю: благословення чи прокляття
26 Бачиш, я даю вам вибір між благословенням і прокляттям: 27 благословенням, якщо ви слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, які я даю вам сьогодні, 28 і прокляттям, якщо ви не слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, якщо збочите з того шляху, яким я заповідаю вам сьогодні йти, якщо підете за іншими богами, яких ви не знаєте.
29 Коли Господь Бог твій приведе тебе в землю, в яку ти входиш, щоб заволодіти нею, мусиш проголосити благословення на горі Ґеризим, а прокляття на горі Евал. 30 Як ти знаєш, ці гори на західному березі Йордану[g], де заходить сонце, в землі ханаанців, що живуть у пустелі біля Ґілґала, поряд з дібровою Море. 31 Як перейдете Йордан, увійдіть і заволодійте землею, що Господь Бог ваш дає вам, і ви заволодієте нею і житимете на ній. 32 Старанно виконуйте всі настанови й накази, що я сьогодні даю вам.
Місця поклоніння Богу
12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. 2 Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. 3 Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.
4 Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. 5 Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. 6 Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. 7 Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.
8 Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. 9 Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. 10 Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.
11 Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. 12 Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)[h]. 13 Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. 14 Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.
15 Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. 16 Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.
17 Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. 18 Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. 19 Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.
20 Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». 21 Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. 22 Можеш їсти все це так само, як лань або оленя[i]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. 23 Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. 24 Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. 25 Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.
26 Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. 27 Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. 28 Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.
29 Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. 30 Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». 31 Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. 32 Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.
Бог посилає Свого Сина
(Мт. 21:33-46; Лк. 20:9-19)
12 Ісус, навчаючи народ, розповів таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 2 Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю. 3 Але орендарі схопили його, побили й відіслали ні з чим. 4 Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі тому розбили голову й безсоромно з нього познущалися. 5 Господар послав третього, але цього орендарі вбили. Знову й знову він посилав слуг, а виноградарі кого з них били, а кого й убивали.
6 З ним лишився тільки улюблений син його. Тож зрештою господар послав сина свого, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 7 Але ж орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 8 Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
9 То що тепер власникові виноградника діяти з ними? Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим. 10 Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули,
став наріжним каменем.
11 Так Господь зробив,
та дивовижно це для нас”».(A)
12 Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу. Тож вони залишили Ісуса та й пішли собі геть.
Цезареві—цезареве, а Богові—Боже
(Мт. 22:15-22; Лк. 20:20-26)
13 Згодом, юдейські лідери підіслали до Ісуса декого з фарисеїв та іродіанців, аби зловити Його на слові. 14 Ті підійшли до Ісуса й сказали: «Вчителю, ми знаємо, що Ти—чоловік чесний, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. Тож скажи нам, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні? Мусимо ми платити їх, чи ні?»
15 Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? Принесіть динар, щоб Я міг подивитися на нього». 16 Коли вони принесли динар, Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». 17 Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю цезареве, а Богу—Боже». Почувши таку відповідь, вивідники були вражені.
Саддукеї намагаються зловити Ісуса на слові
(Мт. 22:23-33; Лк. 20:27-40)
18 Згодом, декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: 19 «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”[a]. 20 От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей. 21 Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. Те ж саме трапилося й з третім братом. 22 Усі семеро мали шлюб з тією жінкою, але всі вони померли, не залишивши дітей. Останньою померла жінка. 23 Отже, в майбутньому житті, після воскресіння з мертвих, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
24 Ісус відповів їм: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої. 25 Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних. 26 А щодо воскресіння з мертвих, то хіба не читали ви в книзі Мойсеєвій, де йдеться про палаючий кущ?[b] Бог сказав Мойсеєві: „Я—Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”(B). 27 Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Тож усі вони—живі. Саме тому ви, саддукеї, глибоко помиляєтесь».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International