Old/New Testament

Ізраїль—Богом обраний народ

7 Коли Господь Бог твій приведе тебе в ту землю, в яку ось-ось ти ввійдеш і яку посядеш, і прожене з-поперед тебе численні народи: хиттитів, ґірґашитів, аморійців, ханаанців, перизійців, хивійців та євуситів—сім народів, численніших і сильніших за тебе. ² Тоді Господь Бог твій віддасть їх тобі на поталу і ти остаточно знищиш їх. Ти не укладатимеш з ними Угоди й не матимеш до них милосердя. ³ Не одружуйся з жодним із них. Не віддавай дочок своїх за синів їхніх і не бери дочок їхніх для своїх синів. ⁴ Бо відвернуть вони дітей твоїх від Мене і служитимуть діти твої богам іншим, і Господь розгнівається на тебе і швидко вигубить тебе.

Знищуйте лжебогів

⁵ Ось що ви маєте зробити їм: поваліть їхні вівтарі, зламайте їхні священні камені^[a], позрізайте стовпи Ашери^[b] і спаліть бовванів їхніх у вогні. ⁶ Бо ти святий народ, що належить Господу Богу твоєму. Господь Бог обрав тебе, щоб був ти найбільш дорогоцінним народом Його з усіх народів на лиці землі. ⁷ Не тому полюбив і обрав вас Господь Бог ваш, що ви найчисленніший з усіх народів. Ні, ви найменший з усіх народів. ⁸ Але тому, що Господь полюбив вас, і Він дотримується обітниці Своєї, яку Він дав предкам вашим, Він вивів вас Своєю могутньою рукою і визволить тебе з неволі, з руки фараона, царя Єгипту.

⁹ Тож пам’ятай, що Господь Бог твій—справжній Бог, Бог вірний, що дотримується Угоди Своєї і палкої любові до тисячного коліна тих, хто любить Його й пильнує заповіді Його. ¹⁰ Але Він відплачує тим, хто ненавидить Його, погибеллю. Того, хто ненавидить Його, Він карає негайно. ¹¹ Тож пильнуй заповіді, настанови і вказівки, які я даю тобі сьогодні.

¹² Якщо ви підкорятиметеся цим настановам і старанно їх виконуватимете, Господь Бог твій буде вірний Угоді любові, яку Він уклав з предками твоїми. ¹³ Він благословить тебе дітьми, поле твоє—добрим врожаєм, Він дасть тобі зерно, молоде вино й оливу, твоїй худобі—телят, твоїм вівцям—ягнят на землі, яку Він поклявся батькам твоїм віддати тобі.

¹⁴ Благословен ти будеш більше за всі народи. Не буде жодного неплідного чоловіка чи жінки серед тебе, неплідної не буде серед худоби твоєї. ¹⁵ Відверне Господь від тебе всі хвороби, особливо згубну чуму єгипетську, якої ти зазнавав, а нашле їх на всіх тих, хто ненавидить тебе. ¹⁶ Вигуби всі народи, які Господь Бог твій віддає тобі на поталу. Не май до них жалю. Не поклоняйся богам їхнім, бо це було б пасткою для тебе.

Господь обіцяє допомогти Своєму народові

¹⁷ Можеш сказати собі: «Ці народи дужчі за мене. Як же я витісню їх?» ¹⁸ Не бійся їх. Пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з фараоном і всім Єгиптом. ¹⁹ Пам’ятай великі кари, які ти бачив, знаки й дива. І велику міць і силу, якою Господь Бог твій вивів тебе. Господь Бог твій те ж зробить з усіма народами, яких боїшся ти.

²⁰ Господь Бог твій і на них нашле шершнів^[c], щоб вигубити тих, хто лишився й ховається від тебе. ²¹ Не бійся їх, бо Господь Бог твій з тобою, великий і страшний Бог, і люди бояться Його. ²² Господь Бог твій поволі вижене народи ці від тебе. Не зможеш ти їх винищити зразу, бо інакше проти тебе примножаться дикі звірі. ²³ Господь Бог твій віддасть тобі на поталу народи ці й посіє розбрат великий між ними, доки ти їх не вигубиш. ²⁴ Віддасть Він у руку твою царів їхніх, і ти й пам’ять про них зітреш. Ніхто не зможе тобі протистояти—ти їх вигубиш.

²⁵ Попалить Він їхніх бовванів. Не зазіхай на срібло й золото, що на них, і не бери його собі; бо то пастка, бо Господь Бог ненавидить бовванів. ²⁶ Не заноси до своєї оселі жодного з бовванів цих, бо інакше тебе вщент вигублено буде, як і їх. Ненавидь і зневажай їх, бо буде їх знищено.

Пам’ятай Господа

8 Дотримуйтеся старанно всіх заповідей, що я вам даю, щоб жили ви й множилися і увійшли, й зайняли землю, яку Господь пообіцяв батькам вашим. ² Пам’ятай увесь той шлях, яким Господь Бог твій вів тебе всі ці сорок років пустелею. Він зробив так, щоб упокорити тебе, випробувати й дізнатися, що на серці в тебе, чи дотримуватимешся Його заповідей. ³ Він упокорив тебе, Він примусив тебе голодувати, Він годував тебе манною, якої не знали ні батьки ваші, ані ти, аби навчити тебе, що не одним лише хлібом живе людина, а живе людина всім тим, що виходить із уст Господа. ⁴ Одяг твій не зносився, ноги твої не спухли за всі сорок років. ⁵ Пам’ятай, що Господь Бог твій навчав тебе так само, як батько навчає і виховує сина свого.

⁶ Тож дотримуйся заповідей Господа Бога твого, ходи дорогами Його й шануй Його. ⁷ Бо Господь Бог твій вводить тебе в добру землю, край потоків і струмків, і підземних джерел, що б’ють на рівнинах і в горах, ⁸ у край пшениці та ячменю, винограду, смокви та гранатів, у край олив і меду, ⁹ у край, де ти їстимеш удосталь хліба, де залізо в скелях, де добуватимеш ти мідь із гір. ¹⁰ Ти матимеш, що їсти досхочу, тож хвали Господа Бога твого за добру землю, що Він тобі дав.

Пам’ятай діла Господні

¹¹ Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні. ¹² Ти завжди їстимеш досхочу, побудуєш добрі оселі і в них заживеш. ¹³ І худоба твоя, й вівці твої розплодяться, і гроші твої помножаться. ¹⁴ Тоді пильнуй, щоб ти не запишався й не забув Господа Бога твого, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі, ¹⁵ Який привів тебе в ту величезну і страхітливу пустелю, повну отруйних змій та скорпіонів, у суху землю, де не було води, Хто пустив для тебе воду зі скелі, ¹⁶ Хто в пустелі тебе нагодував манною, щоб упокорити й випробувати тебе і щоб зрештою все було в тебе гаразд. ¹⁷ Пильнуй, щоб не сказав ти собі: «Мої сила й міць здобули мені всі ці багатства». ¹⁸ Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.

¹⁹ Якщо ж забудеш ти Господа Бога свого й ходитимеш за іншими богами, і їм служитимеш, і поклонятимешся їм, я остерігаю вас сьогодні, що ви загинете напевне, ²⁰ як ті народи, що їх Господь вигублює перед вами, так і ви загинете за те, що не слухали голосу Господа Бога вашого.

Господь буде з Ізраїлем

9 «Слухай, Ізраїлю, сьогодні ти перейдеш Йордан, щоб увійти на свою землю й вигнати народи, більші й дужчі за тебе, з великих міст, у яких укріплення аж до неба. ² Дужий і високий народ анакійці. Ти знаєш, що про них кажуть: „Хто встояти може проти анакійців?” ³ Знай же, що сьогодні Господь Бог твій переходить Йордан перед тобою, немов вогонь всепоглинаючий. Він вигубить їх, Він їх підкорить перед тобою, і ти виженеш їх геть, і вигубиш їх негайно, як Господь пообіцяв тобі.

⁴ Коли Господь Бог твій вижене їх від тебе, не кажи собі: „Через праведність мою привів мене Господь, щоб землю цю зайняти”. Господь проганяє народи ті від тебе за нечестивість їхню. ⁵ Ти займеш землю їхню не тому, що ти праведний і чесний, ні, Господь Бог твій проганяє народи ці перед тобою радше за їхню нечестивість і щоб дотриматися обітниці, яку Він дав батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якову. ⁶ Тож знай, не за праведність твою дає тобі цю добру землю Господь Бог твій, бо ти народ впертий».

Пам’ятай про гнів Господній

⁷ «Пам’ятай, не забувай, як прогнівили ви Господа твого Бога в пустелі. Ви повставали проти Господа від днів, коли залишили землі єгипетські, і до приходу сюди^[d]. ⁸ Ви розгнівали Господа на горі Хорев, і був Господь у гніві Своєму ладен вигубити вас. ⁹ Коли я зійшов на гору, щоб отримати кам’яні скрижалі з Заповітом, що Господь уклав із вами, я лишався на горі сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив. ¹⁰ Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, на яких було написано Його власною рукою. На них були всі ті заповіді, що їх Він промовив до вас на горі, з вогню, того дня, коли вас там було зібрано».

¹¹ Після сорока днів і сорока ночей Господь дав мені дві кам’яні таблиці, скрижалі Угоди. ¹² Господь промовив до мене: «Встань! Мерщій спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Вони швидко повстали проти того, що Я заповів їм робити. Вони вилили собі з металу боввана».

¹³ Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий. ¹⁴ Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».

Золотий тілець

¹⁵ Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди. ¹⁶ Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого—подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам. ¹⁷ Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах. ¹⁸ Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив^[e] через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.

¹⁹ Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу. ²⁰ І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона. ²¹ Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви,—тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.

Мойсей просить Бога простити Ізраїль

²² «І у Тавері, Массі, Ківрот-Гаттааві^[f] прогнівили ви Господа. ²³ Коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа і сказав: „Вставайте і займіть землю, яку Я вам дав”. Та відмовилися ви слухатися веління Господа Бога вашого. Не повірили ви Йому, не слухали голосу Його. ²⁴ Ви бунтували проти Господа з першого дня, як я знаю вас.

²⁵ Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас. ²⁶ Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою. ²⁷ Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх. ²⁸ Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”. ²⁹ Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».

¹⁹ Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.

Сила молитви

(Мт. 21:20-22)

²⁰ Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня. ²¹ Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло». ²² Ісус відповів на те: «Майте віру в Бога. ²³ Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться. ²⁴ Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим. ²⁵ Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на небесах міг простити вам гріхи ваші. ²⁶ [Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших»]^[a].

Звідки влада в Ісуса

(Мт. 21:23-27; Лк. 20:1-8)

^27-28 Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» ²⁹ У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. ³⁰ Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».

³¹ Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа”,—то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” ³² А якщо скажемо: „Від людей”,—то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком). ³³ Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я це все роблю».