Old/New Testament
Мойсей навчає народ підкорятися Закону
4 Ізраїлю, зверни увагу на заповіді й закони, яких я тебе навчаю дотримуватися, щоб жили ви, щоб міг ти процвітати, коли посядеш цю землю, яку Господь, Бог батьків ваших, вам дає. 2 Не додавайте нічого до того, що я вам заповідаю, і не забирайте нічого з цього. Просто пильнуйте заповіді Господа Бога вашого, що я даю вам.
3 Ви бачили на власні очі, що Господь вчинив у Ваал-Пеорі[a], що Господь Бог твій кожного з-посеред тебе вигубив, хто ходив слідом за Ваалом[b] у Пеорі. 4 Але всі ви, хто лишилися з Господом Богом вашим, живі й понині.
5 Поглянь, навчив я вас заповідей і законів, як це Господь Бог мій заповідав, щоб ви виконували на землі, на яку входите, щоб посісти. 6 Дотримуйтесь й виконуйте, бо це покаже мудрість вашу і розум ваш народам, що почують про заповіді ці й скажуть: «Справді, цей великий народ—мудрий і розумний».
7 Бо який інший народ такий великий, щоб богів мав так близько до себе, як Господь Бог наш до нас, хоч коли б ми до Нього взивали? 8 І чи є такий народ великий, щоб заповіти й закони мав такі ж справедливі, як увесь цей Закон, що я сьогодні вам даю? 9 Та будь дуже пильний, щоб не забути те, що очі твої бачили, і щоб усе це в твоєму серці не зів’яло, аж поки ти живеш. Навчи дітей своїх і онуків того, 10 що бачив, коли стояв перед Господом Богом твоїм біля гори Хорев, коли Господь сказав мені: «Збери людей, щоб вони почули слова Мої, і тоді вони навчаться боятися Мене у всі дні життя свого на землі, і дітей своїх вони навчать».
11 Наблизилися ви й стали під горою, і гора та вогнем палала аж до самісінького неба, і була темрява, і хмари, й морок. 12 І Господь промовив із полум’я до вас. Слова ви чули, та постаті не бачили. Тільки голос. 13 Він оголосив вам Свій Заповіт, якого вам належить дотримуватись—десяти заповідей. Тоді Він написав їх на двох кам’яних скрижалях. 14 Господь звелів мені навчати вас законів і правил, щоб ви дотримувались їх на землі, якою заволодієте.
15 Оскільки не бачили ви постаті того дня, коли Господь промовляв до вас із полум’я на горі Хорев, то будьте пильні, 16 щоб не занапастити себе, створивши собі боввана, подоби будь-якої постаті, чоловічої чи жіночої, 17 тварини земної, чи птаха небесного, 18 чи подоби чогось, що по землі плазує або ж будь-якої риби, що плаває в воді. 19 І впевнися, що коли ти дивишся на сонце, місяць і зорі—все військо Небесне[c], не спокусишся вклонитись їм до землі й служити їм. Господь Бог твій віддав їх усім народам і повсюди. 20 Але Господь узяв вас і вивів вас із залізного горнила, (тобто з Єгипту), щоб ви Його власним народом стали, як ви є нині.
21 Однак Господь лихий на мене через вас, і поклявся Він, що я не перейду через Йордан і не ввійду в добру землю, що твій Господь тобі дає як володіння. 22 Бо я помру на цій землі. Я не перейду Йордану, а ви перейдете і посядете ту добру землю. 23 Пильнуйте, щоб не забути Заповіт, який уклав із вами Господь Бог ваш і щоб не створити собі боввана в будь-якій подобі, чого Господь Бог твій заборонив вам робити. 24 Бо Господь Бог твій—вогонь пожираючий, Бог ревнивий!
25 Коли ви матимете дітей і онуків і постарієте на землі цій, і якщо ви розбеститеся й виготовите боввана, подобу чогось, і вчините те, що в очах Господа є злом, і розгніваєте Його, 26 то сьогодні я закликаю небеса й землю свідчити проти вас: скоро ви зникнете з землі, яку посіли, перейшовши Йордан. Недовго ви житимете на ній, бо вщент вас вигублено буде. 27 Господь розпорошить вас між народами. Лишиться вас дуже мало там, хоч би куди вас порозкидав Господь.
28 Там ви служитимете богам, виробленим людськими руками: дереву й каменю—що не бачать, не чують, не їдять і запахів не відчувають. 29 Хоча навіть звідти ви можете шукати Господа Бога свого. Знайдеш ти Його, якщо шукатимеш Його всім серцем своїм і душею всією. 30 Коли ж будеш у біді, коли все це станеться з тобою в дні прийдешні, тоді повернешся ти до Господа Бога свого і слухатимеш Його. 31 Бо Господь Бог твій милостивий. Він тебе не кине і не знищить тебе. Він не забуде Угоди з твоїми батьками, клятви, що Він їм дав.
Думай про величні діла Божі
32 Спитай лише про дні колишні, що були задовго до тебе, ще коли Бог створив людину на землі. Спитай від краю неба аж до краю. Чи було ще щось таке велике? Чи хтось колись чув про щось подібне? 33 Чи чув якийсь народ голос Бога, що промовляв з вогню, як чув ти і живим лишився? 34 А чи намагався будь-який інший бог вибрати свій власний народ з-поміж народів інших, випробовуваннями, чудесними дивами, пробуючи Свою силу являти величні й страшні діла, як Господь Бог ваш вчинив для вас перед вашими очима в Єгипті? 35 Все це явлено було тоді, щоб ти знав—Господь є Бог. Крім Нього—іншого немає. 36 Примусив Він тебе слухати голос Його з небес, щоб навчати тебе, і на землі показав тобі вогонь Свій великий, і почув ти слова Його з вогню.
37 Через те, що любив Він предків твоїх, обрав Він вас, нащадків їхніх, і Сам вивів тебе з Єгипту, Своєю великою силою. 38 Далі Він вижене народи, більші й дужчі за тебе, й приведе тебе, й віддасть тобі землю їхню у власність, як це сьогодні є.
39 Тож сьогодні знай і прийми до серця, що Господь є Бог на небесах угорі й на землі внизу. Іншого немає. 40 Пильнуй Його закони й заповіді Його, які я даю тобі сьогодні, щоб ти і діти твої після тебе жили в достатку, щоб довго жив ти на землі, яку Господь Бог твій дає тобі навіки.
Мойсей вибирає міста-схованки
41 Тоді Мойсей обрав три міста на східному березі ріки Йордан, 42 куди могла б утекти людина, яка ненавмисне когось вбила, без ненависті. Тож вона може втекти до одного з цих міст, щоб лишитися в живих. 43 Везер у пустелі на узвишші, що належав рувимцям, Рамот-Ґілеад, що належав колінові Ґада, і Ґолан у Башані, що належав колінові Манассієвому.
Переднє слово до Закону Мойсеєвого
44 Ось Закон, що його дав Мойсей народові ізраїльському. 45 Це настанови, правила і вказівки, що їх Мойсей проголосив синам Ізраїлю, коли вийшли вони з Єгипту. 46 Це було на східному боці Йордану, в долині навпроти Бет-Пеора, в землі Сихона, царя аморійського, який правив у Хешбоні і якого Мойсей та ізраїльтяни перемогли, коли вийшли з Єгипту. 47 Вони зайняли землю його і землю Оґа, царя Башану, двох царів аморійських, на східному боці Йордану, 48 від Ароера, що на краю долини Арнон, до гори Сиріон, 49 і також усю долину Йордану, на схід від ріки Йордан, аж до Мертвого моря, до підніжжя Пізґи.
Десять заповідей
5 Скликав Мойсей весь народ ізраїльський і сказав їм: «Послухай, Ізраїлю, ці настанови й закони, що я виголошую тобі сьогодні. Вивчи їх і старанно дотримуйся. 2 Господь Бог наш уклав з нами Угоду на горі Хорев. 3 Господь не з нашими батьками уклав цю Угоду, а з нами, хто є тут сьогодні. 4 Віч-на-віч говорив з вами Господь із вогню на горі. 5 Я стояв тоді між Господом і вами, щоб проголосити вам слово Господа, бо налякані ви були вогнем і не зійшли на гору. Господь сказав:
6 „Я—Господь Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.
7 Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.
8 І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. 9 Не поклоняйся ані служи їм, бо Я—Господь твій, ревнивий Бог[d], Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. 10 Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.
11 Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.
12 Дбай про дотримання дня суботнього, щоб святити його, як Господь Бог твій заповів тобі. 13 Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. 14 Та сьомий день—це субота для Господа, твого Бога. Не виконуйте ніякої роботи: ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина: ані віл твій, ані віслюк, ані жоден чужинець, що живе по містах твоїх, щоб раб твій і рабиня твоя відпочивати могли, як і ти. 15 Пам’ятай, що сам ти був рабом у землі Єгипетській, що Господь Бог твій вивів тебе звідти Своєю сильною рукою, простягнутою правицею. Саме через те Господь Бог твій заповів тобі дотримуватися дня суботнього[e].
16 Шануй батька і матір свою, як Господь Бог твій заповів тобі, щоб довшими були твої дні, щоб добре було тобі на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.
17 Не вбивай.
18 Не чини гріх перелюбу.
19 Не кради.
20 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.
21 Не зазіхай на дружину ближнього свого. Не зазіхай на оселю ближнього свого чи його поля, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині”».
Страх Божий
22 Господь промовив заповіді ці голосом гучним для всієї вашої громади на горі з полум’я, хмари й темряви і більше Він нічого не додав. Написав Він їх на двох кам’яних скрижалях і дав мені.
23 Як почули ви голос із темряви, коли гора палала вогнем, ви приступили до мене, всі вожді колін ваших і всі старійшини ваші. 24 Ви сказали: «Господь Бог наш показав нам славу Свою і Свою велич, чули ми голос Його з вогню. Сьогодні побачили ми, що Господь може говорити з людиною, і та лишиться живою[f]. 25 Чого ж нам вмирати тепер? Адже вогонь цей величезний пожере нас. Якщо ми й далі слухатимемо голос Господа Бога нашого, ми помремо. 26 Хіба ж колись хтось із смертних чув голос Бога живого, як ми, і лишився живим? 27 Ти сам підійди й почуй усе те, що Господь Бог наш хоче сказати нам. Тоді розповіси нам усе, що Господь Бог наш мовив до тебе, а ми вислухаємо і зробимо це».
Господь промовляє до Мойсея
28 Господь почув слова ваші, коли промовляли ви до мене, і сказав мені Господь: «Чув Я слово, яке цей народ сказав тобі. Все, що вони говорили—добре. 29 Якби ж то вони завжди боялися Мене й дотримувалися всіх заповідей Моїх, щоб усе було в них добре, і в дітей їхніх повік!
30 Іди скажи їм: „Поверніться до наметів своїх”. 31 А сам лишайся тут, зі Мною, Я дам тобі всі заповіді, настанови і вказівки, яких ти їх навчиш, щоб вони виконували їх на землі, яку Я даю їм у власність.
32 Тож старанно виконуйте все, що Господь Бог ваш заповідає вам. 33 Живіть так, як Господь Бог ваш наказав, щоб жили ви, щоб добре все було, щоб був достаток і довгий вік вам на землі, яку посядете ви».
Завжди любіть Бога і слухайтеся Його!
6 Ось заповіді, настанови і вказівки, які Господь Бог ваш наказав навчити вас виконувати на землі, якою ви ось пройдете і яку посядете. 2 Шануй Господа Бога твого, ти і діти твої завжди, дотримуючись усіх Його настанов і заповідей, які я переповідаю тобі, щоб жив ти довго. 3 Слухай же, Ізраїлю, і старанно виконуй, щоб усе було в тебе добре, і щоб стали ви численними, як Господь Бог батьків твоїх обіцяв тобі на цій землі, що тече молоком і медом.
4 Слухай же, Ізраїлю. Господь—наш Бог. 5 Люби Господа Бога нашого всім серцем своїм і всією душею своєю, і з усією силою своєю. 6 Завжди пам’ятай заповіді, що я даю тобі сьогодні. 7 Навчи дітей своїх. Говори про них, коли сидиш у домі своєму й коли дорогою йдеш, коли лежиш, коли встаєш. 8 Прив’яжи їх на руку собі, як знак, і носи пов’язку на чолі. 9 Напиши їх на одвірках дому твого і на брамі своїй[g].
10 Коли приведе тебе Господь Бог твій у землю, що обіцяв батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову віддати тобі, у великі й багаті міста, яких ти не будував, 11 у будинки, повні всілякого добра, якого ти не збирав, до криниць, яких ти не копав, до виноградників та оливкових гаїв, яких ти не садив, коли ти поїси, й наїсися досхочу, 12 подбай про те, щоб не забути Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі.
13 Шануй Господа Бога твого і служи Йому, і присягайся іменем Його. 14 Не ходи за іншими богами, богами довколишніх народів. 15 Бо Господь Бог твій, Який поруч тебе,—ревнивий Бог[h], аби ж Господь Бог твій не розгнівався на тебе й не знищив тебе з поверхні землі.
16 Не спокушайте Господа Бога свого, як спокушали ви Його біля Масси[i]. 17 Підкоряйся заповідям Господа Бога твого, настановам Його і законам. 18 Роби те, що є правильне й добре в очах Господа Бога твого, і ти процвітатимеш, увійдеш у добру землю й посядеш її, ту землю, яку Господь пообіцяв батькам твоїм 19 і з якої вигнав усіх твоїх ворогів, як і пообіцяв Він.
Дітям розповідайте про діла Божі
20 У майбутньому твоя дитина може спитати тебе: «Що то за накази, настанови і вказівки, що їх Господь Бог наш вам заповів? 21 Тоді ти скажеш своїй дитині: „Були ми рабами фараона, царя Єгипту, але Господь вивів нас із Єгипту Своєю могутньою рукою. 22 І перед нашими очима Господь творив великі й страшні знаки й дива проти Єгипту, фараона і всього його дому. 23 І вивів Він нас звідти сюди, щоб дати нам землю, яку Він пообіцяв предкам нашим. 24 Він наказав нам дотримуватися всіх цих настанов, щоб шанувати Господа Бога нашого, щоб добре нам було завжди, щоб нам лишитися живими, як це є сьогодні. 25 Господь Бог наш вважатиме нас праведними, якщо ми старанно дотримуватимемося всіх заповідей, як Він нам і наказав”».
Ісус в’їжджає до Єрусалиму як Цар
(Мт. 21:1-11; Лк. 19:28-40; Ін. 12:12-19)
11 1-2 Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у містах Ветфаґія та Віфанія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив.: Відв’яжіть його й приведіть сюди. 3 А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?”—то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
4 Отож учні пішли до села й, знайшовши віслючка, припнутого до дверей на вулиці, відв’язали його. 5 Дехто з людей, які стояли там, запитали їх: «Що ви робите? Навіщо віслючка відв’язуєте?» 6 Та учні відповіли, як Ісус їх навчив, тож люди дозволили їм забрати віслючка. 7 Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг, а Ісус сів на нього верхи.
8 Багато хто з людей стелили на дорозі свій одяг, а інші—зелене віття, зрізане в лузі. 9 Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна![a] Благословенний Той,
Хто приходить в ім’я Господнє!(A)
10 Благословенне царство батька нашого Давида!
Осанна Богу в небесах!»
11 Увійшовши до Єрусалиму, Ісус ступив у храм і оглянув усе навколо. Але оскільки було вже пізно, Він вирушив із дванадцятьма апостолами до Віфанії.
Ісус проклинає фіґове дерево
(Мт. 21:18-19)
12 Наступного дня, коли Ісус вирушав з Віфанії, Він дуже зголоднів. 13 Побачивши ряснолисте фіґове дерево, Він підійшов подивитися, чи не знайдеться на ньому плодів. Та наблизившись, Ісус не побачив на дереві нічого, крім самого листя, оскільки була не та пора, коли родить фіґове дерево. 14 Тоді ж Ісус промовив до дерева: «Нехай же повік більше ніхто не їсть плодів твоїх!» Та учні Його те чули.
Ісус у храмі
(Мт. 21:12-17; Лк. 19:45-48; Ін. 2:13-22)
15 У Єрусалимі Ісус зайшов у двір храму, і почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи міняйл та лави тих, хто продавав голубів. 16 І не дозволяв нікому нічого проносити через храм. 17 Потім Ісус почав навчати людей, промовляючи: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви для всіх народів”(B), а ви перетворили його на розбійницьке кубло!(C)» 18 Головні священики та книжники почули те й почали обмірковувати, як убити Ісуса, бо боялися Його, адже весь народ був вражений Його наукою.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International