Old/New Testament
Рік відпочинку
25 І мовив Господь Мойсею на горі Синай: 2 «Скажи дітям Ізраїлю: „Коли ввійдете до землі, що Я даю вам, то земля мусить спочивати, маючи суботу, щоб вшанувати Господа. 3 Шість років поспіль можеш засівати поле і шість років поспіль можеш обрізати виноградник, збираючи його плоди. 4 А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, субота, щоб вшанувати Господа. Поля не засіватимеш і виноградника не обрізатимеш. 5 Не збирай врожаю, що вродить сам по собі, і не збирай винограду з необрізаної лози. Це буде рік цілковитого спокою для землі.
6 І те, що земля вродить сама за рік суботній, буде вам на поживу: для тебе й слуг, і служниць, твоїх наймитів і чужинця, що живе в тебе, 7 твоєї худоби і дичини, що є в землі твоїй. Все, що вродить, піде на поживу і всього цього буде вдосталь.
Ювілейний рік
8 Відрахуй сім разів по сім років разом із сімома суботніми роками, щоб цей термін складав сорок дев’ять років. 9 І засурмиш голосно в баранячий ріг десятого дня сьомого місяця в день очищення. Сурмитимеш по всій землі. 10 І оголосиш п’ятдесятий рік особливим, і оголосиш волю всім, хто живе на землі. І буде він Ювілейним роком для вас. І кожен із вас повернеться до свого господарства, і кожен повернеться до своєї родини. 11 І буде п’ятдесятий рік для вас Ювілейним. Не сійте нічого й не жніть те, що саме вродить, і не збирайте з необрізаної лози, 12 оскільки це Ювілей. І буде він для вас священним. І їстимете з поля те, що воно вродить. 13 Ювілейного року кожен з вас повернеться до своєї власності[a].
14 Якщо продаси щось зі своєї власності ближньому своєму або ж придбаєш у нього, не обдурюйте одне одного. 15 Купуватимеш у ближнього свого відповідно до кількості років, що залишилися до наступного Ювілею. А той продаватиме тобі відповідно до кількості років і жнив, що лишилися. 16 Що більше років лишилося, то більшу ціну й встановлюватимеш, а що менше років, то меншу ціну встановлюватимеш, бо продає він тобі кількість жнив. 17 Не обдурюйте одне одного, побійтеся Бога вашого, бо Я є Господь Бог ваш.
18 Дотримуйтеся Моїх законів, пам’ятайте Мої настанови й виконуйте їх, щоб жити вам безпечно на своїй землі. 19 І земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу, і житимете на ній безпечно.
20 Якщо ж спитаєте: „Що ми їстимемо сьомого року, якщо не сіятимемо й не збиратимемо врожаю?”— 21 то Я дам вам Своє благословення на шостий рік і земля вродить врожай, якого вистачить на три роки. 22 Як будете сіяти на восьмий рік, то ще їстимете зі старого врожаю аж до дев’ятого року, поки не достигне новий врожай.
Закони про володіння землею
23 Землю не можна продавати назавжди, бо земля належить Мені. Ви ж лише чужинці й подорожні, що живуть у Мене. 24 По всій країні, що володієте нею, ви мусите давати можливість викупу землі. 25 Якщо хтось із братів твоїх зубожіє й продасть частину своєї землі, то його близький родич мусить прийти й викупити те, що той продав. 26 Якщо він не має близьких родичів, але сам знайде достатньо грошей, щоб викупити землю самому, 27 тоді нехай порахує роки відтоді, як продав її, і поверне решту тому, кому він продав її, і тоді повернеться на свою землю. 28 Але якщо не спроможеться рука його на ті кошти, щоб повернути землю, то продане ним залишиться в руках того, хто купив, аж до ювілейного року. В Ювілейний рік землю буде звільнено, і він повернеться до своєї власності.
29 Якщо хтось продасть дім в обнесеному муром місті, то викупити його зможе в межах одного року після продажу. Він має право викупу протягом року. Його право на відшкодування обмежується цим терміном. 30 Якщо до кінця року будинок не викуплено, то цей будинок в обнесеному муром місті перейде в постійну власність того, хто купив його, а також його нащадків і в Ювілейний рік не звільниться. 31 Житло в поселеннях, що не мають муру, вважається нарівні з земельним наділом. Його можна викупати, і воно звільнятиметься в Ювілейний рік.
32 Щодо міст левитів, то в містах, що належать їм, левити завжди можуть викупити свій дім. 33 Якщо хтось із левитів не викупить свій дім, то дім, що продано в місті, звільниться в Ювілейний рік, бо житло в містах левитів—це їхня власність серед дітей Ізраїлю. 34 Та землю навколо їхніх міст продавати не можна, оскільки вона у вічному їхньому володінні.
Закони для рабовласників
35 Якщо брат твій зубожіє і не зможе утримувати себе, допоможи йому, як чужинцю й перехожому, щоб він міг жити в тебе. 36 Ти не повинен мати з нього зиску, побійся Бога, щоб брат твій міг жити з тобою. 37 Не бери відсотків з грошей, що позичаєш, і хліб йому давай не заради вигоди. 38 Я є Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб віддати вам землю Ханаанську і щоб бути вашим Богом.
39 Якщо брат твій зубожіє і продасться тобі, то не примушуй його працювати, як раба. 40 Нехай він буде в тебе за наймита, як чужинець живе в тебе; і служитиме він тобі аж до Ювілейного року. 41 Тоді нехай іде від тебе, він і діти його, і нехай повертаються до своєї землі, до власності своїх пращурів. 42 Бо вони—Мої раби. Я вивів їх із землі Єгипетської. Вони не повинні бути продані в неволю. 43 Не будь жорстоким до цієї людини, побійся Бога свого.
44 І нехай твій раб і рабиня будуть з навколишніх народів. Купуйте рабів і рабинь із них. 45 Можеш також купувати дітей чужинців, які живуть у вас або з їхніх родин, що народились у вашій землі. Вони стануть твоєю власністю, 46 і зможеш передавати їх у спадщину своїм дітям після себе, як власність на віки. Вони можуть стати вашими рабами. Але не будьте жорстокими до братів своїх, до будь-кого з дітей Ізраїлю.
47 Якщо чужинець або поселенець, що живе у тебе, збагатіє, а брат твій поруч зубожіє і продасться чужинцю або поселенцю, що живуть серед вас або комусь із роду чужинця, 48 то після того, як його продано, його можна буде викупити. Хтось із братів може його викупити. 49 Чи його дядько, чи двоюрідний брат можуть викупити його, або хтось із близьких родичів з його родини можуть викупити його. Можливо, й сам він, зібравши грошей, зможе звільнитися.
50 Він мусить разом із тим, хто купив його, порахувати роки з того часу, як продався, до Ювілейного року, і вартість його звільнення буде відповідною до кількості років. Він мусить бути наймитом. 51 І якщо ще багато років залишилося, то відповідно до цього та ціни за нього він мусить повернути вартість свого звільнення. 52 Якщо ж мало років залишилося до Ювілейного року, то він мусить заплатити за своє звільнення залежно від часу, що залишився. 53 І житиме він у чужинця всі ці роки як наймит. І чужинець не повинен бути жорстоким до нього в очах твоїх.
54 Але якщо він не викупиться сам у той чи інший спосіб, то він і діти його стануть вільними в Ювілейний рік. 55 І це через те, що діти Ізраїлю—Мої раби. Вони—Мої раби, Я вивів їх із землі Єгипетської. Я—Господь Бог ваш”.
23 У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав: 24 «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти—Божий Святий!»
25 Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього». 26 Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього. 27 Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!» 28 Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.
Зцілення багатьох
(Мт. 8:14-17; Лк. 4:38-41)
29 Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пішли разом з ними. 30 Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу. 31 Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.
32 Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим. 33 Усе місто зібралося під дверима. 34 Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий[a].
Ісус вирушає в інші міста
(Лк. 4:42-44)
35 Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився. 36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають». 38 Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов». 39 Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.
Зцілення прокаженого
(Мт. 8:1-4; Лк. 5:12-16)
40 Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». 41 Перейнявшись милосердям[b], Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» 42 Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим. 43 Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому: 44 «Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику[c], та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей[d]. Це й буде свідченням твого одужання».
45 Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International