Old/New Testament
Очищення від корости
14 І мовив Господь Мойсею: 2 «Ось який буде закон для хворого на коросту на час його очищення. Його приведуть до священика. 3 Священик мусить вийти з табору, і якщо він подивиться й побачить, що хворий на коросту зцілився, 4 то мусить наказати принести два диких чистих птахи, деревини кедру, червону стрічку та іссоп для того, хто має очиститися. 5 І мусить священик наказати зарізати одного птаха в глиняній посудині над протічною водою. 6 І візьме він живого птаха, кедрового дерева, червону стрічку, вмочить у кров птаха, якого зарізали над протічною водою, 7 і покропить сім разів того, хто очищається від корости. І оголосить тоді його чистим, і пустить живого птаха понад полем.
8 І випере тоді той, хто очищається, своє вбрання й поголить все волосся на собі, й викупається в воді. І тоді він стане чистим. І лише після цього він може ввійти до табору, але нехай не входить до свого намету протягом семи днів. 9 На сьомий день йому слід поголити все волосся: голову, бороду, брови. Він мусить поголити геть усе волосся на собі. І мусить випрати своє вбрання й викупатися у воді. І тоді він стане чистим.
10 Восьмого дня йому слід узяти двох баранів без вади й одну однолітню вівцю без вади. І ще шість кварт[a] найкращого борошна, змішаного з олією, для хлібної жертви і один лоґ[b] оливи. 11 І мусить священик, який очищає, привести чоловіка з цими пожертвами до Господа перед входом до намету зібрання. 12 І мусить тоді священик узяти одного з баранів і віддати його як жертву відшкодування та лоґ оливи й принести це в жертву колихання перед Господом. 13 І мусить він забити барана на тому місці, де забивають жертви очищення та всеспалення у Святому місці, бо жертва відшкодування, як і жертва очищення, належить священику. Це найсвятіше.
14 І візьме священик трохи крові жертви за провину, і помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець правої ноги. 15 І візьме тоді священик з лоґа трохи оливи і виллє її собі на ліву долоню. 16 Тоді священик вмочить свого пальця правої руки в оливу, що на лівій долоні, й покропить пальцем оливу сім разів перед Господом. 17 Рештою оливи, що на долоні, священик помастить мочку того, хто очищається, його правий палець правиці й великий палець правої ноги, поверх крові жертви за провину. 18 Оливою, що залишилася на долоні священика, він намастить голову того, хто очищається. І таким чином священик очистить його перед Господом.
19 Тоді священик принесе жертву очищення й очистить того, хто очищається, від його нечистоти. І заб’ють після цього жертву всеспалення. 20 І покладе священик жертву всеспалення й хлібну жертву на вівтар, і очистить його священик, і тоді він стане чистим.
21 Але якщо той чоловік бідний і не може дати багато, тоді нехай візьме одного барана в жертву відшкодування. Це буде жертва колихання для його очищення. І ще дві кварти[c] найкращого борошна, змішаного з оливою для хлібної жертви і лоґ оливи. 22 А ще дві горлиці або два молодих голуби, на яких він спроможний. Одне буде для жертви очищення, а друге—для жертви спалення.
23 На восьмий день він мусить принести їх священикові для свого очищення до входу до намету зібрання перед Господом. 24 І візьме тоді священик барана для жертви відшкодування та лоґ оливи, і принесе їх як жертву колихання перед Господом. 25 І заріжуть тоді барана в жертву за провину, і священик візьме трохи крові жертви відшкодування, помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець його правої ноги. 26 І наллє священик трохи оливи собі на ліву долоню. 27 І покропить він пальцем своєї правиці оливою, що на його долоні, сім разів перед Господом. 28 І візьме тоді священик трохи оливи зі своєї долоні й помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець його правої ноги там, де помастив він кров’ю жертви відшкодування. 29 Рештою оливи, що на його долоні, священик помастить голову того, хто очищається, щоб очистити його перед Господом.
30 І принесе він одну з горлиць або одного з молодих голубів, що буде під рукою: 31 одного в жертву очищення, а одного в жертву всеспалення разом із хлібною жертвою. І так священик очистить його від гріха перед Господом. 32 Це закон для того, в кого короста, і він не може давати постійні пожертви очищення».
Проказа на оселі
33 І мовив Господь Мойсею та Аарону: 34 «Як увійдете до землі Ханаанської, що даю Я вам у володіння, і наведу Я плісняву на дім, що у володінні вашому, 35 то власник того дому мусить прийти до священика і сказати: „Я помітив щось на зразок плісняви в своєму домі”.
36 І накаже тоді священик, щоб винесли все з дому, перш ніж він прийде оглянути плісняву, щоб усе в домі не стало нечистим. Тоді священик піде оглянути дім. 37 І якщо, оглядаючи плісняву, священик побачить, що на стінах вона виглядає, як руді чи зелені плями, немов заглибини в стіні, 38 то священик мусить вийти з дому й замкнути дім на сім днів.
39 На сьомий день священик мусить знову прийти й оглянути дім. Якщо пліснява розійшлася по стінах дому, 40 то священик мусить наказати, щоб повиймали те каміння з пліснявою й повикидали його геть за місто в нечисте місце. 41 І нехай тоді обдеруть увесь дім зсередини й повикидають глину, що поздирали, за місто в нечисте місце. 42 І нехай візьмуть нове каміння й повкладають натомість, а свіжою глиною пообмазують дім.
43 Якщо пліснява повернеться й зацвіте по хаті після того, як повиймали каміння, поздирали глину й натомість помастили свіжою, 44 то священик мусить прийти й оглянути. Якщо пліснява розійшлася по оселі, то це зараза, що руйнує дім. Він нечистий. 45 Цей дім слід розламати, а каміння, дерево і всю глину повикидати поза табором в нечисте місце. 46 І кожен, хто ввійде в оселю протягом того часу, що вона була замкнена, буде нечистий до вечора. 47 Хто спав у ній, мусить випрати свій одяг. І хто їв у домі, мусить випрати свій одяг.
48 Якщо священик прийде й побачить, що пліснява не розійшлася по оселі після того, як помазали її знову, то священик оголосить її чистою, бо пліснява пройшла.
49 І щоб очистити дім, він мусить узяти два птахи, деревини кедра, червону стрічку й іссоп. 50 Він мусить зарізати одного птаха в глиняній посудині над протічною водою. 51 А тоді мусить він узяти деревину кедра, іссопу, червону стрічку й живого птаха і занурити в кров зарізаного птаха і в протічну воду. А потім покропити оселю сім разів. 52 І так очистить він дім пташиною кров’ю, протічною водою, живим птахом кедровим деревом, іссопом і червоною стрічкою. 53 І відпустить він тоді живого птаха за містом у чисте поле. І так він очистить дім, і дім буде чистий.
54 Це закон про всіляку болячку на тілі, коросту, 55 про плісняву на одязі і в оселі, 56 запалення, лишай чи світлі плями на тілі, 57 що вчить, коли що є нечисте, а коли чисте. Це закон про коросту та плісняву».
51 Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
52 Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине. 53 Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять легіонів[a] Ангелів. 54 Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні». 55 Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. 56 Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
Ісус перед Синедріоном
(Мк. 14:53-65; Лк. 22:54-55, 63-71; Ін. 18:13-14, 19-24)
57 Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика Каяфи, у якого зібралися книжники та старійшини. 58 А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика. Увійшовши до подвір’я, він сів разом зі слугами, щоб побачити, що станеться надалі з Ісусом.
59 Головні священики й весь Синедріон[b] намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть. 60-61 Та нічого в них не вийшло, хоча лжесвідків було чимало. Під кінець прийшли ще двоє і сказали: «Ось Його слова: „Я можу зруйнувати цей храм Божий і знов відбудувати його за три дні”».
62 І тоді встав первосвященик і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?» 63 Та Ісус мовчав. Первосвященик наполягав: «Заклинаю Тебе владою Господа Живого, правду скажи нам, чи Христос Ти, Син Божий?»
64 І відповів Йому Ісус: «Так, це Я. Та ось вам Мої слова: в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Господа Всевишнього. І наближатиметься Він в хмарах небесних». 65 Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього! 66 Що скажете на це?» І всі разом гукнули: «Він винен і заслуговує на смерть!»
67-68 Деякі з людей почали плювати Ісусу в обличчя й бити Його кулаками. Інші били Його по щоках, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк[c], Христосе, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»
Петро зрікається Ісуса
(Мк. 14:66-72; Лк. 22:56-62; Ін. 18:15-18, 25-27)
69 Тим часом, Коли Петро сидів на подвір’ї, до нього підійшла одна з служниць первосвященика й сказала: «Ти також був з Ісусом Ґалилеянином». 70 Та Петро заперечував, мовивши перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш!» 71 Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та коли ж він підійшов до воріт, його помітила інша жінка й гукнула до всіх: «Цей чоловік був з Ісусом Назаретянином!» 72 І знову Петро заперечив цьому: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» 73 Але негайно люди, які стояли осторонь підійшли до нього і мовили: «Безперечно, ти один із них, адже твоя вимова виказує тебе». 74 Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» І тієї ж миті проспівав півень.
75 І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене». Тоді він пішов геть, гірко ридаючи.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International