Old/New Testament

Жертви й приношення

1 Господь покликав Мойсея і говорив з ним із намету зібрання. Він мовив: ² «Поговори з дітьми Ізраїлю й скажи їм: „Коли хтось із вас приноситиме в жертву Господу якусь домашню тварину, то вона мусить бути зі стада чи отари.

³ Якщо це буде жертва всеспалення великої худоби, то нехай принесе в жертву бичка без вади. Нехай приведе його до входу до намету зібрання, щоб він міг бути прийнятий перед Господом. ⁴ І мусить покласти він свою руку на голову жертви всеспалення, щоб вона була прийнята заради його очищення від гріха.

⁵ І нехай заб’є бичка перед Господом, а Ааронові сини, священики, принесуть кров і покроплять нею з усіх боків вівтар, що біля входу до намету зібрання. ⁶ І нехай тоді здере з бичка шкуру й розрубає його на шматки. ⁷ Сини священика Аарона нехай розпалять вогонь і підкладають дрова. ⁸ І нехай тоді Ааронові сини, священики, покладуть шматки, голову й жир на дрова, що палають на вівтарі. ⁹ І тоді слід вимити нутрощі й гомілки в воді, і священик нехай спалить усе це на вівтарі. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.

¹⁰ Якщо його принесення для жертви всеспалення—з отари овець або кіз, то нехай принесе самця без вади. ¹¹ І нехай заб’є його перед Господом з північного боку жертовника. І сини Ааронові, священики, покроплять його кров’ю вівтар з усіх боків. ¹² Тушу треба розрубати на шматки, і священик покладе їх, голову й жир на дрова, що палають на вівтарі. ¹³ Нутрощі й гомілки нехай обмиє водою. Священик принесе все це і спалить на вівтарі. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.

¹⁴ Якщо хтось принесе в жертву всеспалення Господу якусь пташину, то нехай приносить горлицю або молодих голубів. ¹⁵ Священик мусить принести її на вівтар і, скрутивши шию, спалити на вівтарі, а кров мусить бути зціджена на стіну жертовника. ¹⁶ Тоді нехай він виріже під хвостом і разом з зобом^[a] кине біля жертовника зі східного боку, куди змітають попіл. ¹⁷ І нехай священик розітне її, розтягнувши за крила, але не розділяючи навпіл. Тоді спалить її на вівтарі на дровах у вогні. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.

Хлібна жертва

2 Коли хтось приносить хлібну жертву Господу, то його жертва мусить бути з добірного борошна. Нехай наллє в неї оливи й додасть ладану. ² І нехай принесе тоді це Аароновим синам, священикам. І візьме священик звідти повну пригорщу того добірного борошна з оливою і з усіма пахощами, і спалить його на вівтарі як хлібну жертву, як дар, пахощі, приємні Господу. ³ Залишки хлібної жертви нехай будуть Ааронові та його синам як найсвященніша частина із пожертв Господу.

Жертва з випічки

⁴ Коли приносиш жертву хлібну, випечену в печі, то опрісноки мусять бути з найкращого борошна: опрісноки змішуються з оливою, а прісні коржі змащуються оливою.

⁵ Якщо приносиш жертву, і це хлібне приношення буде смажене на пательні, то воно мусить бути з найкращого борошна, змішаного з оливою і без закваски. ⁶ Розламай його на шматки й полий оливою. Це хлібна жертва.

⁷ Якщо пожертва твоя—це хлібне приношення, випечене на пательні, то воно мусить бути випечене з найкращого борошна з оливою.

⁸ Коли приносиш Господу таким чином приготовлені хлібні жертви, то запропонуй їх священику, а той принесе їх на вівтар. ⁹ Тоді священик візьме належну міру і спалить на вівтарі як хлібну жертву, як дар, пахощі, приємні Господу. ¹⁰ Залишки хлібної жертви нехай будуть Ааронові та його синам як велика святиня із жертв Господніх.

¹¹ І не принось Господу ніякої заквашеної хлібної жертви, бо ні квасного, ні меду не можна спалювати в дар Господу. ¹² Можеш приносити їх Господу як жертву від першого врожаю, та не слід приносити їх на вівтар як приємні пахощі. ¹³ Будь-яку хлібну жертву мусиш посолити. Не нехтуй в своїх хлібних жертвах сіллю твоєї Угоди з Богом. З кожною своєю жертвою принось сіль.

Хлібна жертва з першого врожаю

¹⁴ Якщо приносиш хлібну жертву Господу з першого врожаю, то принось розтовчені колоски, підсмажені на вогні як хлібну жертву з першого врожаю. ¹⁵ Полий це оливою і додай ладану. Це—хлібна жертва. ¹⁶ Священик мусить спалити розтовчене зерно з оливою та всім ладаном. Це дар Господу.

Мирна жертва

3 Якщо чоловік приносить Господу мирну жертву, то нехай це буде бичок, чи корова зі стада, але ця тварина повинна бути без вади. ² І хай покладе руку на голову своєї жертви й заб’є її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини, священики, мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. ³ Тоді нехай принесе з мирної жертви як дар Господу жир, що вкриває нутрощі, і жир, що навколо нутрощів, ⁴ і обидві нирки й жир, що навколо них, нижче м’язів спини, а також кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками. ⁵ І спалять це Ааронові сини на вівтарі разом із жертвою всеспалення, що на дровах у вогні. Це дар, пахощі, приємні Господу.

⁶ Якщо він приносить мирну жертву Господу зі своєї отари, то мусить принести в жертву самця або самицю без вади. ⁷ Якщо з овець він приносить жертву свою, то нехай поставить її перед Господом. ⁸ І мусить покласти руку на голову своєї жертви й заколоти її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. ⁹ Потім хай принесе весь жир з мирної жертви як дар Господу. Це той жир, що відрізається від хребта, і той, що вкриває нутрощі і жир, що навколо них, ¹⁰ обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками. ¹¹ І спалить це священик на вівтарі як поживу, як їстівну жертву, як дар Господу.

Козел у мирну жертву

¹² Якщо він приносить у жертву козла, то мусить поставити його перед Господом. ¹³ Тоді нехай покладе руку йому на голову й заколе його перед входом до намету зібрання, а Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. ¹⁴ І мусить він принести з нього жертву всеспалення Господу—жир, що вкриває нутрощі, і весь жир, що навколо них, ¹⁵ обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. І мусить він видалити її разом з нирками. ¹⁶ І спалить це священик на вівтарі як поживу, як жертву всеспалення—приємні пахощі. Весь жир належить Господу.

¹⁷ Це настанова на віки вічні для ваших поколінь і всіх ваших осель: „Не їжте ніякого лою, ані якої крові”».

Ісус передрікає руйнування Єрусалимського храму

(Мк. 13:1-31; Лк. 21:5-33)

24 Коли Ісус вийшов з подвір’я храму і пішов далі, до Нього підійшли учні, щоб показати Йому храмові будівлі. ² Та Ісус сказав їм: «Чи бачите ви всі ці споруди? Істинно кажу вам: у майбутньому, каменя на камені тут не залишиться: все буде зруйноване»^[a].

³ Згодом, коли Ісус знаходився на Оливній горі, учні Його прийшли і наодинці спитали Ісуса: «Скажи нам, коли це станеться? І яке буде знамення Твого повернення й приходу кінця світу?» ⁴ У відповідь Ісус мовив до них: «Стережіться, щоб ніхто вас не обдурив. ⁵ Бо чимало прийде людей, які користуватимуться іменем Моїм, кажучи: „Я—Христос”,—і багатьох вони обдурять.

⁶ Як почуєте ви відлуння близьких боїв, та дізнаєтеся про віддаленні битви, не лякайтеся; це неодмінно має статися, але це ще не кінець. ⁷ Народ повстане проти народу, а царство—проти царства. Прийде голод, й землетруси траплятимуться в різних кінцях світу. ⁸ Та все це буде лише початком мук і страждань, то лише перші перейми, на зразок тих, що жінка має під час пологів. ⁹ Люди пойдуть проти вас, та віддадуть на страждання і смерть. Вас ненавидітимуть усі народи за те, що ви йшли за Мною.

¹⁰ В той час багато людей зневіриться та відцурається своєї віри. Вони зраджуватимуть і ненавидітимуть одне одного. ¹¹ І з’явиться багато лжепророків, й обдурюватимуть багатьох людей. ¹² Через те, що запанує беззаконня, любов у багатьох віруючих охолоне. ¹³ Але той, хто витерпить усе до кінця, врятується.

¹⁴ І ця Добра Звістка, Євангелія про Царство Боже, проповідуватиметься по всьому світі як свідчення для всіх народів. Отоді настане кінець».

Спустошення Єрусалиму

^15-16 «І коли ви побачите „гидоту спустошення”^[b] на святому місці храму, про яку казав пророк Даниїл (той, хто читає, має зрозуміє, про що йдеться), то всі, хто лишатимуться в Юдеї на той час, змушені будуть рятувати життя, тікаючи в гори.

^17-18 Вони мусять тікати не гаячи часу: хто сидітиме на даху своєї оселі, не повинен спускатися по свої пожитки, а хто працюватиме в полі, тому не слід забігати додому по вбрання своє. ¹⁹ Найтяжче буде в ті дні вагітним жінкам та матерям із немовлятами на руках!

²⁰ Моліться, аби хоч не взимку те трапилося, та не в суботу, ²¹ бо то буде такий жах, якого світ не бачив від самого свого початку. Та у всі прийдешні часи—ніколи більше такого не буде.

²² І якби не Божа воля скоротити ті жахливі дні, то жоден не врятувався б. Господь скоротив дні ті тільки заради обранців Своїх.

²³ І якщо у ті дні хтось скаже вам: „Дивіться! Ось Христос!” або „Ось Він!” Не вірте тому. ²⁴ Бо чимало лжехристів та лжепророків з’явиться тоді. Вони показуватимуть знамення й творитимуть дива^[c], намагаючись обдурити обраних Господом, якщо це можливо. ²⁵ То ж стережіться! Я попередив вас заздалегідь. ²⁶ Якщо хтось скаже вам: „Погляньте! Христос там, у пустелі!”—то не йдіть туди. Або якщо скажуть: „Дивіться! Він знаходиться в одній з віддалених кімнат”,—не вірте їм. ²⁷ Коли Син Людський прийде, кожний побачить Його пришестя, подібно спалаху блискавки, котрий можна побачити звідусіль. ²⁸ Туди, де є мертвечина, злітаються стерв’ятники, яких видно здалека.