Old/New Testament
Ноєві нащадки
10 Ось нащадки синів Ноєвих Сима, Хама та Яфета, що народилися після потопу.
Нащадки Яфетові
2 Синами Яфетовими були Ґомер, Маґоґ, Мадай, Яван, Тувал, Мешех і Тирас.
3 Синами Ґомеровими були Ашкеназ, Ріфат і Тоґарма.
4 Синами Явановими були Елішах, Таршиш, Киттим і Доданим[a]. 5 Від цих Яфетових синів походять люди, що заселили узбережжя Середземномор’я.
Вони мали свою землю, у кожного була своя сім’я. Ці сім’ї розрослися, утворивши народи зі своїми мовами.
Нащадки Хамові
6 Синами Хамовими були Куш[b], Мицраїм[c], Пут і Ханаан.
7 Синами Кушевими були Сева, Хавіла, Савта, Раама і Савтека. Синами Рааминими були Шеба і Дедан.
8 Куш був батьком Німрода, а Німрод став першим могутнім воїном на землі. 9 Він був великим мисливцем перед Господом. Тож люди й казали: «Як Німрод, великий мисливець перед Господом».
10 В царство Німрода спочатку входили Вавилон, Ерех, Аккад і Халне, що в землях Шинарських. 11 Звідти Німрод пішов до Ассирії, де збудував міста Ниневію, Роховот-Ір, Калах і 12 Ресен, що між Ниневією та Калахом. Та Калах був великим містом.
13-14 Мицраїм був батьком лудіїв, анаміїв, легавіїв, нафтугіїв, патрузіїв, каслугіїв (від яких пішли филистимляни) та кафторіїв.
15-18 Ханаан був батьком Сидона, свого первістка, а також хиттитів, євуситів, аморійців, ґірґашитів, хивійців, аркітів, синітів, арвадіїв, земаріїв та гаматіїв.
Згодом роди ханаанців розселилися по всьому світу. 19 Землі Ханаанові простяглися від Сидона до Ґерара й аж до Ґази, від Сидона до Содома, Ґоморри, Адми й Цевоїма, аж до Лаші. 20 Все це були нащадки Хама. Кожен їхній рід мав свою мову, землю, народ.
Нащадки Симові
21 Сим також мав дітей. Він був пращуром Еверових дітей і старшим братом Яфета.
22 Синами Симовими були Елам, Ашур, Арпахшад, Луд і Арам.
23 Синами Арамовими були Уз, Ґул, Ґетер і Маш.
24 Арпахшад був батьком Шелаха, а Шелах був батьком Евера. 25 В Евера народилося два сини. Одного звали Пелеґ, через те, що за його життя землю було поділено[d], а його брата звали Йоктан.
26-29 Йоктан був батьком Алмодада, Шелефа, Хазармавета, Єри, Гадорама, Узала, Дікли, Овала, Авімаїла, Шеби, Офіра, Хавіли та Йовава. Всі вони були синами Йоктана. 30 Вони жили в східних горах від Меші до Сефару.
31 Це Симові нащадки. Кожна їхня сім’я мала свою мову, землю, народ.
32 Оце родовід Ноєвих нащадків за їхніми родинами. Від них беруть початок усі народи, що заселили землю після потопу.
Вавилонська башта
11 На всій землі існувала одна мова й ті самі слова. 2 Переселяючись зі сходу[e], люди знайшли рівнину в Шинарських землях[f] і оселилися там. 3 І сказали вони одне одному: «Зробімо цеглу й гарненько її обпалимо, щоб стала вона міцною». Вони використовували цеглу замість каміння і дьоготь замість вапна. 4 Тоді вони сказали: «Збудуймо місто для себе, а в місті—башту аж до небес. Таким чином здобудемо собі славу, бо інакше розкидає нас по всій землі».
5 Господь спустився з небес подивитися на місто й башту, що її сини людські будували. 6 Він мовив: «Бачу, ці люди об’єдналися. У них єдина мова. І це лише початок того, що вони можуть зробити. Згодом вони зможуть виконати все, що задумають. 7 Тож зійдемо додолу й змішаймо їхні мови, щоб вони не розуміли одне одного».
8 І Господь розсіяв людей по всій землі. Отже, вони припинили будівництво міста. 9 Тож місто й назвали Вавилоном[g], оскільки Господь змішав мови всього світу, а людей розвіяв по землі.
Родовід Симового роду
10 Ось нащадки Сима. Коли Симові сповнилося сто років, він став батьком, і назвали його сина Арпахшадом. Сталося це через два роки після потопу. 11 Після народження Арпахшада Сим прожив іще п’ятсот років, і за цей час у нього були й інші сини й дочки.
12 Коли Арпахшадові сповнилося тридцять п’ять років, він став батьком, і назвали його сина Шелахом. 13 Після народження Шелаха Арпахшад прожив іще чотириста три роки, і за цей час у нього були й інші сини й дочки.
14 Коли Шелахові сповнилося тридцять років, він став батьком Евера. 15 Після народження Евера Шелах прожив іще чотириста три роки і мав іще інших синів та дочок.
16 Коли Еверу виповнилося тридцять чотири роки, він став батьком Пелеґа. 17 Після народження Пелеґа Евер прожив іще чотириста тридцять років і мав іще інших синів та дочок.
18 Коли Пелеґу сповнилося тридцять років, він став батьком Реу. 19 Після народження Реу Пелеґ прожив іще двісті дев’ять років і мав іще інших синів та дочок.
20 Коли Реу сповнилося тридцять два роки, він став батьком Серуґа. 21 Після народження Серуґа Реу прожив іще двісті сім років і мав іще інших синів та дочок.
22 Коли Серуґові сповнилося тридцять років, він став батьком Нагора. 23 Після народження Нагора Серуґ прожив іще двісті років і мав іще інших синів та дочок.
24 Коли Нагору сповнилося двадцять дев’ять років, він став батьком Тери. 25 Після народження Тери Нагор прожив іще сто дев’ятнадцять років і мав іще інших синів та дочок.
26 Коли Тері сповнилося сімдесят років, він став батьком трьох синів: Аврама, Нагора та Гарана.
Родовід Тери
27 Ось родовід Тери. Він був батьком трьох синів: Аврама, Нагора й Арона. Гаран став батьком Лота. 28 Гаран помер іще за життя свого батька Тери в своєму місті Урі халдейськім[h].
29 Аврам і Нагор взяли собі жінок. Аврам одружився з Сарою, а Нагор узяв собі Милку. Милка була Гарановою дочкою, Гаран же був батьком Милки та Іски. 30 Сара була неплідна і не мала дітей.
31 Забравши свою родину: сина Аврама, онука Лота, сина Арона, невістку Сару, Аврамову дружину—Тера залишив Ур халдейський і подався до землі Ханаанської. Дійшовши до Гарана, вони оселилися там. 32 Тера прожив усього двісті п’ять років. Він помер у Гарані.
Покликання Аврама
12 І мовив Господь до Аврама: «Полиш свою землю і свій народ, полиш дім свого батька і йди до землі, яку Я вкажу тобі.
2 Я виведу з тебе великий народ,
благословлю і возвеличу ім’я твоє,
і ти станеш благословенням.
3 Я благословлятиму тих, хто благословляє тебе,
і проклинатиму тих, хто проклинає тебе.
В тобі всі родини в світі будуть благословенні[i]».
Аврам у Ханаані
4 І зробив Аврам так, як Господь йому вказав. З ним пішов і Лот. На той час, коли він покинув Гаран, Аврамові було сімдесят п’ять років. 5 Аврам узяв із собою свою жінку Сару, свого племінника Лота, все майно, що нажили вони, і рабів, що вони мали в Гарані, та й рушили вони в землі Ханаанські. І прийшли вони до земель Ханаанських.
Діброва Мамре
6 Авраам пройшов цією землею аж до священного місця в Сихемі, до діброви Море[j]. Там жили ханаанці.
7 Господь явився[k] Аврамові й мовив до нього: «Я віддам цю землю твоїм нащадкам». Аврам спорудив на тому місці вівтар Господу, що явився йому.
8 Звідти Аврам крок за кроком подався в гори на схід від Бетела. Там напнув намет. Місто Бетел було на захід від нього, а місто Аї[l]—на схід. На цьому місці Аврам спорудив вівтар Господу і поклонявся Йому. 9 Тоді Аврам знову помандрував у напрямку Неґева.
Аврам у Єгипті
10 Був голод. Тож Аврам подався до Єгипту, щоб перебути там деякий час, бо голод у тих краях лютував. 11 Коли вже до Єгипту було зовсім близько, він сказав своїй дружині Сарі: «Послухай. Я знаю, що ти вродлива жінка. 12 Коли єгиптяни побачать тебе, вони мовлять: „Це його дружина!” І вб’ють мене, а тебе залишать живою. 13 Кажи, що ти моя сестра, тоді вони будуть добрі зі мною, і ти врятуєш моє життя».
14 Отож як Аврам прийшов до Єгипту, єгиптяни побачили, яка красуня Сара. 15 Побачивши її вроду, вельможі розповіли про неї фараону. Тож Сару забрали до фараонового палацу. 16 Фараон був добрий з Аврамом за Сару. І Аврам дістав овець, худобу, ослів, рабів, наложниць, ослиць і верблюдів.
17 І наслав Господь на фараона і всю його родину лихі хвороби за те, що він узяв собі Сару, Аврамову дружину. 18 Тоді фараон покликав Аврама і сказав: «І що ж це ти зі мною зробив? Чому не сказав, що вона твоя дружина? 19 Навіщо сказав, що Сара твоя сестра? Через це я і взяв її собі за жінку. Ось вона. Забирай її і йди геть». 20 І дав тоді фараон наказ своїм людям, і вони випроводили Аврама та його дружину разом з усім їхнім майном.
Диявол спокушає Ісуса
(Мк. 1:12-13; Лк. 4:1-13)
4 Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав. 2 Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним. 3 Тоді спокусник[a] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб». 4 На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».(A)
5 Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце храму 6 й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе,
і вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».(B)
7 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано: „Не спокушай Господа Бога свого!”(C)»
8 Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш. 9 І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».
10 На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”»(D)
11 Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мк. 1:14-15; Лк. 4:14-15)
12 Коли Ісус довідався, що Іоана ув’язнено, Він повернувся до Ґалилеї. 13 Проте Він не залишився в Назареті, а пішов і оселився в Капернаумі, що біля Ґалилейського озера у поселеннях Завулона й Нафталі. 14 Бо мусило справдитися пророцтво Ісаї:
15 «Земле Завулона та земле Нафталі,
що знаходяться по дорозі до моря на захід від ріки Йордан!
Ґалилеє неюдейська! Слухайте уважно!
16 Народ, що скніє в темряві,
побачив величне світло,
і на тих, хто живе в країні під тінню смерті,
зійшло світло!»(E)
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, кажучи: «Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!»
Ісус обирає перших учнів
(Мк. 1:16-20; Лк. 5:1-11)
18 Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив двох братів: Симона, який звався Петром, та його брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками. 19 І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських». 20 Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.
21 Потім Він пішов далі й побачив іще двох братів: Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які, сидячи зі своїм батьком Зеведеєм у човні, лагодили рибальські сіті. Ісус покликав і їх. 22 Вони одразу ж покинули човен батька свого й подалися за Ним.
Ісус навчає та зціляє людей
(Лк. 6:17-19)
23 Ісус обійшов усю Ґалилею, проповідуючи в синагогах і навчаючи про Царство Боже, зціляючи всі недуги та хвороби людські.
24 Чутка про Нього рознеслася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих: тих, що страждали від хвороб та тяжких болів, а також біснуватих, хворих на епілепсію, немічних. І Ісус зціляв їх. 25 Великий натовп людей ішов за Ним із Ґалилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму та з-за Йордану.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International