Old/New Testament

Казан і м’ясо

24 Дев’ятого року, десятого місяця, на десятий день^[a] виходу, слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, запиши це число, цю саму дату, бо саме в цей день цар Вавилону оточив Єрусалим. ³ Розкажи цьому бунтівному дому притчу, яку Господь Бог говорить:

¹⁴ Я, Господь Бог, так сказав: «Час діяти настав для Мене, Я не відступлюсь, не змилуюсь, не подарую. Тебе судитимуть за твоєю поведінкою та вчинками твоїми». Так проголошує Господь Бог.

Дружина Езекиїла помирає

¹⁵ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁶ «Сину людський, ти дуже кохаєш свою дружину, та Я єдиним ударом заберу її, втіху очей твоїх. Однак не тужи, не плач, не проливай сліз. ¹⁷ Тихо стогни, не сумуй за мертвою. Не розвивай свій тюрбан, не знімай сандалії на, не ховай вуса й не їж жалобних страв».

¹⁸ Тож я поговорив з людьми вранці, а ввечері дружина моя померла. Наступного ранку я зробив, як мені було наказано. ¹⁹ Тоді люди спитали мене: «Чи не скажеш ти нам, яке відношення до нас має все це?»

²⁰ Тож я сказав їм, що слово Господа дійшло до мене: ²¹ «Скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Я спаплюжу святиню Свою, твердиню, якою ви пишалися, втіху очей ваших, предмет любові вашої. І сини та дочки ваші, яких ви залишили за собою, поляжуть від меча”. ²² І ви робитимете так, як я зробив. Ви не закриватимете вуса свої, не їстимете жалобних страв, не сумуватиме. ²³ Ви не скидатимете тюрбани свої з голів, ані сандалії з ніг, не журитиметеся й не плакатимете, а будете сохнути за свої гріхи і стогнатимете самі з собою. ²⁴ Езекиїл буде вам знаком: робіть так, як він зробив. Коли це станеться, ви знатимете, що Я Господь Бог.

²⁵ А ти, сину людський, того дня, коли я заберу їхню твердиню, їхню радість і славу, втіху очей їхніх, бажання серця їхнього (Єрусалим), а також їхніх синів і дочок, ²⁶ того дня втікач прийде розповісти тобі цю новину. ²⁷ І тієї миті уста твої відкриються, ти говоритимеш із ним і більше не мовчатимеш. Тож ти будеш знаком для них, і вони знатимуть, що Я—Господь».

Пророцтво про Аммон

25 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, повернись проти аммонійців і пророкуй проти них. ³ Скажи їм, щоб вони почули слово Господа Бога, бо ось що Господь Бог говорить: „За те, що ти, зловтішався над моєю святинею, коли її було сплюндровано, і над землею Ізраїля, коли її спустошували, і над народом юдейським, коли пішов він у полон, ⁴ за те Я віддам тебе народу Сходу в неволю. Вони розташують свої табори й поставлять свої намети серед тебе; вони їстимуть твої плоди і питимуть твоє молоко. ⁵ Я зроблю Равву пасовиськом для верблюдів, а Аммон—кошарою для овець. Тоді ти знатимеш, що Я Господь Бог”».

⁶ Бо ось що Господь Бог говорить: «Аммонійці, ви плескали у долоні й тупотіли ногами, радіючи з усією злобою серця свого загибелі землі Ізраїльської. ⁷ За те Я покараю вас. Ви станете здобиччю на війні. Я винищу вас з-поміж народів, і вигублю з-поміж земель. Я зруйную вас, і ви знатиме, що Я Господь».

Пророцтво про Моав і Сеїр

⁸ Ось що Господь Бог говорить: «Моав та Сеїр^[e] сказали: „Погляньте, дім Ізраїлю став, як усі інші народи”. ⁹ За те я залишу беззахисним край Моаву, його прикордонні міста: Бет-Єшимот, Ваал-Меон та Киріатаїм—славу цієї землі. ¹⁰ Я віддам Моав разом із аммонійцями у володіння народам Сходу, щоб не було й згадки поміж народами про аммонійців. ¹¹ Я покараю Моав. Тоді вони знатимуть, що Я Господь».

Пророцтво щодо Едома

¹² Ось що Господь Бог говорить: «Едом помстився дому Ізраїля й дуже завинив цим». ¹³ Через те ось що Господь Бог говорить: «Я простягну Мою руку проти Едома і повбиваю його людей і худобу. Я спустошу його від Темана до Дедана—всі вони поляжуть від меча. ¹⁴ Я відплачу Едому рукою мого народу ізраїльського. Вони обійдуться з Едомом згідно з Моїм гнівом та Моєю люттю, вони знатимуть помсту Мою». Так проголошує Господь Бог.

Пророцтво щодо филистимлян

¹⁵ Ось що Господь Бог говорить: «Филистимляни вдавалися до помсти і мстилися з люттю в серцях і з довічною ворожнечею намагалися вигубити юдеїв». ¹⁶ За те ось що Господь Бог говорить: «От Я підніму руку на филистимлян, і винищу керетян і вигублю тих, хто лишилися на узбережжі. ¹⁷ Я довершу велику помсту їм і покараю їх у гніві Своєму. Тоді вони знатимуть, що я—Господь, коли я відплачу їм».

Пророцтво щодо Тира

26 На одинадцятий рік вигнання, першого дня місяця^[f] слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, Тир сказав на Єрусалим: „Ура! Розбито браму народів і двері її навстіж відчинено мені. Тепер, коли лежить він у руїнах, я зберу багато коштовних речей!” ³ Через те ось що Господь Бог говорить: „Я проти тебе, о Тире, і Я приведу на тебе багато народів, вони набігатимуть, наче хвилі морські. ⁴ Зруйнують вони мури Тира й повалять башти його. Я вимету порох з його каміння й зроблю з нього голу скелю. ⁵ Він стане місцем серед моря, щоб розстеляти рибальські сіті, бо Я так сказав. Так проголошує Господь Бог. І стане він здобиччю для народів. ⁶ Дочки її^[g] на суходолі спустошені будуть мечем. Тоді вони дізнаються, що Я Господь”».

Навуходоносор спустошить Тир

⁷ Бо ось що Господь Бог говорить: «Із півночі ось я нашлю проти Тира Навуходоносора, царя Вавилону, царя царів, із кіньми та колісницями, з вершниками та великим військом. ⁸ Він спустошить мечем твої дочки на суходолі, він встановить проти тебе пересувні башти для облоги, нагорне вали аж до мурів твоїх і підніме щити проти тебе. ⁹ Він спрямує удари таранів своїх на твої мури й зруйнує башти твої своїми сокирами.

¹⁰ Коней в нього така сила, що вкриють вони тебе пилюкою. Мури твої затремтять від тупоту бойових коней, возів та колісниць, коли ввійде він у брами твої, як люди входять у місто крізь проламані мури. ¹¹ Копита коней його потопчуть усі твої вулиці, мечі посічуть людей, і могутні колони твої впадуть на землю. ¹² Пограбують вони багатства твої і заберуть як здобич товари, зламають вони мури твої і зруйнують прекрасні будинки, поскидають твої кам’яні та дерев’яні будівлі в море.

¹³ Я покладу край твоїм голосним пісням, і музика арф твоїх більш не лунатиме. ¹⁴ Я зроблю тебе голою скелею, і станеш ти місцем, де розстеляють рибальські сіті. Ніколи тебе не відбудують, бо Я, Господь, це сказав». Так проголошує Господь Бог.

Усі народи сумуватимуть за Тиром

¹⁵ Ось що говорить Господь Бог Тиру: «Чи не здригнуться береги від звуку твого падіння, коли поранені стогнатимуть і різанина запанує серед тебе? ¹⁶ Тоді всі князі узбережжя посходять зі своїх тронів, відкладуть шати свої і знімуть гаптований одяг. Вбрані у жах, сидітимуть вони на землі і тремтітимуть, налякані твоїм падінням.

¹⁷ Тоді заведуть над тобою жалобну пісню і мовлять тобі:

¹⁹ Ось що Господь Бог говорить: «Коли Я зроблю тебе безлюдним містом і океанські глибини потоплять тебе, коли його глибокі води морські вкриють тебе, ²⁰ тоді штовхну Я тебе під землю разом із тими, кому дорога до цвинтарної ями, до людей, які жили колись. І жити тобі під землею як віковічній руїні, разом із тими, хто зійшов до домовини. І не повернешся ти і не посядеш місця на землі живих. ²¹ Зроблю тебе жахом для всіх, і не стане більше тебе. Шукатимуть тебе, але ніколи не знайдуть». Так проголошує Господь Бог.

Камінь наріжний

2 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. ² Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. ³ Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».

⁴ Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя^[a], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. ⁵ І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм^[b], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. ⁶ У Святому Писанні є такі слова:

⁷ І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:

⁸ Для невіруючих він:

Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.

⁹ Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ^[c], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.

Живіть для Бога

¹¹ Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою. ¹² Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.

Будьте покірливі владі

¹³ Коріться всім людським владам^[e] заради Господа. ¹⁴ Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро. ¹⁵ Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних. ¹⁶ Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі. ¹⁷ Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.

Раби, наслідуйте прикладу Христа

¹⁸ Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. ¹⁹ То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. ²⁰ Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. ²¹ До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:

²³ Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. ²⁴ Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. ²⁵ Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.