Read the New Testament in 24 Weeks

Авраамів приклад

4 Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого? ² Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом. ³ Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність»^(A). ⁴ Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток. ⁵ Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність. ⁶ Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:

⁹ Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність». ¹⁰ Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання. ¹¹ Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм). ¹² Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.

Божа обітниця

¹³ Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри. ¹⁴ Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра—безглузда, а обітниця—нікчемна. ¹⁵ Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.

¹⁶ Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх. ¹⁷ Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів»^(C). Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало. ¹⁸ Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі»^(D).

^19-20 І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. ²¹ Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв. ²² Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.

²³ Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв». ²⁴ То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса. ²⁵ Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.

Праведність перед Богом

5 Оскільки ми виправдалися перед Богом завдяки нашій вірі, то маємо мир^[a] з Ним через Господа нашого Ісуса Христа. ² Через нашу віру, Христос дав нам можливість зазнати благодать Божу, яку тепер маємо. Ми радіємо з надії прилучитися до слави Господньої. ³ І більше того, ми радіємо з наших страждань, бо знаємо, що страждання породжують терпіння. ⁴ Терпіння породжує стійкість, а стійкість, своєю чергою, приносить надію. ⁵ Надія ж нас ніколи не розчарує, бо любов Божа влилася в наші серця через Святого Духа, який був даний нам.

⁶ Свого часу Христос помер за нас, лихих людей, хоча ми ще самі були немічні. Та, у призначений час, Він віддав Своє життя, рятуючи нас. ⁷ Рідко буває, щоб хтось віддав життя за іншу людину, навіть якщо то дуже добра людина.

⁸ Та Бог показав, як сильно Він нас любить, тим, що Христос помер заради нас, коли ми були ще грішниками. ⁹ Оскільки тепер ми виправдані перед Богом кров’ю Христовою, тож і від гніву Божого врятуємося через Ісуса. ¹⁰ Коли ми були ще ворогами Богу, Він примирив нас з Собою через смерть Свого Сина. Надто ж зараз, коли ми стали Його друзями, врятуємося життям Його Сина. ¹¹ Більше того, ми радіємо тому, що Всевишній зробив для нас через Господа нашого Ісуса Христа, завдяки Якому ми тепер примирилися з Богом.

Адам і Христос

¹² Гріх прийшов у світ через одного чоловіка, Адама, а разом з гріхом і смерть. Так само й смерть прийшла до всіх людей, бо всі вони грішили. ¹³ Гріх був у світі й до того, як Закон з’явився, та гріх нікому не зараховується, коли немає закону. ¹⁴ Смерть панувала від часів Адама до Мойсея. Вона панувала навіть над тими, хто не грішив, як Адам, коли він порушив Божу заповідь. Адам був праобразом Того, Хто мав прийти пізніше.

¹⁵ Та вільний дар Божий зовсім не такий, як гріх Адамів. Багато людей померло через гріх цього чоловіка. Милість же Божа набагато більша, бо через благодать одного Чоловіка, Ісуса Христа, багато людей одержало дар Божий. ¹⁶ Адам був засуджений за один гріх. Але дар Божий не такий, бо він веде до виправдання за багато гріхів. ¹⁷ Через гріх одного чоловіка запанувала смерть. Але зараз багато людей одержують милість Божу і Божий дар праведності. Безумовно, вони матимуть істинне життя, і пануватимуть через одного Чоловіка, Ісуса Христа.

¹⁸ Отже, якщо провина Адама привела до засудження всіх людей, так само праведність Христа привела до виправдання і вічного життя для всіх. ¹⁹ Як за непослух однієї людини всі стали грішниками, так і завдяки покірливості однієї людини стануть праведними.

²⁰ Закон прийшов для того, щоб збільшити переступ, та коли гріх збільшувався, навіть більшою ставала милість Божа. ²¹ Гріх панував завдяки смерті, але Бог дав людям більше милості для того, щоб вона могла панувати, роблячи людей праведними з Ним. Вона приносить вічне життя через Господа нашого Ісуса Христа.