New Testament in a Year

Змова проти Ісуса

(Мк. 14:1-2; Лк. 22:1-2; Ін. 11:45-53)

26 Коли Ісус закінчив говорити, Він звернувся до Своїх учнів: ² «Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».

^3-4 Тоді головні священики й старійшини зібралися у дворі палацу первосвященика Каяфи, де радилися, як би так влаштувати, щоб схопити і вбити Ісуса у тайні від усіх. ⁵ При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».

Помазання Ісуса

(Мк. 14:3-9; Ін. 12:1-8)

^6-7 Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову. ⁸ Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство? ⁹ Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним». ¹⁰ Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. ¹¹ Адже бідні завжди будуть з вами^[a], а Я—ні. ¹² Помазавши запашною олією тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону. ¹³ Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

Юдина зрада

(Мк. 14:10-11; Лк. 22:3-6)

^14-15 Один з дванадцятьох учнів Ісуса, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і запитав: «Що ви дасте мені за те, що я вам видам Ісуса?» Ті запропонували йому тридцять срібних монет. ¹⁶ З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.

Пасхальна вечеря

(Мк. 14:12-21; Лк. 22:7-14, 21-23; Ін. 13:21-30)

¹⁷ Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?» ¹⁸ Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”». ¹⁹ Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.

²⁰ Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми. ²¹ І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».

²² Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?» ²³ Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене. ²⁴ Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього у Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».

²⁵ Юда, який збирався зрадити Ісуса, також озвався: «Напевне, це не я, Вчителю!» Тоді Ісус відповів йому: «Так, це ти!»