New Testament in a Year

Ісус в’їжджає до Єрусалиму як Цар

(Мк. 11:1-11; Лк. 19:28-38; Ін. 12:12-19)

21 ^1-2 Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене. ³ А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?”—то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”». ⁴ Сталося так, щоб збулося сказане пророком:

⁶ Отож учні пішли й зробили, як Він велів. ⁷ Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи. ⁸ Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші—зелене віття, зрізане з дерев. ⁹ Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:

¹⁰ Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?» ¹¹ А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї».

Ісус у храмі

(Мк. 11:15-19; Лк. 19:45-48; Ін. 2:13-22)

¹² Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів. ¹³ Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви^(C), а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»^(D)

¹⁴ І підійшли до Нього у дворі храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх. ¹⁵ Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!»—то сильно розлютилися й сказали Йому: ¹⁶ «Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:

¹⁷ Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.

Ісус проклинає фіґове дерево

(Мк. 11:12-14, 20-24)

¹⁸ Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів. ¹⁹ Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.

²⁰ Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?» ²¹ Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море”,—то й те неодмінно збудеться. ²² Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».