New Testament in a Year

Ісус іде по воді

(Мк. 6:45-52; Ін. 6:16-21)

²² Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей. ²³ Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті.

²⁴ Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний. ²⁵ Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. ²⁶ Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!»

²⁷ Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!» ²⁸ На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді». ²⁹ І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса. ³⁰ Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!» ³¹ Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?» ³² А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух. ³³ Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти—істинно Син Божий!»

Зцілення недужих у землі Ґеннісаретській

(Мк. 6:53-56)

³⁴ Перетнувши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської. ^35-36 Коли мешканці Ґенісарета впізнали Ісуса, вони рознесли звістку про Його прихід по всіх околицях. І привели до Нього всіх хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, той одужував.