M’Cheyne Bible Reading Plan

Самуїл розбиває филистимлян

7 Люди з Киріат-Єарима прийшли і взяли Господній ковчег. Вони принесли його до оселі священика Авінадава на узвишші й поставили його сина Елеазара стерегти Господній ковчег.

² Довго, цілих двадцять років зберігався ковчег у Киріат-Єаримі; а народ Ізраїлю тужив, побивався за Господом. ³ Тоді Самуїл звернувся до всього Ізраїлю: «Якщо ви всім серцем звертаєтеся до Господа, тоді викиньте чужих богів та Ашторет^[a], поверніться до Господа й служіть лише Йому одному. Тоді Він вас врятує від руки филистимлян». ⁴ Отож ізраїльтяни повикидали статуї Ваала та Ашторет і служили тільки Господу. ⁵ Тоді Самуїл сказав: «Зберіть усіх ізраїльтян у Міцпі, а я молитиму Бога за вас». ⁶ Зібравшись у Міцпі, вони діставали воду й виливали її перед Господом^[b]. Того дня вони постилися й казали: «Ми згрішили проти Господа». А Самуїл став суддею Ізраїлю в Міцпі.

⁷ Коли филистимляни довідалися, що ізраїльтяни зібралися в Міцпі, вожді филистимлян прийшли до Ізраїлю. Почувши про це, ізраїльтяни злякалися. ⁸ Вони звернулися до Самуїла: «Не полишай гукати до Господа, нашого Бога, щоб урятував від руки филистимлян». ⁹ Тоді Самуїл узяв молочне ягнятко і приніс його в жертву всеспалення Господу. Він взивав до Господа за Ізраїль, і Господь йому відповів.

¹⁰ Саме тоді, як Самуїл приносив жертву всеспалення, филистимляни підступили, щоб напасти на Ізраїль. Та Господь послав оглушливі громовиці на филистимлян, чим викликав страшенне замішання. Филистимляни були розбиті перед Ізраїлем. ¹¹ Ізраїльтяни вийшли з Міцпи, переслідували филистимлян і громили аж до місцевості під Бет-Каром.

¹² Тоді Самуїл узяв камінь і поклав його між Міцпою та Шеном^[c]. Він назвав його Евенезер^[d], сказавши при цьому: «Ось досі допоміг нам Господь».

¹³ Так було розгромлено филистимлян, які вже відтоді не зазіхали на землі ізраїльтян. Доки жив Самуїл, доти рука Господня була проти филистимлян. ¹⁴ Міста від Екрона до Ґата, які відняли в них филистимляни, а також сусідні землі повернулися до Ізраїлю. Між Ізраїлем та аморійцями був мир.

¹⁵ Самуїл керував Ізраїлем усе своє життя. ¹⁶ Рік-у-рік він подорожував від Бетела до Ґілґала, до Міцпи, і судив Ізраїль у всіх тих містах. ¹⁷ І повертався до Рами, бо там був його дім, і там він судив Ізраїль. Там же він побудував і вівтар Господу.

Ізраїль просить дати йому царя

8 Коли Самуїл зістарився, він призначив своїх синів суддями в Ізраїлі. ² Його первістка звали Йоїл, другого сина—Авіжа, і судили вони в Беершебі. ³ Але сини не пішли шляхом батька. Вони збочили: займалися зиском, хабарництвом, не дотримувалися закону й справедливості.

⁴ Тому зібралися старійшини Ізраїлю й прийшли до Самуїла в Раму. ⁵ Вони звернулися до нього: «Ти постарів, а твої сини не пішли твоїм шляхом; признач нам царя, який би нами керував, як водиться у всіх народів». ⁶ Але коли вони попросили, щоб Самуїл призначив їм царя, Самуїл розгнівався і звернувся з молитвами до Господа. ⁷ А Господь йому відповів: «Прислухайся до всього, з чим до тебе звернулися люди. Вони не тебе відштовхнули, вони Мене відштовхнули, щоб не був їхнім царем. ⁸ У всьому, що вони діють, з того дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і дотепер вони нехтують Мною, служать іншим богам; так само вони і з тобою чинять. ⁹ Послухайся їх зараз, але суворо застережи, щоб знали, що з ними робитиме цар, який правитиме ними».

¹⁰ Самуїл передав людям, які прийшли до нього вимагати царя, всі слова Господа. ¹¹ Він так їм сказав: «Ось що зробить цар, який правитиме вами: він забере ваших синів і змусить служити йому. Вони будуть їздовими в колісницях, запряжених кіньми, вони будуть скакати попереду його колісниць. ¹² Декого він призначить тисяцкими, а декого—п’ятидесятниками, а ще інші виготовлятимуть йому зброю та обладнання для колісниць. ¹³ Він забере ваших дочок, щоб змішували духмяні мастила, готували м’ясо, пекли. ¹⁴ Він відбере найкращі землі та виноградники, ще й оливкові сади, й віддасть їх своїм слугам. ¹⁵ Десяту долю вашого збіжжя та виноградників забере у вас і пороздає своїм слугам. ¹⁶ Цар забере собі ваших слуг та рабинь, вашу найкращу худобу^[e], віслюків—для своїх особистих потреб. ¹⁷ Він забере десятину ваших отар, а ви самі перетворитеся на його рабів. ¹⁸ Коли прийде той день, ви кричатиме від того царя, якого собі обрали, але Господь вам не відповість того дня».

¹⁹ Та люди відмовилися слухати Самуїла. «Ні,—закричали вони.—Хочемо царя, аби правив нами. ²⁰ Тоді ми будемо такими ж, як усі інші народи. Цар правитиме, вестиме нас, воюватиме наші битви».

²¹ Коли Самуїл вислухав усе, що йому казали люди, він передав те саме Господу. ²² Господь відповів: «Послухайся, дай їм царя».

Тоді Самуїл звернувся до ізраїльтян: «Розходьтеся по своїх містах».

Хто вмер для гріха, той житиме в Бозі

6 Що ж нам сказати? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножити милість Божу? ² Зовсім ні! Ми померли в гріху, то як же все ще живемо в ньому? ³ Чи ви не знаєте, що коли ми охрестилися в Ісуса Христа, то охрестились і в смерть Його? ⁴ Тому, хрещенням в Його смерть ми були поховані із Ним для того, щоб так, як Христос був піднесений із мертвих славою Отця, і ми могли мати нове життя. ⁵ Якщо ми були з’єднані з Ним в такій смерті, яку Він прийняв, то будемо з’єднані з Ним і у воскресінні. ⁶ Ми знаємо, що наше старе існування розіп’яли разом з Ісусом, щоб наші гріховні тіла загинули і щоб нам не бути більше рабами гріха. ⁷ Бо той, хто помер, звільнився від влади гріха.

⁸ Отже, оскільки ми вмерли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним. ⁹ Бо ми знаємо, що Христос, Який воскрес із мертвих, більше не помре, і смерть більш не має влади над Ним. ¹⁰ Смерть, якою Він помер, то була смерть для гріха: раз і назавжди. Життя ж, яким Він живе,—для Бога.

¹¹ Так само і ви вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі. ¹² Не слід давати гріху панувати у ваших смертних тілах, щоб не піддатися його гріховним бажанням. ¹³ Не слід також віддавати гріху ніякі члени тіла вашого, щоб не стали вони знаряддям неправедності. Краще віддайте себе Богові як люди, які воскресли із мертвих і тепер живі. І всі частини тіла вашого віддайте Богу як знаряддя праведності. ¹⁴ Тож гріх не буде панувати над вами, бо ви живете не під Законом, а в милості Божій.

Раби праведності

¹⁵ То що ж нам робити? Чи можна нам грішити, раз живемо не під Законом, а в милості Божій? Звісно, ні! ¹⁶ Хіба ви не знаєте, що коли ви віддаєте себе комусь на послух, то стаєте рабами того, кого слухаєтеся. Або ви станете рабами гріха (а це шлях до смерті), або рабами, які слухаються Бога (і це приведе до праведності).

¹⁷ У минулому ви були рабами гріха, та, дякуючи Богу, ви слухалися усім своїм серцем вчення, якому вас довірили. ¹⁸ Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. ¹⁹ (Я наводжу приклад, який люди можуть зрозуміти, бо це важко збагнути). Раніше, як раби, ви віддавали частини свого тіла нечистоті й беззаконню, живучі в гріху. Зараз, так само віддайте частини тіла свого праведності, щоб бути її рабами. І так ваше життя буде присвячене Богу. ²⁰ Бо, коли ви були рабами гріха, то у вас не було праведності; вона не панувала над вами. ²¹ І який же врожай ви тоді мали? А мали ви те, чого зараз соромитеся, що приносить духовну смерть.

²² Та тепер, коли ви звільнилися від гріха й стали рабами Божими, ви збираєте врожай, що веде до освячення й, у підсумку—до вічного життя. ²³ Бо плата від гріха—смерть, а благодатний Дар Божий—вічне життя в Господі нашому Ісусі Христі.

Лихо за бовванів

44 Це слово було Єремії щодо євреїв, які жили в Єгипті: в Миґдолі, Тапанесі й Мемфісі, та у південному Єгипті. ² Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Ви бачили все те лихо, що Я наслав на Єрусалим та всі міста Юдеї. Нині лежать вони спустошені, й ніхто в них не живе ³ через те лихо, що Я вчинив. Вони Мене дратували тим, що воскурювали ладан і молилися іншим богам, яких ви й батьки ваші не знали. ⁴ Я знову й знову посилав до вас пророків, слуг Моїх, вони казали: „Не робіть цієї гидоти, яку Я ненавиджу”. ⁵ Але не слухали вони Мене, уваги не звертали, не кидали погані, що коїли. І особливо не кидали вони кадити ладан іншим богам. ⁶ Тож Я страшенно розлютився на міста Юдеї й вулиці Єрусалима. І стали вони руїнами й пустками сьогодні».

⁷ Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Навіщо ви на себе накликаєте таке велике лихо, розділяючи чоловіка й жінку з Юдеї, дитину й немовля, не лишаючи собі нащадка? ⁸ Навіщо розлючуєте Мене ділами рук своїх? Навіщо кадите ладан іншим богам у землі Єгипетській, де збираєтеся жити чужинцями? Ви вигубите себе самі, й станете прокляттям і наругою серед усіх народів на землі. ⁹ Ви забули все зло батьків своїх і зло царів Юдеї, і своє зло, і зло жінок своїх, все зло, що накоїли в землі юдейській та по вулицях Єрусалима. ¹⁰ І досі вони не скорилися. Вони не мають страху переді Мною, не живуть за Моїм законом і настановами Моїми, що Я поклав перед вами й вашими батьками».

¹¹ Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я вирішив вас покарати й вигубити всіх юдеїв. ¹² Я тих візьму, що лишилися в Юдеї й вирішили піти в землю єгипетську і жити там чужинцями—всі вони помруть у землі Єгипетській. Вони поляжуть від меча або від голоду—загинуть усі, від мала до велика. І будуть їх згадувати в прокляттях, як приклад повного зруйнування, як насмішку, як засудження. ¹³ Я покараю тих, хто мешкає в Єгипті так само, як я покарав Єрусалим: мечем, голодом і чумою. ¹⁴ І ніхто не врятується й не втече з решти юдеїв, що збираються жити чужинцями в Єгипті, ніхто не повернеться до Юдеї з тих, хто прагне повернутися й жити там, лиш кілька втікачів».

¹⁵ Багато чоловіків знали, що жінки юдейські приходили на велике зібрання, та кадили ладан іншим богам, але не зупиняли їх. Тож всі чоловіки, що жили в південному Єгипті, казали Єремії так: ¹⁶ «Ми не послухаємося слова, що ти нам сказав ім’ям Господа. ¹⁷ Натомість ми будемо робити все те, що ми обіцяли, курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви так само, як робили ми й батьки наші, й царі наші, й князі наші в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, коли мали ми багато їжі й не знали лиха. ¹⁸ Відтоді, як ми припинили кадити ладан цариці небесній й приносити їй ливні жертви, ми потерпаємо невдачі у всьому. Нас вигублено мечем і голодом».

¹⁹ І мовили жінки^[a]: «Коли ми кадили ладан цариці небесній, коли приносили ливні жертви, хіба ж не знали наші чоловіки, що ми пекли коржі з її обличчям?»

²⁰ Тоді Єремія сказав усьому народу: чоловікам і жінкам, і всім людям, що йому відповідали: ²¹ «Хіба ж Господь не пам’ятає і не думає про те, що ви кадили ладан у містах Юдеї і по вулицях Єрусалима, і ви, й батьки ваші, і царі ваші, і князі ваші, й усі люди краю? ²² Господь не може більше терпіти лихі ваші вчинки й гидоту, що накоїли ви. Тож і стала земля ваша безлюдною, нікчемною та проклятою, як зараз. ²³ Через те, що ви кадили ладан й грішили перед Господом і не слухались Господа, і не ходили за Його законами, та наказами й настановами Його, тому й маєте зараз це нещастя».

²⁴ Тоді Єремія сказав усьому народу, в тому числі жінкам: «Усі люди Юдеї в Єгипті, послухайте слово Господа. ²⁵ Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Ви й жінки ваші виявили своїми діями те, що обіцяли, коли казали, що безумовно виконаєте ту клятву, якою присягнули курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви. Отож промовляйте клятви свої і виконуйте те, у чому клялися!”»

²⁶ Однак почуйте слово Господа, уся юдея, що живе в Єгипті. «Я присягнувсь Своїм великим іменем,—каже Господь,—що ніхто з юдеїв ніде в Єгипті більше вже ніколи не присягатиметься іменем Моїм. ²⁷ Я наглядатиму за ними пильно, вам на погибель, а не на добро. Усі люди Юдеї в Єгипті поляжуть від меча або голоду, аж доки нікого більше не зостанеться. ²⁸ Лиш декілька з них від меча врятуються і повернуться до Юдеї з Єгипту. І тоді всі рештки юдеїв, що пішли жити до Єгипту дізнаються, чиє слово справдиться—Моє чи їхнє».

²⁹ «Це буде для вас знаком,—каже Господь,—що Я караю вас в Єгипті, щоб знали ви: слова Мої про лихо здійсняться напевне».

³⁰ Ось що Господь каже: «Ось віддам я фараона Хофру, царя єгипетського, в руки ворогів його, в руки тих, хто прагне його вбити. Так само, як я віддав Седекію, царя Юдеї, в руки Навуходоносора, царя вавилонського, ворога його, який хотів його вбити».

20 Для диригента. Псалом Давида.

21 Для диригента. Псалом Давида.