M’Cheyne Bible Reading Plan
Перехід через Йордан
3 Наступного ранку Ісус і всі ізраїльтяни встали рано й рушили з Шиттима. І дісталися вони річки Йордан, де отаборилися перед переправою. 2 Через три дні старійшини пройшли по табору. 3 Вони наказували людям: «Як побачите ковчег Заповіту Господа Бога нашого, який нестимуть священики-левити, то знімайтеся з місця й рушайте слідом за ними. 4 Але між вами й ними має бути відстань до двох тисяч ліктів[a]. І ближче не підходьте. Так ви знатимете дорогу, якою маєте йти, бо цією дорогою ви ще ніколи не ходили».
5 Тоді Ісус звернувся до людей: «Освятіться, бо завтра Господь буде являти чудеса поміж вас». 6 Наступного дня Ісус сказав священикам: «Візьміть ковчег Заповіту і рушайте перед народом». Отож підняли вони ковчег Заповіту й понесли поперед народу.
7 Тоді Господь сказав Ісусу: «Сьогодні Я почну прославляти тебе перед усім народом Ізраїлю, щоб знали вони, що Я буду з Тобою, як Я був і з Мойсеєм. 8 Ти ж маєш наказати священикам, які несуть ковчег Заповіту, що як підійдуть вони до самої води ріки Йордан, то хай стоять спокійно на березі».
9 Тоді Ісус звернувся до ізраїльтян: «Ідіть і послухайте, що сказав Господь Бог ваш». 10 Тоді Ісус сказав: «Ось як переконаєтеся ви, що живий Бог поміж нас: Він прожене ханаанців, хиттитів, хивійців, перизійців, ґірґашитів, аморійців та євуситів з-перед очей наших. 11 Дивіться, ковчег Заповіту Господа всієї землі зараз пройде перед вами до річки Йордан. 12 Отож зараз виберіть по одному чоловіку з кожного з дванадцяти ізраїльських колін. 13 Коли ж священики, які несуть ковчег Заповіту Господа всієї землі, увійдуть у воду, то зупиниться вода, що тече згори, і валом стане, мов за греблею».
14 Коли люди рушили, щоб переправитися через річку Йордан, священики, що несли ковчег, ішли попереду. 15 Ті, що несли ковчег Заповіту підійшли до ріки Йордан і ступили у воду (під час жнив Йордан особливо повноводий і виходить з берегів). 16 Тієї ж миті вода, що текла згори, зупинилась і валом стала на всій відстані аж до міста Адама, що біля Заретана. А течія, що бігла до моря Арави (Мертвого моря), відійшла. Тоді люди перейшли Йордан біля Єрихона. 17 Священики, що несли ковчег Заповіту Господа, стояли твердо на сухій землі посеред річки Йордан, поки люди йшли по сухому, аж поки весь народ не перейшов через Йордан.
1 Пісня прочан.
Коли Господь вигнанців до Сіону повернув,
для нас немовби втілився прекрасний сон!
2 Щасливі, ми співали радісних пісень.
Поширилася звістка між народів інших:
«Господь цим людям дарував добро!»
3 Так, нам Господь зробив добра багато,
і з того ми безмежно раді!
4 О Господи, вигнанців наших поверни,
нехай додому мчать, немов струмки в пустелі.
5 Хай ті, хто сіяв у сльозах, пожнуть у щасті.
6 Той, хто ронив, немов зерно, у землю сльози,[a]
нехай радіє, повертаючись із лантухом зерна.
1 Соломонова пісня прочан.
Якщо Господь не зводить дім,
стараються даремно будівничі.
Якщо Господь не на сторожі в місті,
даремно пильнуватимуть на вежі вартові.
2 Вставати рано і лягати пізно,
аби на хліб щоденний заробити—марно.
Господь Своїм улюбленцям дає поспати.
3 Господь дітей у спадок нам дарує,
із лона материнського дарує нагороду.
4 Сини, народжені у молоді роки,
то наче стріли в воїна руках.
5 Щасливий, хто наповнив ними сагайдак!
Не будуть посоромлені такі бійці,
які зустрінуться із ворогом біля міської брами[b].
1 Пісня прочан.
Щасливий той, хто Господа шанує,
щасливий, хто Його стежками йде.
2 Труди твої дадуть плоди,
тобі щаститиме в житті.
3 Твоя дружина буде, мов лоза родюча,
круг столу діти, мов оливкові дерева при оазі.
4 Тож пам’ятай: той чоловік, який шанує Бога,
від Нього матиме благословення.
5 Нехай благословить тебе Господь
із храму на горі Сіон,
щоб все життя втішався ти Ізраїлю добром,
6 щоби онуків дочекатись міг ти.
Хай буде мир Ізраїлю завжди!
Господь судить Свій народ
63 «Хто йде із Едома,
хто з Боцри в червоне убраний?
Хто виступає так потужно у прекрасних шатах?
Це Я, Господь, про перемогу сповіщаю,
це Я, Хто має силу врятувати вас»,—мовить Господь.
2 Чому червоний колір на Твоїм убранні?
Чом одяг в плямах, наче в винороба?
3 Він відповідає: «Один з давильним пресом Я справлявся,
ніхто з народів не допомагав.
Ходив по них Я в гніві, чавив їх у люті.
Ці плями на вбранні—то їхній сік[a].
4 Бо Я призначив день для покарання,
і рік настав, коли народ Мій треба визволяти.
5 Дивився Я, але не мав підмоги.
Я здивований, але ніхто не допоміг.
Мої лиш сили привели до перемоги,
Мій гнів Мені підтримкою служив.
6 Топтав народи Я у гніві, лютуючи, Я їх зломив,
проливши їхню кров[b] на землю».
Господь був добрий до Свого народу
7 Я вам повідаю про доброту Господню,
про справи, за які Його оспівавути слід.
Я повідаю про все, що нам Господь зробив:
милосердя й доброту до роду Ізраїля,
які Він виявив, піклуючись про нас.
8 Сказав Господь: «Це справді Мій народ,
це Мої діти незрадливі».
Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.
9 В негоді їх Господь не кинув,
любов’ю й милосердям їх спасав,
Сам янгола спасіння їм послав на порятунок.
Впродовж віків завжди підносив їх,
й до місця порятунку приносив,
так буде й до кінця часів.
10 Та збунтувалися вони і засмутили Дух Його святий,
так ворогом їм став Господь,
й почав боротись з ними.
11 Тоді Його народ згадав давно минулі дні,
часи Мойсея.
Де Той, Хто їх по морю вивів,
із пастухами Свого стада?
Де Той, Хто в Мойсея втілив Дух Святий?
12 Де Той, Хто вів Мойсея Своєю правицею,
Своєю чудесною владою?
Де Той, Хто води розділив перед народом,
щоби навік прославити Своє ім’я?
13 Де Той, Хто їх провів через глибокі води,
не давши їм спіткнутися, немов коню в пустелі?
14 Мов тій худобі, що спускається в долину,
так нам подарував спочинок Дух Господній.
Здобув Собі навічно славу Ти,
безпечно так провівши Свій народ.
15 Поглянь з небес, на землю подивися,
кинь погляд зі Свого святого і славного дому.
Де зник вогонь палкий любові й сили,
де співчуття і милосердя?
Чому ховаєш ти від мене Свою любов велику?
16 Ти—наш Отець, якщо нас не признає Авраам,
якщо не визнає нас Ізраїль.
Ти, Господи, наш Батько,
Твоє ім’я віддавна—Визволитель наш.
17 Чому Ти, Господи, дозволив нам зійти з шляхів Твоїх,
чом скам’янив серця, що вже Тебе не боїмося?
Заради слуг Твоїх вернись,
заради племен, які Твоїм є спадком.
18 Невдовзі нас, народ Твій,
вороги прогнали з землі, що Ти у спадок дав,
і потоптали вороги Твій храм.
19 Ми довго так жили,
як ніби Ти не правиш нами,
так начебто не звали нас Твоїм ім’ям.
Посланці від Іоана Хрестителя
(Лк. 7:18-35)
11 Після того, як коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, то подався проповідувати Боже Вчення по інших містах Ґалилеї. 2-3 Іоан Хреститель, який знаходився на той час у в’язниці, почувши про діяння Христа, послав своїх учнів запитати в Нього: «Ти і є Той, Хто мав прийти, чи ми мусимо чекати на когось іншого?»
4-5 І мовив їм Ісус у відповідь: «Ідіть і перекажіть Іоанові все те, що ви почули й побачили: сліпі прозрівають, каліки починають ходити, прокажені зціляються, до глухих повертається слух, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра Звістка. 6 Блаженний той, хто може щиро прийняти Мене».
7 Коли Іоанові посланці пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що вітер гойдає?[a] 8 Насправді, кого ви очікували побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Звичайно ж ні! Ті, хто носять пишні шати, знаходяться у царських палацах. 9 Ну, то ж кого ви хотіли побачити? Пророка? Істинно кажу вам: Іоан—значно більше, ніж пророк! 10 Це саме про Нього сказано у Святому Писанні:
„Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе.
Він приготує Тобі дорогу”.(A)
11 Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Божому—все ж більший за нього. 12 З того часу, як прийшов Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів[b], та лихі люди намагаються здобути його силоміць. 13 До приходу Іоана, всі пророки й Закон Мойсеїв провіщали про це. 14 Якщо ви віруєте у те, про що говорили Закон і пророки, то Іоан—і є Іллєю, про чиє пришестя пророкувалося[c]. 15 Той, хто має вуха, нехай почує!
16-17 З ким можна порівняти це покоління людей? Вони, немов діти, які сидять на базарі й гукають один до одного:
„Ми грали для вас на сопілці,
але ж ви не танцювали.
Ми співали вам жалісних пісень,
та ви не сумували”.
18 Чому Я все це говорю? Тому, що коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв як інші й не пив вина, вони казали: „Він одержимий нечистим”. 19 Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть як інші і п’є вино, вони кажуть: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” Та мудрість виявляється у справах».
Попередження невіруючим
(Лк. 10:13-15)
20 І почав Ісус докоряти жителям тих міст, де було здійснено найбільше з Його чудес, бо вони не розкаялися у своїх гріхах й продовжували грішити. 21 Ісус сказав: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. 22 Але Я кажу вам: Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, чи будеш ти піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло! Кажу так, бо якби в Содомі здійснилися такі дива, які сталися тут, те місто існувало б дотепер! 24 Але Я кажу тобі, що Судного Дня легше буде землі Содомській, ніж тобі».
Ісус обіцяє спочинок утомленим
(Лк. 10:21-22)
25 І далі Ісус промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим[d]. 26 Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
27 Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця—крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця. 28 Всі втомлені та обтяжені, приходьте до Мене, і Я дам вам відпочинок. 29 Візьміть Моє вчення[e] і навчайтеся в Мене, бо Я—лагідний й покірливий, і ви знайдете відпочинок душам своїм. 30 Бо вчення, що Я даю вам—легке, і тягар, що кладу на ваші плечі—неважкий».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International