M’Cheyne Bible Reading Plan
2 (1-18) І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царський для себе.
2 (2-1) І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловіка носіїв та вісімдесят тисяч чоловіка каменотесів у горах, а керівників над ними три тисячі й шість сотень.
3 (2-2) І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: Як зробив ти з батьком моїм Давидом, і послав був йому кедри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.
4 (2-3) Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
5 (2-4) А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
6 (2-5) А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!
7 (2-6) А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.
8 (2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
9 (2-8) щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
10 (2-9) А ось дереворубам, що стинають дерева, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч корів, та ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів, і оливи двадцять тисяч батів.
11 (2-10) І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя.
12 (2-11) І сказав Хірам: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання, що збудує дім Господній та дім царський для себе!
13 (2-12) А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання, Хурам-Аві,
14 (2-13) сина жінки з Данових дочок, а батько його тирянин, що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в деревах, у пурпурі й у блакиті, і в віссоні, і в червені, і різати всяку різьбу, і виконувати всяку думку, що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
15 (2-14) А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
16 (2-15) А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму.
17 (2-16) І перелічив Соломон усіх людей приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було знайдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
18 (2-17) І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах, та тридцять тисяч і шість сотень керівників, що спонукували той народ до праці.
2 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
3 А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.
4 Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
5 А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.
6 А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.
7 Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
8 Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.
9 Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
10 А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
11 Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
14 Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
18 Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
20 А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
22 Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.
24 Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.
25 А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас.
27 А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.
1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.
2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.
3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного Він не очистить. Господь у бурі та в вихрі дорога Його, а хмара від стіп Його курява.
4 Як загнівається Він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.
5 Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.
6 Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!
7 Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!
8 Але в зливі навальній Він зробить кінця між Його заколотниками, і ворогів зажене у темноту.
9 Що ви думаєте проти Господа? Бо Він зробить кінця, не постане два рази насильство.
10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!
11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихо, радник нікчемний.
12 Так говорить Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та постинані будуть вони, та й минуться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!
13 А тепер Я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.
14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений.
15 (2-1) Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, він витятий ввесь!
17 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
32 пам'ятайте про Лотову дружину!
33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
35 Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
36 Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...