M’Cheyne Bible Reading Plan
26 Черги придверних, від Корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.
2 А в Мешелемії сини: первороджений Захарій, другий Єдіаїл, третій Зевадія, четвертий Ятніїл,
3 п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Ел'єгоенай.
4 А в Овед-Едома сини: первороджений Шемая, другий Єгозавад, третій Йоах, четвертий Сахар, і п'ятий Натанаїл,
5 шостий Амміїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеуллетай, бо поблагословив його Бог.
6 У сина його Шемаї народилися сини, що панували над домом їхнього батька, бо вони хоробрі вояки.
7 Сини Шемаї: Отні, і Рефаїл, і Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, Елігу та Шемахія.
8 Усі ці з Оведових синів; вони й сини та брати їхні кожен хоробрий муж у силі до праці, шістдесят і два для Овед-Едома.
9 А в Мешелемії було синів та братів, мужів хоробрих, вісімнадцять.
10 А в Хоси, з синів Мерарі, сини: голова Шімрі, бо хоч не був він первороджений, та батько його настановив його за голову:
11 другий Хілкійя, третій Тевалія, четвертий Захарій; усіх синів та братів у Хоси тринадцять.
12 У цих були черги придверних, за головами мужчин, черги відповідно до їхніх братів на служення в Господньому домі.
13 І кинули вони жеребки, як малий, так і великий, за домом їхніх батьків, для кожної брами.
14 І впав жеребок на схід для Шелемії. І кинули жеребки для сина його Захарія, мудрого дорадника, і вийшов жеребок його на північ,
15 для Овед-Едома, на південь, а для синів його комори.
16 Для Шуппіма та для Хоси на захід, разом із брамою Шаллехет, де підіймається битий шлях, варта навпроти варти.
17 На схід шість Левитів, на північ четверо на день, на південь четверо на день, а для комори по двоє.
18 Для Парбару на захід четверо для битого шляху, двоє для Парбару.
19 Оце черги придверних із синів Корахівців та з синів Мерарі.
20 А Левити: Ахійя був над скарбами Божого дому та до скарбів святині.
21 Сини Ладана, сини Ґершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана Ґершонівця: Єхіїлі.
22 Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над скарбами Господнього дому.
23 Для Амрамівців, для Їцгарівців, для Хевронівців, для Аззіїлівців:
24 Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, володар над скарбами.
25 А брати його від Еліезера: його син Рехавія, і його син Ісая, і його син Йорам, і його син Зіхрі, і його син Шеломіт.
26 Цей Шеломіт та брати його були над усіма скарбами святині, які посвятив цар Давид та голови дому батьків, і тисячники, і сотники та зверхники війська,
27 з воєн та зо здобичі вони присвячували на підтримання Господнього дому,
28 і все, що посвятив прозорливець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, усе посвячене було в руці Шеломіта та братів його.
29 Від Їцгарівців: Кенанія та сини його на зовнішню роботу над Ізраїлем, на писарів та на суддів.
30 Від Хевронівців: Хашавія та брати його, мужі хоробрі, тисяча й сім сотень, над переглядом Ізраїля з другого боку Йордану на захід, для всякої Господньої праці та для роботи царської.
31 Від Хевронівців: Єрійя голова для Хевронівця, для його нащадків, за домом батьків. У сороковому році Давидового царювання вони були досліджені, і серед них знайдено хоробрих мужів в гілеадському Язері.
32 А брати його мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, голови дому батьків. І цар Давид настановив їх над Рувимівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царської.
27 А Ізраїлеві сини, за їхнім числом, голови батьківських родів і тисячники, і сотники та їхні урядники служили цареві щодо всякої справи відділів, що приходив та відходив місяць у місяць для всіх місяців року; один відділ мав двадцять і чотири тисячі.
2 Над першим відділом, на перший місяць Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його двадцять і чотири тисячі.
3 Він був з Перецових синів, голова всіх військових зверхників на перший місяць.
4 А над відділом другого місяця Ахохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.
5 Третій зверхник війська на третій місяць священик Беная, голова, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
6 Цей Беная лицар із тридцяти й над тридцятьма; а над його відділом був син його Аммізавад.
7 Четвертий на місяць четвертий Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
8 П'ятий на місяць п'ятий зверхник ізрах'янин Шамут, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
9 Шостий на місяць шостий Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
10 Сьомий на місяць сьомий пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
11 Восьмий на місяць восьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
12 Дев'ятий на місяць дев'ятий анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
13 Десятий на місяць десятий нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
14 Одинадцятий на одинадцятий місяць пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
15 Дванадцятий на дванадцятий місяць нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
16 А над Ізраїлевими племенами були: для Рувимівців володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців Шефатія, син Маахи.
17 Для Левія Хашавія, син Кемуїла, для Аарона Садок.
18 Для Юди Елігу, з Давидових братів, для Іссахара Омрі, син Михаїлів.
19 Для Завулона Їшмая, син Овадії, для Нефталима Єрімот син Азріїлів.
20 Для Єфремових синів Осія, син Азазії, для половини Манасіїного племени Йоїл, син Педаї.
21 Для половини Манасії в Ґілеаді Їддо, син Захарія, для Веніямина Яасіїл, син Авнерів.
22 Для Дана Азаріїл, син Єрохамів. Оце зверхники Ізраїлевих племен.
23 А Давид не перелічив їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмножить Ізраїля, як зорі небесні.
24 Йоав, син Церуїн, зачав був лічити, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.
25 А над скарбами царськими Азмавет, Адіїлів син, а над скарбами на полі, у містах, і в селах та в баштах Єгонатан, син Уззійї.
26 А над тими, що робили польову роботу, для праці, на землі Езрі, син Келувів.
27 А над виноградниками рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запасів вина шефам'янин Завді.
28 А над оливками та над сикоморами, що в Шефелі, ґедерянин Баал-Ханан; а над скарбами оливи Йоаш.
29 А над великою худобою, що пасеться в Шароні, шаронянин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, син Адлаїв.
30 А над верблюдами їзмаїльтянин Овіл, а над ослицями меронотянин Єхдея.
31 А над дрібною худобою гаґрянин Язіз. Усі оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.
32 А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськими синами.
33 А Ахітофель радник цареві, а арк'янин Хушай приятель царів.
34 А по Ахітофелю Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зверхник царського війська Йоав.
1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
4 Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.
2 І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.
3 І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!
4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.
5 Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!
6 Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.
7 І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!
8 А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.
9 Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?
10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
11 А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!
12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.
13 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
6 І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
7 І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
8 А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
9 чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
11 І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
13 І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
14 Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
15 А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
16 Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
17 А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
18 Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
19 Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
20 І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
21 Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
22 І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
23 І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:
24 Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
25 Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
26 Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...
27 А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
28 Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...
29 І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...
32 А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
35 Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!