M’Cheyne Bible Reading Plan
27 І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!
2 І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.
3 І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.
4 І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.
5 І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.
6 З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.
7 І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.
8 І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.
9 І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.
10 І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.
11 І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:
12 Оці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.
13 А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.
14 І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:
15 Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!
16 Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!
17 Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!
18 Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!
19 Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!
20 Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!
21 Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!
22 Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!
23 Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!
24 Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!
25 Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!
26 Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!
28 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!
4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!
5 Благословенний твій кіш та діжа твоя!
6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!
7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.
8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.
9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.
10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.
11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.
15 Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:
16 Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!
17 Проклятий кіш твій та діжа твоя!
18 Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!
19 Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!
119 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
54 Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
2 Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
3 Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
4 Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...
5 Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!
6 Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.
7 На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
8 У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
9 Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
10 Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
11 Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!
12 І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.
13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
14 Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.
15 Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.
16 Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.
17 Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
2 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
18 Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
19 Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
20 Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
21 І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
22 Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.
23 А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.