M’Cheyne Bible Reading Plan
4 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
2 Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків
3 від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.
4 Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.
5 Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.
6 І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.
7 А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.
8 І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.
9 І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,
10 і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
11 А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.
12 І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
13 І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,
14 і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.
15 І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.
16 А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.
17 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
18 Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.
19 І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.
20 А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.
21 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
22 Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,
23 від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
24 Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:
25 вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,
26 і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.
27 На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.
28 Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.
29 Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх
30 від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
31 А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
32 і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.
33 Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
34 І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків
35 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.
36 І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.
37 Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
38 А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків
39 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
40 і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.
41 Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.
42 А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків
43 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
44 і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.
45 Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
46 Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків
47 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,
48 і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.
49 За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.
38 Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
2 (38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
3 (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
4 (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
5 (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
6 (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
7 (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
8 (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
9 (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
10 (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
11 (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
12 (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
13 (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14 (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15 (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16 (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17 (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
19 (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
20 (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
21 (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
2 Я саронська троянда, я долинна лілея!
2 Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
3 Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
4 Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
5 Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
6 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
8 Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
9 Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
14 Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
2 Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.
2 Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,
3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,
4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.
5 Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.
6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?
7 Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,
8 усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.
10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.
11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
12 Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!
13 І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.
14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,
15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.
16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.
17 Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.
18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.