M’Cheyne Bible Reading Plan
7 А Іссахарові сини: Тола, і Пуа, Яшув і Шімрон, четверо.
2 А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, голови їхніх батьківських домів Толи, хоробрі вояки своїх родів. Число їх за Давидових днів двадцять і дві тисячі і шість сотень.
3 А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, п'ятеро, вони всі голови.
4 А в них, за їхніми нащадками, за домом їхніх батьків, були бойові військові ватаги, тридцять і шість тисяч, бо вони мали багато жінок та синів.
5 А їхніх братів по всіх Іссахарових родах, хоробрих вояків, було вісімдесят і сім тисяч, усі вони переписані.
6 Веніямин: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, троє.
7 А сини Белині: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, п'ятеро голів батьківських домів, хоробрі вояки. А в родоводах їх двадцять і дві тисячі тридцять і чотири.
8 А сини Бехерові: Земіра, і Йоаш, і Еліезер, і Елйоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, усе це Бехерові сини.
9 А в родоводах їх, за їхніми нащадками, головами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, двадцять тисяч і двісті.
10 А сини Єдіяїлові: Білган. А сини Білганові: Єуш, і Веніямин, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.
11 Усіх цих Едіяїлових синів, за головами дому батьків, хоробрих вояків, було сімнадцять тисяч і двісті, що виходили з військовим відділом на війну.
12 І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, Хушім син Ахера.
13 Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, сини Білги.
14 Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.
15 А Махір узяв жінку для Хуппіма та Шуппіма, а ім'я його сестрі Мааха, а ім'я другому Целофхад. А в Целофхада були тільки дочки.
16 І породила Мааха, Махірова жінка, сина, і назвала ім'я йому Переш, а ім'я братові його Шареш. А його сини Улам і Рекем.
17 А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.
18 А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.
19 А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.
20 А сини Єфремові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Ел'ада, і син його Тахат,
21 і син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Ел'ад. І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.
22 І був у жалобі їх батько Єфрем численні дні, а брати його приходили розважати його.
23 І ввійшов він до жінки своєї, і зачала вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Берія, бо зло було в домі його.
24 А дочка його Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон долішній і горішній та Уззен-Шееру.
25 І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан,
26 син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,
27 син його Нон, син його Ісус.
28 А їхня посілість та місця їхнього оселення Бет-Ел та належні йому міста, а на схід Нааран, а на захід Ґезер та належні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Айї та належних йому міст.
29 А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та належні йому міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, у них сиділи сини Йосипа, Ізраїлевого сина.
30 Сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їх Серах.
31 А сини Беріїні: Хевер і Малкіїл, він батько Бірзаіта.
32 А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру їх Шую.
33 А сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, оце сини Яфлетові.
34 А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба та Арам.
35 А сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.
36 Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра,
37 Бецер, і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.
38 А сини Єтерові: Єфунне, і Піспа, і Ара.
39 А сини Улли: Арах, і Ханніїл, і Ріція.
40 Усе це Асирові сини, голови батьківських домів, вибрані лицарі вояки, голови начальників. А в родовідних книгах військових записано, число їхніх людей було двадцять і шість тисяч.
8 А Веніямин породив первородженого свого Белу, другого Ашбелу, і третього Ахраха,
2 четвертого Наху, і п'ятого Рафу.
3 А в Бели були сини: Аддар, і Ґера, і Авігуд,
4 і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,
5 і Ґера, і Шефуфан, і Хурам.
6 А оце сини Ехудові, вони були голови дому батьків, мешканців Ґеви, та переселено їх до Манахату:
7 і Нааман, і Ахійя, і Ґера, він їх переселив, і породив Уззу та Ахіхуда.
8 А Шахараїм породив дітей на моавському полі по тому, як він відіслав своїх жінок Хушім та Баару.
9 І породив він від Ходеш, своєї жінки: Йовава, і Цівію, і Мешу, і Малкам,
10 і Єуц, і Сохію, і Мірму, це сини його, голови батьківських домів.
11 А від Хушім він породив Авітува та Елпаала.
12 А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, він збудував Оно й Лод та належні йому міста.
13 А Берія та Шема вони голови дому батьків, мешканців Айялону; вони вигнали мешканців Ґату.
14 А Ахйо, Шашак і Єремот,
15 і Зевадія, і Арад, і Адер,
16 і Михаїл, і Їшпа, і Йоха сини Берії.
17 А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер,
18 і Їшмерай, і Їзлія, і Йовав, сини Елпаалові.
19 А Яким, і Зіхрі, і Завді,
20 і Еліенай, і Ціллетай, і Еліїл,
21 і Адая, і Берая, і Шімрат, сини Шімеієві.
22 А Їшпан, і Евер, і Еліїл,
23 і Авдон, і Зіхрі, і Ханан,
24 і Хананія, і Елам, і Антотійя,
25 і Їфдея, і Пенуїл, сини Шашакові.
26 А Шамшерай, і Шехарія, і Аталія,
27 і Яарешія, і Елійя, і Зіхрі, сини Єрохамові.
28 Оце голови дому батьків за їхніми нащадками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.
29 А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону, а ім'я його жінці Мааха,
30 і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,
31 і Ґедор, і Ахйо, і Зехер.
32 А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зо своїми братами.
33 А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.
34 А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
35 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тареа, і Ахаз.
36 А Ахаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Алемета, і Азмавета, і Зімрі: а Зімрі породив Моцу.
37 А Моца породив Бін'ю, його син Рафа, його син Ел'аса, його син Ацел.
38 А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, усі вони сини Ацелові.
39 А сини Ешека, брата його: первороджений його Улам, другий Єуш, третій Еліфелет.
40 А Уламові сини були мужі хоробрі вояки, що натягували лука й що мали багато синів та онуків, сотню й п'ятдесят. Усі вони з Веніяминових синів.
11 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
2 Бо нею засвідчені старші були.
3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
28 Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
30 Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
31 Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.
5 Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!
2 Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!
3 Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.
4 Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!
5 І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.
6 Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,
7 вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.
8 Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!
9 Він наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!
10 Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.
11 Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!
12 Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.
13 Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.
14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.
15 Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.
16 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,
17 і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!
18 Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
19 Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...
20 Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
21 Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...
22 І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...
23 Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,
24 і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!
25 Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
26 Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
27 Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!
1 Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
2 як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
4 щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
10 Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.