M’Cheyne Bible Reading Plan
3 А оце були Давидові сини, що народилися йому в Хевроні: первороджений Амнон, від їзреелітянки Ахіноам; другий Даниїл, від кармелітянки Авіґаїл;
2 третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського; четвертий Адонійя, син Хаґґіт;
3 п'ятий Шефатія, від Авітал; шостий Їтреам, від жінки його Еґли;
4 шестеро народжено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.
5 А оці народилися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, четверо від Вірсавії, Амміїлової дочки,
6 і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,
7 і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
8 і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, дев'ятеро.
9 Усе це Давидові сини, окрім синів наложниць та сестри їх Тамари.
10 А син Соломонів Рехав'ам, його син Авійя, його син Аса, його син Йосафат,
11 його син Йорам, його син Ахазія, його син Йоаш,
12 його син Амація, його син Азарія, його син Йотам,
13 його син Ахаз, його син Хізкійя, його син Манасія,
14 його син Амон, його син Йосія.
15 А сини Йосії: первороджений Йоханан, другий Єгояким, третій Седекія, четвертий Шаллум.
16 А сини Єгоякимові: Єхонія син його, та син його Седекія.
17 А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,
18 і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.
19 А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,
20 і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'ятеро.
21 А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.
22 А сини Шеханії: Шемая. А сини Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, шестеро.
23 А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, троє.
24 А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, семеро.
4 Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.
2 А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лахада, оце роди цор'атян.
3 А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я їхній сестрі Гаццелелпоні.
4 А Пенуїл батько Ґедора, а Езер батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового первородженого, батька Віфлеєму.
5 А в Ашхура, батька Текої, були дві жінки: Хел'а та Наара.
6 І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, оце сини Наарині.
7 А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.
8 А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.
9 А Ябец був поважаний більше від своїх братів, і мати його назвала йому ім'я Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.
10 кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.
11 А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, він батько Ештона.
12 А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.
13 А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.
14 А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники.
15 А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син Кеназ.
16 А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.
17 А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки, що взяв Меред; і вона зачала й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.
18 А жінка його юдеянка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.
19 А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,
20 а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.
21 Сини Шели, Юдиного сина: Ер, батько Лехи, і Лада, батько Мареші, і роди дому робітників віссону, з дому Ашбеа.
22 І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи стародавні.
23 Вони були ганчарі, і замешкували садки та городи; вони жили там у царя для його роботи.
24 Сини Симеонові: Немуїл, і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,
25 його син Шаллум, його син Мівсам, його син Мішма.
26 А сини Мішми: Хаммуїл син його, його син Заккур, його син Шім'ї.
27 А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочок, а брати його не мали багатьох синів, і не помножили ввесь свій рід так, як сини Юдині.
28 І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,
29 і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,
30 і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,
31 і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, оце їхні міста аж до зацарювання Давидового.
32 А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, п'ятеро міст.
33 А всі їхні осади, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх оселення та родоводи їх про них.
34 А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амації,
35 і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,
36 і Елйоенай, і Якова, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,
37 і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.
38 Це ті, що входять в імена князів у свої роди, а дім своїх батьків сильно розмножили.
39 І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до східнього боку долини, щоб пошукати пасовиська для своїх отар.
40 І знайшли вони пасовисько сите та добре, а той край був просторий, і тихий та спокійний, бо від Хама походили ті, що сиділи там колись.
41 І пішли ці, записані іменами за днів Єзекії, царя Юдиного, і розбили їхні намети там, і побили меінітів, що були знайдені там, що їх учинили закляттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасовисько для їхньої дрібної худоби.
42 А з них, з Симеонових синів, пішли на гору Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі їх.
43 І вони побили останок урятованих Амалика, й осілися там аж до цього дня.
9 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.
9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,
10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.
11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!
15 Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:
19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,
20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!
21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.
22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.
23 Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.
24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.
27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,
28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.
3 Послухайте слова того, що Господь говорив проти вас, синове Ізраїлеві, на ввесь оцей рід, що його Я підніс був із краю єгипетського, промовляючи:
2 Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі, тому вас навіщу за всі ваші провини!
3 Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?
4 Чи реве в лісі лев, як нема йому здобичі? Чи левчук видає голос свій із своєї нори, якщо він не зловив?
5 Чи впаде на землі пташка в сітку, як немає сільця? Чи підійметься сітка з землі, як нічого не зловить?
6 Чи в місті засурмлять у сурму, а народ не тремтітиме? Чи станеться в місті нещастя, що його не Господь допустив?
7 Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.
8 Лев зареве, хто того не злякається? Господь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?
9 Розголосіть над палацами в Ашдоді, і над палатами в краї єгипетському, та й скажіть: Позбирайтеся на горах Самарії, і побачте велике збентеження в ній, та утиск у ній!
10 І правдиво не вміють робити вони, говорить Господь, насильство громадять та грабунок в палатах своїх.
11 Тому так Господь Бог промовляє: Ворог обляже навколо цієї землі, і скине із тебе він силу твою, і пограбовані будуть палати твої.
12 Так говорить Господь: Як часом рятує пастух з пащі лев'ячої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врятовані діти Ізраїлеві, що сидять в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку постелі.
13 Послухайте ви та й засвідчіть ув Якововім домі, говорить Господь Бог, Бог Саваот.
14 Бо в той день, коли Я покараю Ізраїля за провини його, то Я покараю за жертівники Бет-Елу, і будуть відрубані роги жертівника, і на землю попадають.
15 І Я розіб'ю дім зимовий разом з домом літнім, і загинуть доми із слонової кости, і не стане багато домів, говорить Господь.
146 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
147 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!