M’Cheyne Bible Reading Plan
Третє Валаамове послання
24 Валаам побачив, що то добре в Господніх очах—благословити Ізраїль, тоді не вдався він до віщування, як попередні рази, а повернувся обличчям до пустелі. 2 Валаам підвів очі й побачив Ізраїль, який стояв табором за колінами своїми. Тоді зійшов на нього Дух Божий, 3 і промовив він пророцтво своє:
«Це слово Валаама, сина Беора,
слово того, чиї ясно очі бачать,
4 слово того, хто чує Боже слово,
хто з’яви Бога Всемогутнього[a] бачить,
хто падає перед Ним,
але з розплющеними очима.
5 Які намети гарні в тебе, Якове!
Оселі твої, о Ізраїлю!
6 Ряди наметів простяглися, наче пальми,
немов сади понад рікою,
немов алое, Господом насаджене,
немов ті кедри при воді.
7 Вода точиться з віття їхнього,
насіння напилося води досхочу.
Цар їхній могутніший за Аґаґа,
і царство їхнє піднесеться високо.
8 Бог вивів їх з Єгипту.
Він для них, неначе буйвол дужий.
Вони пожеруть ворогів своїх,
потрощать кістки їхні і знищать їхні стріли.
9 Немов той лев, вони крадуться й спочивають,
немов левиця, яку ніхто не розбудить.
Благословенний той, хто благословляє тебе,
проклятий той, хто тебе проклинає».
10 Розгнівався Валак на Валаама і сплеснув руками. І сказав Валак Валааму: «Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, але ось ти вже тричі благословив їх. 11 Тож забирайтеся геть додому! Я казав, що вшаную тебе, але ж Господь не дав тобі отримати таку честь».
12 І відповів Валаам Валаку: «Хіба ж я не казав посланцям твоїм, яких ти посилав до мене: 13 „Якщо навіть Валак віддасть мені свій палац, повний срібла й золота, я не переступлю наказу Господа і не вчиню ні доброго, ні злого з власної волі, а мушу казати те, що Господь говорить?” 14 Тож тепер я повертаюся до народу мого, тож скажу я тобі, що цей народ з твоїм народом зробить у майбутньому».
Останнє Валаамове послання
15 Отже, промовив він пророцтво своє:
«Це слово Валаама, сина Беора,
слово того, чиї очі бачать ясно,
16 слово того, хто чує слова Божі,
хто від Всевишнього має знання.
Він бачить у з’явах Всемогутнього,
падає перед Ним, але очі його розплющені.
17 Я бачу Його, та не зараз. Я бачу Його, та не поруч.
Вийде з Якова[b] зірка. Здійметься берло з Ізраїлю.
Потрощить Він голови Моаву
поб’є лоби всіх дітей шетійців.
18 Едом стане власністю їхньою,
Сеїр[c], ворог їхній, належати їм буде,
бо Ізраїль легкий на хоробрі вчинки.
19 Вийде з Якова правитель
і знищить тих, хто лишиться по тих містах».
20 Потім Валаам побачив амаликійців і промовив пророцтво своє:
«Хоч і були амаликійці першими серед народів,
а остаточне знищення—ось такий у них кінець».
21 Побачив він кенітів і промовив пророцтво своє:
«Безпечна оселя твоя,
гніздо[d] твоє високо на скелі.
22 Та загинуть кеніти,
коли Ассирія в полон вас візьме».
23 Тоді промовив Валаам своє пророцтво:
«Хто ж виживе, якщо Господь таке вчинить?
24 Кораблі прийдуть від берегів Киттиму
і вразять Ассирію та Евер[e]».
25 Встав Валаам і пішов додому, а Валак пішов своєю дорогою.
66 Для диригента. Хвальна пісня.
Земле уся, звеличуй Бога!
2 Звеличуй піснею ім’я Його славетне!
Хвалу Йому співай!
3 Скажіть Богу, як прекрасні Його справи!
Перед Тобою стеляться всі вороги Твої,
і навіть похвали Тобі співають.
4 Тобі хвалу співає цілий світ,
Тобі співає, імені Твоєму. Села
5 Погляньте на усе, що сотворив Господь!
Його діла для нас величні аж занадто.
6 Червоне море Він пустелею зробив[a],
Його народ щасливий велику ріку перейшов[b].
7 Бог править світом владою всесильною,
за кожним пильно стежить Він повсюди.
Ніхто повстати проти Нього не спроможний. Села
8 Благословляйте Бога нашого, народи,
вшановуйте Його в піснях гучних.
9 Бог дав життя нам,
Бог не дасть нам впасти.
10 Та випробовує Він нас,
в горнилі, наче срібло, очищає.
11 Ти дозволяв нам у тенета потрапляти,
на наші плечі звалював тягар тяжкий.
12 Ти ворогам дозволив нас топтати,
крізь полум’я і воду змусив нас пройти,
та все ж привів у нас на прекрасну землю.
13-14 Складу пожертви я в твоєму храмі,
я виконаю все, обіцяне Тобі,
коли звертався я до Тебе у негоди час,
щоб не залишив Ти мене на самоті.
Тож я приніс усе, що обіцяв.
15 Приніс пожертви за гріхи мої,
приніс Тобі баранів із живицею духмяною,
приніс биків, козлів до Тебе в храм. Села
16 Зберіться, люди, всі, хто Бога величає,
вам розповім про те, що Він зробив для мене.
17 Молився я й оспівував Його.
18 Якби відчув я сумніви в своїм сумлінні,
тоді б мене Володар не почув.
19 Та Бог прислухався, почув мою молитву.
20 Славімо Бога! Він не відвернувся,
прийняв молитву й дарував любов мені!
67 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальна пісня.
2 Помилуй, Боже, і благослови мене,
нас визнай і прийми. Села
3 Нехай Твій шлях відомим світу стане.
Нехай народи знають, як рятуєш Ти.
4 Нехай тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
5 Хай буде щастя й радість всім народам!
Бо справедливо судиш їх
і правиш ними справедливо. Села
6 Нехай Тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
7 Благослови нас, Боже, наш Господь.
Хай щедрий урожай пошле земля нам.
8 Нехай благословить нас Бог,
а люди по усій землі
нехай бояться і шанують Бога.
Ізраїль повернеться додому
14 Господь явить милосердя до Якова і знову вибере народ Ізраїлю, поселить його на власній землі. До нього приєднаються інші народи, і ввіллються в рід Якова. 2 Ці народи приведуть народ Ізраїлю на рідні землі, а Ізраїль зробить їх своїми рабами й рабинями на Господній землі, Ізраїль захопить своїх колишніх поневолювачів і правитиме своїми гнобителями. 3 Коли Господь дасть тобі звільнення від болю, від клопотів, від тяжкої підневільної праці, яку ти мусив виконувати.
Пісня про царя вавилонського
4 Тоді Ізраїль заспіває переможну пісню про царя вавилонського:
«Погляньте, чим скінчив жорстокий цар,
як припинилось гноблення!
5 Господь потрощив жезл поганця,
берло правителів зламав,
6 яким народи карав той цар у гніві,
що вибухав невпинно,
народами у гніві правив,
їх переслідував весь час.
7 Тепер уся країна заспокоїлась, затихла,
народ співати починає.
8 І навіть кипариси та ливанські кедри
радіють, що тебе немає.
Вони шумлять: „Відтоді, як загинув ти,
ніхто вже не рубає наше віття”.
9 Шеол у захваті тебе зустріне,
як тільки-но зійдеш униз.
Він марища померлих збудить,
усіх правителів землі.
Усіх царів, що правили народами колись,
він змусить підвестися з трону.
10 Вони всі відгукнуться і промовлять:
„Ти теж знесилився, як ми,
ти став таким, як ми!”
11 Твоя гординя у Шеол спустилась
під звуки арф тужливі.
Черва, звиваючись, тобі за постіль править,
тебе прикриють зверху черв’яки.
12 О вранішня яскрава зірко,
як низько ти з небес упав.
Тебе зрубали при землі,
ти горілиць простягся.
13 Собі казав ти: „Я у небеса зійду,
престол свій вознесу я вище зірок Божих.
Я сяду на Святій горі, де боги зустрічаються,
аж на верхівці Зафон-гори[a].
14 Я вознесусь над хмарами,
мов Бог Всевишній”.
15 Але тебе жбурнули у Шеол—
в найдальші пекла закутки.
16 Хто тебе бачитиме,
очам своїм нізащо не повірить.
Вони подумає про це і скажуть:
„Хіба це той, хто землю потрясав,
і хто наводив жах на царства?
17 Невже це той, хто світ увесь пустелею зробив,
хто зруйнував міста,
не відпускав на рідну землю полонених?”
18 Усі царі народів поховані у славі й шані,
покоїться в своїй могилі кожен цар.
19 Тебе лиш викинули із могили,
мов зайву гілку відрубали.
Тебе накрили саваном, як тих,
хто від меча поліг, кого в кам’яну яму опускають,
як стоптаного копитами на полі бою.
20 Ти з ними не з’єднаєшся в могилі,
тому що власну ти країну загубив,
народ свій власний ти на смерть прирік.
Нехай те плем’я лиходіїв
ніколи не згадають більше.
21 Готуй різню його синам
за батька їхнього провини.
Вони вже правити не будуть на землі,
свої міста по світу не зведуть».
22 «Я встану на боротьбу з ними»,—сказав Всемогутній Господь. «Я повстану на Вавилон, покладу край його та його нащадків славі,—говорить Господь.— 23 Я зроблю його осідком дикобразів, перетворю його на болото. Я змету Вавилон мітлою розрухи». Так сказав Всемогутній Господь.
Кара Господня Ассирії
24 Господь Всемогутній дав клятву:
«Неодмінно все збудеться так, як Я замислив.
Все здійсниться так, як Я задумав.
25 Я вигублю Ассирію в Моїй країні,
Я розтопчу її на Моїй горі.
Я зніму з Юдеї ассирійське ярмо,
спаде цей тягар з їхніх плечей.
26 Ось що задумано для всієї землі,
а ось та Рука, що простерта над усіма народами».
27 Коли Господь Всемогутній задумав щось,
хто може його спинити?
Коли Господня рука занесена для покарання,
хто може її відвести?
Пророцтво филистимлянам
28 Це послання[b] надійшло в рік смерті царя Агаза[c]:
29 Не радійте, филистимляни,
що жезл, яким вас карали, зламано.
Бо зі зміїного роду виповзе ще отрутніша гадюка,
а її нащадок буде змієм крилатим.
30 Найбідніші будуть ситими,
а нужденні спочинуть у безпеці.
Але ваше коріння Я виморю голодом,
а тих, хто виживе, доб’ю.
31 Ридайте, брами! Плач, о місто!
Лякайтеся, усі филистимляни!
Дивіться, з півночі повзе навала димна,
нема відсталих у вояцьких лавах.
32 Що відповісти посланцям народу?
Господь безпечним встановив Сіон,
безпечний буде там Його бідак.
Камінь наріжний
2 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. 2 Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. 3 Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».
4 Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя[a], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. 5 І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм[b], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. 6 У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні,
дорогоцінний, вибраний.
І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».(A)
7 І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули,
став каменем наріжним».(B)
8 Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».(C)
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
9 Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ[c], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
10 Колись ви не були людьми Божими,
а тепер ви—люди, які належать Богу.
Колись ви не знали милості Божої,
а зараз ви отримали її[d].
Живіть для Бога
11 Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою. 12 Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
Будьте покірливі владі
13 Коріться всім людським владам[e] заради Господа. 14 Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро. 15 Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних. 16 Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі. 17 Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
Раби, наслідуйте прикладу Христа
18 Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. 19 То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. 20 Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. 21 До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
22 «На Ньому не було гріха,
і не було в устах Його обману».(D)
23 Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. 24 Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. 25 Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International